Шевченківський парк (Херсон) — Вікіпедія

Міський парк
Вхід до парку
46°38′06″ пн. ш. 32°37′12″ сх. д. / 46.63500° пн. ш. 32.62000° сх. д. / 46.63500; 32.62000
Назва на честь	Шевченко Тарас Григорович
Тип	громадський парк
Статус	пам'ятка архітектури місцевого значення України
Відкрито	кінець XVIII століття
Колишні назви	Денисовський (до 1880 р.), Олександрівський (1880—1927 рр.), Тарасо-Шевченківський (1927—1939 рр.), імені Леніна (1939—2014 рр.), Міський (2014—2016 рр.)
Площа	8,6 га
Країна	Україна[1]
Розташування	Херсон, Україна
Міський парк Міський парк (Україна)
Шевченківський парк у Вікісховищі

Шевченківський парк — найстарший та один з центральних парків Херсона, розташований у Суворовському районі між проспектом Ушакова, вулицями Перекопською, Лютеранською та Петра Калнишевського.

Історія[ред. | ред. код]

Олександрівський парк знаходився між містом і фортецею, займаючи велику на той час площу. Вперше парк на цьому місці заклали у 1785 році за розпорядженням Г. О. Потьомкіна, але із занепадом Херсона парк був занедбаний, а дерева вирубані.

У першій половині XIX століття на його території влаштували плац-парадну площу, і до 1868 року тут проводились кінні перегони. У 1869 році віце-губернатор Денис Гаврилович Карнович ухвалив рішення відновити парк і розпорядився висадити тут дерева. Пізніше, коли парк перейшов у відання міського управління, висадка дерев була закінчена і парк отримав назву Денисовський в честь свого засновника.

У 1880 році в пам'ять 25-річчя царювання імператора Олександра II парк перейменували на Олександрівський. Тут завжди була публіка, особливо по вихідних. Перш за все тому, що головна діагональна алея зручно пов'язувала район Військового форштадта і фортеці з головною вулицею міста Суворовською. У 1897 році міщанин Володимир Матаков побудував у парку альтанку, в якій торгував соками та водами. Рівно через десять років він замінив альтанку дерев'яним павільйоном. У вересні 1897 року був затверджений проект А. І. Сварика на будівництво в Олександрівському парку дерев'яних будинків для естради, сцени і буфету.

Парк мав регулярне променеве планування, що було незвичним для Херсона. Судячи з представленого проекту, його автори прагнули до пейзажного (англійського) типу планування, де прямі алеї чергувалися з кривими стежками, лінійні посадки — з вільно згрупованими деревами. Важливо відзначити і відсутність ключового об'єкту парку — дуба в центрі. Мабуть, до регулярності (французькому типу) проектувальники прийшли трохи згодом, в процесі облаштування парку, ймовірно, після того, як був посаджений знаменитий черешчатий дуб, який треба було планувально виділити. Від дуба, оточеного огорожею, врізнобіч розійшлися вісім прямих алей.

У 1927 році Олександрівський парк було перейменовано в Тарасо-Шевченківський, а в 1939 році він отримав назву «Парк культури і відпочинку ім. Леніна». 30 жовтня 2014 року Херсонська міська рада ухвалила рішення про надання парку назви «Міський парк»^[2]. У 2016 році парк перейменовано на Шевченківський^[3].

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

• Шевченківський парк на «Моє місто — Херсон» [Архівовано 11 січня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
• Шевченківський парк на Wikimapia.org [Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite]