Пацифіда — Вікіпедія

Карта можливого розташування материка Му
Один з Каменів Іки з картою Північної (угорі в центрі) і Південної Америк (внизу в центрі), ліворуч загиблий Континент Му, праворуч Атлантида[1]
Терасні підводні споруди біля острова Йонагуні (Японія)

Пацифі́да (або Пасіфіда, також — Континент Му) — гіпотетичний затонулий континент у Тихому океані. У стародавніх міфах різних народів часто згадується острів або земля на місці Тихого океану, але «відомості» різняться.

В окультній і паранауковій літературі щодо Пацифіди існує безліч версій (як про Атлантиду в Атлантичному океані, Лемурію в Індійському, Арктиду-Гіперборею в Північному Льодовитому), заснованих на міфах різних народів і фантазіях авторів, що часто суперечать одна одній.

Острів Пасхи[ред. | ред. код]

Острів Пасхи — один з островів, що часто згадується як загадковий і таємничий. Його усамотненість, моаї (кам'яні статуї), зв'язок як з Полінезією, так і з Південною Америкою досі народжують міфи щодо його походження. Легенди свідчать, що на острові раніше жило набагато більше людей, а сам острів був більшим, але опускався поступово під воду. Хоча доведено, що виготовлення статуй цілком можливе[2][3], згідно з деякими теоріями для цього необхідна більша кількість людей, ніж острів в його сучасних межах може прогодувати. Геологічно ж доведено, що берегова лінія з моменту заселення людьми залишилася незмінною.[4] Це свідчить про те, що протягом останніх тисячоліть людської історії на острові природних катастроф не відбувалося.

Крім того, на деяких старих картах біля острова Пасхи зображено й інші території. Наприклад, Земля Девіса, що знаходиться згідно з легендами біля острова Пасхи, у зазначеному місці відсутня. За описом цей острів схожий на острів Пасхи, але за розмірами він більший. Хоча це може бути пов'язано і з помилками у вимірах.

Полінезія[ред. | ред. код]

Вважається, що Полінезія заселилися із Заходу, хоча в місцевих легендах згадується про предків, що прийшли зі Сходу. Це відзначав ще Тур Хейєрдал. З індіанцями у полінезійців мало спільного, тому можливо припустити існування «проміжної» землі.[5]

Якщо поглянути на карту Океанії, то видно велику кількість вулканічних островів. Вулкани дуже активні і в наш час, тому цілком можливо припустити, що невеликі острівці — залишки великого континента.

Тихоокеанське вогняне кільце дуже активне, великі виверження відбуваються як у надземних (Кракатау[6], Майон, Семеру, Пінатубо[7]), так і у підводних вулканів (Тонга[8]). Виверження Кракатау найсильнішим чином змінило острів[9], також відомо і зникнення острова Туанакі[10] (острови Кука, не плутати з атолом Туанаке).

Термін «Му»[ред. | ред. код]

Введено абатом Брассером де Бурбуром через помилкову інтерпретацію рукописів майя. У його розумінні це позначення землі на Заході (в Атлантичному океані). Запозичений окультними письменниками Огюстом Ле-Плонжоном та Джеймсом Черчвардом, у працях яких Му стало позначенням гігантського тихоокеанського материка — праматері всіх світових культур. Термін «Му» часто зустрічається у містиків і прихильників паранаукових теорій.

Му — вигаданий континент у міфах Ктулху.

Європейська міфологія[ред. | ред. код]

Всупереч поширеній думці, ніби до Колумба більшість вчених вважало, що Земля — плоска, картографія того часу доводить зворотне. Христофор Колумб ризикнув відправитися до Індії, тому що він вважав Землю набагато меншою її справжніх розмірів (за його розрахунками, відстань між Португалією і Східним берегом Азії дорівнювало ширині Тихого Океану, тоді як його опоненти були близькі до дійсних розмірів планети).

Оскільки Америка ще не була відкрита, весь простір між відомими материками було показано як океан. Але на багатьох картах зображений острів Антилія, то на місці Мексики, то ще західніше від неї — на місці сучасного Тихого океану. У південній частині Тихого океану зображувалася Невідома Південна земля.

Наукові версії[ред. | ред. код]

Пошуки Пацифіди на морському дні практично не проводилися. Проведені ж дослідження не виявили доказів існування континента чи великого острова.

Під назвою Пацифіда відомий і інший, доісторичний, материк, який першим відколовся від Гондвани, причому, набагато раніше, ніж інші. На його місці виникли Австралія, Нова Зеландія і деякі острови Океанії. Це доводить незвичність їх тваринного і рослинного світу.[11][12]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. к.і.н. В. Гуляев Погибшие континенты Атлантида и Му на карте неандертальца. На сайте Alterplan.ru. Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 21 січня 2012.
  2. Тур Хейєрдал. Аку-Аку
  3. Можливі способи виготовлення і переміщення статуй моаї [Архівовано 2009-04-29 у Wayback Machine.], запропоновані за допомогою ТРИЗ
  4. Тойнбі Арнольд. Розуміння історії
  5. Тур Хейєрдал. Подорож на «Кон-Тікі»
  6. БСЭ. Кракатау. Архів оригіналу за 14 квітня 2009. Процитовано 21 січня 2012.
  7. Вулкан Пинатубо
  8. Біля берегів архіпелагу Тонга прокинувся «забутий» вулкан
  9. ССГН. Кракатау[недоступне посилання з липня 2019]
  10. Світовий океан і затоплення міст
  11. Давні материки. Архів оригіналу за 23 серпня 2009. Процитовано 21 січня 2012.
  12. Материки розколоті і затонулі. Архів оригіналу за 22 серпня 2009. Процитовано 31 травня 2014.

Див. також[ред. | ред. код]