Паризький університет — Вікіпедія

Див. також: Сорбонна
Паризький університет
Амфітеатр Сорбонни
48°50′54″ пн. ш. 2°20′35″ сх. д. / 48.84860000002777269° пн. ш. 2.343330000028° сх. д. / 48.84860000002777269; 2.343330000028Координати: 48°50′54″ пн. ш. 2°20′35″ сх. д. / 48.84860000002777269° пн. ш. 2.343330000028° сх. д. / 48.84860000002777269; 2.343330000028
Назва латиною Universitas magistrorum et scholarium Parisiensis
Тип університет[d]
Країна  Франція
Розташування Париж, Франція
Гасло лат. Hic et ubique terrarum
(укр. Тут і будьде на Землі)
Назва на честь Париж і Робер де Сорбон
Засновано існував з 1150—1793;
та 1806—1970
Закрито 1 січня 1971
Членство у
  • ORCID[d][2] і European Open Science Cloud Associationd[1]
  • Випускники Категорія:Випускники Паризького університету
    Штаб-квартира Париж
    Сайт ac-paris.fr(фр.)
    1970 року реорганізований у 13 незалежних університетів
    Мапа
    CMNS: Université de Paris у Вікісховищі

    Паризький університет (фр. Université de Paris) — університет в Парижі, один з найстаріших у світі; заснований в середині XII століття. Його центром є будівля Сорбонни в Латинському кварталі на Лівому березі Сени.

    Історична довідка[ред. | ред. код]

    Як напів духовницьке товариство магістрів (викладачів), підпорядковане духовній владі, Паризький університет представляв повний контраст зі світськими, республіканськими університетами північноіталійських міст; як основна установа (Studium Generale) він був, головним чином, вищою школою богослов'я і вільних мистецтв, включав у свої програми юриспруденцію тільки у вигляді канонічного права, а в медицині поступався першістю іншим Studia Generalia.

    Ставши найбільшою школою всієї Західної Європи, маючи серед своїх учнів і вчителів представників усіх націй і найвидатніших учених середньовіччя — Тому Аквінського, Альберта Великого, Раймунда Луллія, Роджера Бекона, Дунса Скота, Вільяма Оккама — університет став вищим авторитетом у питаннях віри і розуму та під час падіння папства, в епоху великого розколу, в особі д'Альї, Гершона і Клеманжі був керівником католицької церкви і зробив спробу реформувати її.

    Реорганізація 1970 року[ред. | ред. код]

    Після травневих подій 1968 року був перетворений в 1970 році в 13 паризьких незалежних університетів, що розрізняються за напрямками навчання. Вони відносяться до 3 академій Парижа та Іль-де-Франс. 4 з цих університетів розташовані в історичних будівлях Сорбонни, решта — в інших кварталах Парижа і його передмістях.

    I Університет Париж I — Пантеон-Сорбона сайт Академія Парижа
    II Університет Париж II — Пантеон-Асса сайт Академія Парижа
    III Університет Париж III — Нова Сорбонна сайт Академія Парижа
    IV Університет Париж IV — Париж-Сорбонна сайт Академія Парижа
    V Університет Париж-Декарт (Університет Париж V) сайт Академія Парижа
    VI Університет імені П'єра і Марії Кюрі (Університет Париж VI) сайт Академія Парижа
    VII Університет Париж VII — Дені Дідро сайт Академія Парижа
    VIII Університет Париж VIII — Венсен-Сен-Дені сайт Академія Кретьєн
    IX Університет Париж IX (Університет Париж-Дофін) сайт Академія Парижа
    X Університет Париж X Нантер (Університет Західний Париж — Нантер-ля-Дефанс) сайт Академія Версаля
    XI Університет Париж XI — Південний Париж сайт Академія Версаля
    XII Університет Париж XII Валь-де-Марн — Париж-Валь-де-Марн сайт Академія Кретьєн
    XIII Університет Париж XIII — Північний Париж сайт Академія Кретьєн

    Особи[ред. | ред. код]

    Студенти[ред. | ред. код]

    Видатні студенти цього університету
    Навчалися або захищали свої дисертації

    Див. також[ред. | ред. код]

    Посилання[ред. | ред. код]

    1. а б в https://eosc.eu/members/
    2. https://web.archive.org/web/20231020113811/https://orcid.org/members