French
DeutschПереверзєв Іван Федорович — Вікіпедія
| Переверзєв Іван Федорович | |
|---|---|
 | |
| Дата народження | 21 серпня (3 вересня) 1914 |
| Місце народження | Орловська губернія, Російська імперія |
| Дата смерті | 23 квітня 1978[1] (63 роки) |
| Місце смерті | Москва, СРСР |
| Поховання | Кунцевський цвинтар |
| Громадянство |  СРСР |
| Професія | актор |
| Заклад | Московський академічний театр імені Володимира Маяковського, Театр імені Моссовєта і Державний театр кіноактора |
| Нагороди |        |
| IMDb | ID 0673406 |
Іван Федорович Переверзєв (рос. Ива́н Фёдорович Переве́рзев; 3 вересня 1914 р., с. Кузьмінки, Орловська область, Російська імперія — 23 квітня 1978, Москва, Російська РФСР) — радянський російський актор театру і кіно. Заслужений артист РРФСР (1951). Лауреат Сталінської премії (1952) — за виконання ролей С. С. Сераковського і кочегара Разіна в фільмі «Тарас Шевченко» (1951). Народний артист РРФСР (1966). Народний артист СРСР (1975).
Життєпис[ред. | ред. код]
Після закінчення ремісничого училища при московському заводі «Шарикопідшипники» працював на цьому заводі токарем.
Закінчив Московське театральне училище (1938). Працював у Театрі-студії кіноактора.
В кіно — з 1933 року, знявся більш ніж у вісімдесяти кінофільмах. (зокрема: «Моя любов» (1940), «Іван Нікулін — російський матрос» (1944), «Це було в Донбасі» (1945), «Перша рукавичка» (1946), «Кораблі штурмують бастіони», «Адмірал Ушаков» (1953), «Урок життя» (1955), «Люба моя людина» (1958), «Додому» (1960), «Червоні вітрила» (1961), «Василь Докучаєв (фільм)» (1961), «Зачарована Десна» (1964, начальник будівництва), «Сильні духом» (1967), «Нові пригоди невловимих» (1968), «Корона Російської імперії, або Знову невловимі» (1971), «Чисто англійське вбивство» (1974, Бріггс), «Сіль землі» (1978) та ін.).
Похований у Москві на Кунцевському кладовищі.
Фільмографія[ред. | ред. код]
Грав в українських кінокартинах:
- «Морський яструб» (1942, Найденов),
- «Третій удар» (1947, Крейзер),
- «Тарас Шевченко» (1951, Сераковський),
- «Іван Франко» (1956, митрополит),
- «Далеке і близьке» (1957, епіз.),
- «Блакитна стріла» (1958, Бельський),
- «Гори, моя зоре» (1958, секретар міському),
- «Кінець Чирви-Козиря» (1958, секретар окружкому),
- «Киянка» (1958, 2 с, Камишин),
- «Небо кличе» (1959, Корнєв),
- «Іду до вас!..» (1961),
- «Лють» (1965, ротмістр),
- «Прощавай» (1966, Державенко),
- «Циган» (1967, Іван Дмитрович),
- «День Ангела» (1968, капітан),
- «Серце Бонівура» (1970, Жилін),
- «Людина в прохідному дворі» (1971, т/ф, 4 с),
- «Схованка біля Червоних каменів» (1972, тренер)
- «Перший шторм» (1973, боцман),
- «Пригоди в місті, якого немає» (1974, т/ф, Джон Сільвер)
- «Небо—земля—небо» (1975, професор Раменський).
Нагороди[ред. | ред. код]
Звання[ред. | ред. код]
- Народний артист СРСР (1975)
- Народний артист РРФСР (1966)
Премії[ред. | ред. код]
Сталінська премія першого ступеня (1952)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Filmportal.de — 2005.
Література[ред. | ред. код]
- Актеры советского кино. Вьш. 9-й. М., 1973. — С213-225, 300;
- Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.319;
- Митці України. К., 1992. — С450;
- Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.466;
- Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С584.
Посилання[ред. | ред. код]
- Переверзєв Іван Федорович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 40.
- Фільмографія (kino-teatr.ru)(рос.)
|
