Пасхалій II — Вікіпедія

Пасхалій II
Папа Римський
13 жовтня 1099 — 21 січня 1118
Попередник: Урбан II
Наступник: Геласій II
Дата народження: не раніше 1053 і не пізніше 1055
Місце народження: Галеата, Провінція Форлі-Чезена, Емілія-Романья[1][2][…]
Дата смерті: 21 січня 1118[3][2]
Місце смерті: Рим, Папська держава[2]
Поховання: Латеранська базиліка[3][4]
Громадянство: Тосканська марка
Релігія: католицька церква[2]
У миру: Райнеро
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Пасхалій ІІ (лат. Paschalius; ? — 21 січня 1118, Рим, Папська держава) — сто п'ятдесят дев'ятий папа Римський (13 жовтня 109921 січня 1118), народився у Романьї в Італії. Під час довгої боротьби з приводу інвеститури здебільшого притримувався політики Григорія VII.

У 1104 році Пасхалій II досяг успіху, підбуривши другого сина імператора повстати проти його батька, проте згодом зрозумів, що імператор Священної Римської імперії Генріх V є навіть більшим противником папи у питанні про інвеституру ніж імператор Генріх IV.

Коли Генріх V з військом вторгся до Італії, папа пообіцяв коронувати його імператором та повернути йому всі церковні землі та власність, які належали імперії у часи Карла Великого. Натомість імператор зобов'язався відмовитись від інвеститури. Проте, коронація не відбулась, оскільки римляни повстали проти Генріха V, який утік захопивши з собою Пасхалія II.

Після 2 місяців ув'язнення папа пообіцяв Генріху V інвеституру та коронував його імператором. Пізніше, рішення Пасхалія II були скасовані як такі, що прийняті під примусом, у 1111 році імператора було відлучено від церкви.

15 лютого 1113 Пасхалій II своєю буллою Pie postulatio voluntatis офіційно визнав Орден Госпітальєрів, схвалив їхній статут та взяв під своє заступництво.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]