Парад на честь дня Незалежності України — Вікіпедія

Парад на честь дня Незалежності
Парад на честь дня Незалежності
Парад на честь дня Незалежності
Парад на честь Дня Незалежності. Київ, 2017
Місце  Україна
Засновано 1994
Дата 24 серпня
Святкування Військовий парад
Пов'язаний з День Незалежності України
CMNS: Парад на честь дня Незалежності України у Вікісховищі

Парад на честь дня Незалежності — військовий парад, що проводиться на честь річниці проголошення Незалежності України 24 серпня.

Історія проведення[ред. | ред. код]

Військові паради на День Незалежності у 1992—2020 роках[1][2]
Рік Парад За участю
військової техніки
мех. колонна авіація
1992 Ні Ні Ні
1993 Ні Ні Ні
1994 Так Ні Ні
1995 Ні Ні Ні
1996 Ні Ні Ні
1997 Ні Ні Так
1998 Так Так Ні
1999 Так Так Так
2000 Так Ні Ні
2001 Так Так Так
2002 Так Ні Ні
2003 Так Ні Ні
2004 Так Ні Ні
2005 Ні Ні Ні
2006 Ні Ні Ні
2007 Ні Ні Ні
2008 Так Так Так
2009 Так Ні Так
2010 Ні Ні Ні
2011 Ні Ні Ні
2012 Ні Ні Ні
2013 Ні Ні Ні
2014 Так Так Ні
2015 Так Ні Ні
2016 Так Так Ні
2017 Так Ні Ні
2018 Так Так Так
2019 Так + Альт. Ні Ні
2020 Альт. Ні Ні
2021 Так Так Так
2022 Ні Ні Ні

У перші роки після проголошення Незалежності, за правління Леоніда Кравчука котрий залишив Україну без ядерної зброї, церемонії не проводились через те що:

Україна офіційно позиціонувала себе як без'ядерна позаблокова держава. Виходячи з цієї концепції, ми рахували, що нам не потрібно демонструвати військову силу, а нам потрібно демонструвати мирну силу українську.[2]

Перший парад до цієї дати було проведено на столичному Хрещатику 1994 року. Його приймали начальник Київського округу Іван Біжан та міністр оборони Віталій Радецький. Наступним став парад 1998 року[3], цього року вперше було видано пам'ятні нагрудні знаки для військовиків ЗС України — учасників параду.

1997[ред. | ред. код]

Масштабне авіаційне шоу приурочене до дня проголошення Незалежності України пройшло 24 серпня 1997 на аеродромі Чайка де взяли участь 25 типів літальних апаратів. У параді вперше і в останнє брав участь Ту-160 зі складу 184 ВБАП у супроводі 4-х Су-27. Також під час параду відбувся перший і останній показ пілотажної групи "Українські Козаки".[4]

1998[ред. | ред. код]

Вперше було залучено легку наземну військову техніку. Тоді ж уперше було видано пам’ятні нагрудні знаки для військовослужбовців — учасників параду. Приймав парад Міністр оборони генерал армії України Олександр Кузьмук.

1999[ред. | ред. код]

Був проведений військовий парад за участі не лише наземної техніки, але уперше ж і військової авіації. Приймав парад міністр оборони України Олександр Кузьмук. Участь в параді 1999-го року взяли 3300 військовослужбовців та 122 одиниці колісної та гусеничної техніки: бойові машини піхоти, бронетранспортери, зенітні ракетні комплекси і вперше – важка гусенична техніка: танки Т-64«Б» та самохідні гаубиці МСТА-«С». Над Хрещатиком пролетів Ту-22М3 у супроводі 4-х Су-27. Завершувала дійство в повітрі пілотажна група «Українські соколи», родзинкою якої була фігура «тюльпан»: розліт літаків у різні боки.[5]

2001[ред. | ред. код]

Напередодні, 23 серпня, було відкрито Монумент Незалежності – тріумфальну колону, яка увінчана фігурою жінки (Берегині) з калиновою гілкою в руках. А наступного дня урочистості на Майдані Незалежності вперше розпочались з виносу й підняття на збудованому флагштоку Державного Прапора.[6] На 10-ту річницю незалежності 2001 року у складі механізованої колони Хрещатиком пройшло 18 підрозділів, 173 одиниці техніки та 1450 осіб особового складу. Загалом взяло участь 6530 військовослужбовців котрих вишикували у 19 «коробок», в одній з котрих військові були вдягнуті в старовинну козацьку форму.[7] Брала участь колона нових Т-84, котрі спеціально перевезли з Танкобудівельного заводу ім. Малишева (м. Харків). Учасники отримали пам'ятні нагрудні відзнаки. Разом з Президентом України Леонідом Кучмою, спостерігав за парадом з центральної трибуни президент РФ Володимир Путін, Президент Польщі Александер Кваснєвський і Президент Македонії Борис Трайковський[8]. Ту-22М3 зі складу 185 ВБАП полку брав участь у параді. У параді вперше взяла участь Ан-225 «Мрія» та Ан-124 «Руслан»[9].

На цьому параді востаннє продемонструвала свою майстерність пілотажна група «Українські соколи».

Також паради пройшли у Львові та Вінниці, Одесі, Чернігові та Севастополі.

2002[ред. | ред. код]

На парад 2002 року витратили 1 мільйон гривень. Він пройшов без військової техніки. Прохід 13 парадних коробок тривав 8 хвилин. Командував парадом перший заступник начальника Генерального штабу генерал-лейтенант Микола Пальчук, а приймав – Міністр оборони генерал армії України Володимир Шкідченко. Особливістю параду 2002 року було домінування оркестрової музики. На Майдан вийшла тисяча музикантів, які представляли 29 різних колективів – наймасовішій військовий оркестр у світі. [6]

2003[ред. | ред. код]

2003 року до параду було залучено майже 5 тисяч військовослужбовців. Урочистим маршем по головній вулиці столиці України пройшли 16 зведених батальйонів. Вперше за історію парадів Хрещатиком прокрокувала прапороносна група з прапором Збройних сил України та прапорами видів Збройних сил. Також взяв участь зразковий оркестр барабанщиць «Киянки». Від цього року й надалі урочисте проходження військ традиційно розпочиналося з маршу «Козацька слава»[10]. Гімн виконав народний артист України Іво Бобул. Для музичного забезпечення параду сформували 3 зведених оркестрових батальйони та хори ансамблів пісні і танцю загальною кількістю 1031 осіб. Парад пройшов без військової техніки. Командуючий парадом головнокомандувач Сухопутних військ Збройних сил — начальник гарнізону міста Києва генерал-полковник Петро Шуляк. Приймав парад військ міністр оборони України Євген Марчук.

2004[ред. | ред. код]

Парад 24 серпня 2004 року теж пройшов без військової техніки, у складі 19 зведених батальйонів, з близько 5 тис. військовослужбовців. Всі військовослужбовці та працівники правоохоронних органів, які брали участь у параді військ 24 серпня 2004 року отримали пам'ятний нагрудний знак котрий розробили фахівці воєнно-геральдичної служби, надалі його вручали учасникам всіх подальших військових парадів — змінювалася лише пластинка з написом року параду на колодці.

2005—2007[ред. | ред. код]

У 2005—2007 роках святкування Дня Незалежності України відбувалося без параду військ. Замість колон бронетехніки та озброєних батальйонів Хрещатиком крокували військові музиканти.

2008[ред. | ред. код]

2008 у Києві з нагоди 17-ї річниці незалежності України пройшов перший за останні 7 років військовий парад за участю військ та техніки. Взяли участь 19 парадних розрахунків, 144 одиниці озброєння та військової техніки у складі механізованої колони та 30 літальних апаратів (8 гелікоптерів і 22 літаки) — у складі повітряної колони над центральною частиною Києва пролетіли літак-розвідник Су-24МР і три бомбардувальники Су-24М, шість винищувачів МіГ-29, шість винищувачів Су-27, 4 штурмовики Су-25, літак транспортної авіації Іл-76, літак транспортної авіації Ан-26, ланки гелікоптерів Мі-8 і Мі-24 (по 4 одиниці кожна). Загальна кількість особового складу, що взяли участь у параді військ в пішому порядку — понад 3 тис. військовослужбовців.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Парад 2008

Участь також взяли 18 оркестрових колективів Збройних Сил України. Командував парадом — командувач Сухопутними військами ЗСУ генерал-полковник Іван Свида. Приймав парад — міністр оборони України Юрій Єхануров.

Особовий склад Сухопутних військ Збройних сил України на параді представили батальйони Окремого Новоросійсько-київського ордена Червоного Прапора полку Президента України, 95-ї окремої аеромобільної бригади і 26-ї артилерійської бригади 8-го армійського корпусу, 24-ї окремої механізованої бригади 13-го армійського корпусу і 25-ї окремої повітрянодесантної бригади 6-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗС України.

Від Повітряних сил Збройних сил України участь у параді взяла 15-та бригада транспортної авіації та 9-та бригада тактичної авіації, а також 137-ма зенітна ракетна бригада.

ВМС України на урочистому проходженні представив особовий склад 36-ї окремої бригади берегової оборони.

Також центральною вулицею Києва урочистим маршем пройшли курсанти і слухачі шістьох військових навчальних закладів Міністерства оборони України, представники Міністерства внутрішніх справ, Державної прикордонної служби, Міністерства з питань надзвичайних ситуацій.

2009[ред. | ред. код]

У 2009 році[11] Хрещатиком пішим строєм прокрокували 3,4 тисячі військовослужбовців у 20 парадних розрахунках . На центральній вулиці столиці України з нагоди свята було продемонстровано бойову техніку Сухопутних військ та Повітряних Сил ЗС України, переважна більшість представлених зразків була модернізована на вітчизняних підприємствах ОПК. У небі над столицею України пролетіли 35 літаків, серед яких — бомбардувальники, штурмовики та бойові гелікоптери. Родзинкою параду став проліт авіалайнерів Авіаційної національної транспортної компанії імені Антонова: спочатку в небі над Хрещатиком проплив новітній український пасажирський літак Ан-148, а замкнув демонстраційний проліт найбільший у світі літак Ан-225 «Мрія» та винищувачі МіГ-29, пілотовані «Українськими соколами» та Бе-12 ВМС України. Маршовий супровід забезпечували 18 оркестрових колективів ЗС України. Командував парадом командувач Сухопутних військ ЗС України генерал-полковник Іван Свида. Приймав парад начальник Генерального штабу — Головнокомандувач ЗС України генерал армії України Сергій Кириченко.

2010—2013[ред. | ред. код]

Докладніше: 20-та річниця незалежності України

Після приходу до влади Віктора Януковича паради у столиці на честь Дня Незалежності не проводилися. Зокрема було скасовано парад на честь ювілейної 20-ї річниці, що пояснювалося владою економією коштів.[1][12] Спроба громадськості самостійно організувати ходу в центрі Києва наразилася на спротив працівників правоохоронних органів.

2014[ред. | ред. код]

Парад 2014 року.

Військовий парад з нагоди 23-ї річниці Незалежності відбувався у першій рік російської збройної агресії проти України. Президент Петро Порошенко підписав указ про його проведення 21 липня 2014 року.[13] Керував парадом генерал-лейтенант Анатолій Пушняков. Головною вулицею столиці проїхали близько півсотні одиниць військової техніки, у тому числі новітні зразки: БТР-3Е, БТР-4Є, бронеавтомобілі KRAZ Cougar та КрАЗ-Спартан. Потім рушили реактивні системи залпового вогню «Бастіон-01» та «Бастіон-02» і найбільш потужні РСЗВ — «Смерч», комплекси зенітно-повітряної оборони «Оса», «Точка-У». Замкнули колону ЗРК С-300. Маршем пройшли 14 парадних розрахунків загальною чисельністю близько півтори тисячі військовослужбовців Збройних Сил, Нацгвардії, МВС та Державної прикордонної служби. Символічним стало проходження зведеної «коробки», до котрої увійшли 120 учасників бойових дій на сході України. Частина техніки та особового складу по завершенню параду вирушили до зони АТО. Голосом параду до Дня незалежності став Дмитро Хоркін[14]. Того ж дня пройшов морський парад, у котрому брали участь кораблі ВМС України та ДПСУ, в Одесі.

Проведення параду під час бойових дій на Сході України викликала протилежні думки громадськості. Висловлювалася думка про те, що в ці дні військова техніка більше потрібна на фронті, ніж у столиці. Разом з тим на думку О.Кузьмука

Історія знає паради під час війни, вони піднімали впевненість та бойовий дух, бійці одразу йшли на фронт, тому тут є сенс але повинна бути мета — не просто парад на відзначення річниці, а це парад-демонстрація того, що у нас є бойовий дух, у нас є військова техніка, у нас є підготовлені війська, які з параду йдуть виконувати бойові завдання.[2]
  • Підготовка до параду

2015[ред. | ред. код]

Парад пройшов без участі військової техніки[15]. У своїй промові президент Петро Порошенко згадав бої за Іловайськ, пообіцяв «не пробачати» і водночас назвав мінські угоди «безальтернативними»[16].

Участь у параді взяли 2,3 тисячі українських військовослужбовців, 14 військових частин отримали бойові прапори з відзнакою — стрічкою до бойового знамена «За мужність і відвагу»[17]. Добровольчі підрозділи, зі сформованих 2014 року, котрі переважно було зараховано до різних силових структур, на марші були представлені батальйоном «Айдар», котрий на той час зазнав найбільших втрат під час «АТО».[18] Диктором параду — Дмитро Хоркін[19].

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Парад 2015

2016[ред. | ред. код]

Ювілейну, 25-ту річницю Незалежності Україна відзначила військовим парадом Незалежності в котрому взяли участь понад 4 тисячі військовослужбовців ЗСУ, НГУ, ДПС, співробітників НП, учасників АТО, а також понад 200 одиниць військової техніки, котра опісля мала бути надіслана до зони конфлікту[20]. Командувачем параду був генерал-лейтенант Сергій Попко. Військовики крокували у парадних та повсякденних одностроях нового зразка авторства колективу розробників на чолі з Олексієм Руденко[21][22].

«Що продемонструє цей парад? Суспільство побачить свою нову армію, за два роки створену майже з нуля. Суспільство переконається, що Збройні Сили рік за роком міцніють, а безпека держави — посилюється. Влада цим парадом звітує, куди йдуть гроші. (…) І нарешті, наш парад — це сигнал і ворогу: українці серйозно готові й надалі боротися за свою незалежність. Цього року моїм пріоритетом стало формування професійної, контрактної армії. Станом на сьогоднішній день 75% української армії є контрактною»[23]

18 частин, у тому числі ОК, 10 ОГШБр та 95 ОДШБр, отримали бойові прапори з відзнакою — стрічкою «за мужність»[24]. Учасники параду вшанували загиблих українських героїв. Хвилина мовчання супроводжувалась виконанням пісні «Пливе кача»[25]. Диктором параду до Дня незалежності став Дмитро Хоркін.

В урочистих заходах до Дня Незалежності взяв участь Президент Республіки Польща Анджей Дуда. Хрещатиком прокрокувала, зокрема, Литовсько-польсько-українська бригада.

Певні зміни сталися у музичному супроводі: було презентовано аранжування для в/о «Запорозького маршу» Миколи Лисенка, закордонні делегації почав супроводжувати «Unter dem Siegesbanner» фон Блона, за президентську фанфару від початку терміна Порошенка, замість класичної «Червона калина&За Україну», слугувала тема з «України» Петриненка.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Парад 2016

2017[ред. | ред. код]

Цього року в параді брали участь понад 4,5 тис. військовослужбовців з них понад 3600 українських військових та близько 70 одиниць техніки, з яких 25 одиниць — нові зразки, були виставлені для огляду на Хрещатику поміж Майданом Незалежності й Європейською площею. Також головною вулицею Києва вперше крокували військові підрозділи 10 країн-партнерів 9 з яких є членами НАТО:

Всього: 231 військовослужбовець.[26]

Також на параді були присутні міністри оборони: Сполучених Штатів (Джеймс Меттіс), Литви (Йозас Олякас), Латвії (Раймондс Берґманіс), Молдови (Віорел Чиботару), Польщі (Антоній Мацеревич), Чорногорії (Міліца Пеянович-Джурішич), Естонії (Свен Міксер), заступник міністра оборони Великої Британії, командувач Армії США в Європі Бен Годжес

Особливістю цього параду було і те, що вперше указом президента військовим частинам і з'єднанням, які проявили мужність і героїзм, і особливо відзначилися в ході бойових дій, були присвоєні почесні найменування зі стрічками до бойового знамена. Таких було 7 частин: 5 зі складу Збройних Сил і по одній частині — Національної гвардії і прикордонної служби, адже святкування стосується не лише 26-ї річниці незалежності, але й 100-ї річниці створення Армії Української Народної Республіки. Також було представлено новий варіант церемонійного однострою для роти Почесної варти за моделями доби УД Скоропадського[27][28] Окремого полку Президента України. Крім того, було модернізовано однострої практично для всіх учасників параду.[29][30][31] Диктором параду до Дня незалежності став Дмитро Хоркін.[32]

Також вперше було:[33]

Також було вручено бойові знамена новоствореним військовим частинам, які до того їх не мали.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Парад 2017

2018[ред. | ред. код]

Коробки військовиків, Петро Порошенко, Віктор Муженко і Степан Полторак. Підготовка до параду, 22 серпня 2018.

На військовому параді 2018 року планується вперше продемонструвати практично всі нові зразки техніки та озброєння: оперативно-тактичний комплекс «Грім-2», високоточну систему залпового вогню «Вільха», автоматизовану РСЗВ «Верба», нову самохідну 155-мм гаубицю «Богдана»[34][35] та інші новітні технічні досягнення. Загалом у параді військ буде представлено понад 250 одиниць військової техніки. Вперше широкому загалу було представлено новий український літак Ан-178[36]

Також у параді взяли участь командирські позашляховики «Богдан-2351», санітарні автомобілі «Богдан-2251» і повнопривідні вантажівки «Богдан-6317». На Софійській площі було представлено мобільний мінометний комплекс UKR-MMC.[37]

Серед представленої бронетехніки були і бронеавтомобілі «Козак-2» з ПТРК «Стугна», СБА «Варта» з ПТРК «Джавелін», та Дозор-Б[38].

В урочистих заходах взяли участь 4,5 тисячі військовослужбовців. Вперше за всю історію проведення параду участь взяли дівчата військові. Всього головною вулицею столиці пройшли 24 парадні розрахунки, які представляли підрозділи ЗСУ, НГУ, ДПСУ, СБУ та інших формувань, що виконують завдання з охорони та оборони України. Також у параді взяли участь 18 країн-партнерів, у тому числі й з держав Північноатлантичного Альянсу, а також високі гості з дружніх країн.[39] Вперше на урочистостях військовослужбовці використовували військове вітання «Слава Україні!» — «Героям слава!» замість вітань радянського взірця.[40]

Вперше на параді взяли участь капелани[41].

Представники оборонних відомств: Австрія, Азербайджан, Велика Британія, Грузія, Данія, Естонія, Канада, Латвія, Литва, Молдова, Польща, Румунія, Словаччина, Сполучені Штати, Німеччина, Швеція, Чехія, Чорногорія.

Також на параді відбулося урочисте надання нових почесних назв низці військових частин, зокрема:[42][43][44][45]

Голос параду на честь Дня незалежності — Дмитро Хоркін.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Парад 2018

2019[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Парад на честь дня Незалежності України

Вперше в історії України день Незалежності було відзначено двома маршами, що проводились окремо — офіційним та неофіційним. Така ситуація виникла через відмову президента України В. Зеленського проводити військовий парад, що була озвучена ним у відеозверненні 9 липня 2019[46]. Заява Президента викликала незгоду ветеранських та волонтерських організацій[47] і вже 10 липня було анонсувано підготовку альтернативного параду[48] Активна підготовка до альтернативного параду спонукала Президента змінити свою позицію і оголосити про підготовку офіційних заходів, що отримали назву «Хода гідності»[49].

Заходи напередодні[ред. | ред. код]

Напередодні до Дня прапора відбулося урочисте надання нових почесних назв низці військових частин, зокрема:[50][51]

Офіційні заходи[ред. | ред. код]

На офіційних заходах відбулося вручення державних нагород.[52] Вперше за багато років незалежності України в Софії Київській не відбулася урочиста молитва за участю очільників держави і релігійних організацій.[53], президент повідомив про підписання указу щодо встановлення 29 серпня Дня пам'яті захисників України.[54]. Алан Бадоєв представив шоу з музичною композицією, що включала фрагменти гімну України в інтерпретації Андрія Соловйова[55] та композиції у стилі реп Аліни Паш. В шоу брали участь співаки Тіна Кароль, Оксана Крамарева, Анжеліна Швачка, Євген Орлов, Андрій Романенко, Дарина Красновецька, композитор Мирослав Скорик, хор ім. Г.Верьовки, оркестр і хор ЗСУ, оркестр Національної поліції України, а також студенти НМАУ[56][57]. Виконання цієї композиції суперечливі відгуки, зокрема вказувалось на неприпустимість спотворення гімну, як одного з державних символів України[58][59][60]

Марш захисників[ред. | ред. код]

Докладніше: Марш захисників України

Після завершення офіційної частини відбувся Марш захисників України, організований ветеранськими організаціями, організований через попередню заяву про скасування параду. Він розпочався із невеликим запізненням через величезну кількість людей, яка зібралася у парку Шевченка.

Першою рушила колона батьків і родичів загиблих під час російсько-української війни на сході, за нею — колона родичів Небесної сотні. У руках вони тримали портрети убитих. Наступна колона — поранені учасники бойових дій на візках. За ними йшли інші учасники Маршу, згрупувавшись по підрозділах і областях. Більшість цивільних — у вишиванках.[61]

2020[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Парад на честь дня Незалежності України

Вперше в історії України парад до дня Незалежності організовували ветеранські організації, натомість офіційного параду не проводилося. Хода ветеранів пройшла від парку Шевченка до Майдану Незалежності, марш пройшов без партійної символіки. Очолювали ходу родини загиблих учасників АТО/ООС та родини Небесної сотні, родини полонених і зниклих безвісти, а також поранені ветерани російсько-української війни[62][63].

Також на марші пройшла колона з гаслом «#Free» — «здобудемо Волю — відновимо Право», що вимагають звільнення Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко, Яни Дугарь, обвинувачених у вбивстві Павла Шеремета[63][64].

2021[ред. | ред. код]

Докладніше: 30-та річниця незалежності України
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Парад на честь дня Незалежності України

У жовтні 2020 рішення про проведення військового параду на честь 30-ліття Незалежності було підписане президентом Зеленським[65].

В липні 2021 року почались тренування Параду до Дня Незалежності разом з технікою Збройних Сил України (ЗСУ) та Національної гвардії України (НГУ). Парад став найбільшим таким заходом за часи Незалежності – він зібрав загалом понад 5 тисяч військових та інших силовиків, близько 400 одиниць зброї та техніки, приблизно 50 літальних апаратів. Серед учасників параду були представники Сухопутних військ, Військово-Морських сил, Повітряних сил, Сил спеціальних операцій, Десантно-штурмових військ ЗС України. Крім того, залучені були підрозділи від Національної гвардії, Національної поліції, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної прикордонної служби України. Традиційно в параді взяла участь зведена “коробка” ветеранів АТО/ООС і розрахунки країн-партнерів – Великої Британії, Грузії, Данії, Естонії, Канади, Латвії, Литви, Молдови, Словаччини, Фінляндії, Чехії, Швеції, США. Окрім цього, у військовому параді взяла участь прапороносна група від Литовсько-польсько-української бригади імені Великого гетьмана Костянтина Острозького, яка складалася з військовослужбовців ЗС Республіки Польщі, Литовської Республіки та України. Очолював прапороносну групу командир ЛитПолУкрБриг полковник Дмитро Братішко.

Вперше за 30 років по річці Дніпро у Києві пройшли військові катери ВМС, які провели демонстраційні дії по висадці десанту на необладнане узбережжя. І водночас – у Одесі також відбувся масштабний військово-морський парад, для проведення якого було залучено понад 20 одиниць техніки. Серед іноземних учасників параду стали одразу три кораблі країн-членів НАТО: румунський корвет Contra-Amiral Horia Macellariu, есмінець Luigi Durand de la Penne (D560) ВМС Італії та фрегат "Дръзки" військово-морських сил Болгарії.[66]

Командував парадом командувач Сухопутних Військ ЗС України генерал-полковник Олександр Сирський.

Почесними гостями на Майдані були Вселенський Патріарх Варфоломій, президенти Польщі, Північної Македонії, Естонії, Литви та Латвії, голова Євроради Шарль Мішель, колишні президенти України Леонід Кучма, Віктор Ющенко і Петро Порошенко.[67]

Особливістю ювілейного повітряного параду стала одночасна участь авіації Повітряних сил, Сухопутних військ, ВМС, ДПСУ, Нацгвардії, Нацполіції, ДСНС, ДП «Антонов» та держав-партнерів. Над Хрещатиком пролетів найбільший та найпотужніший у світі транспортний літак Ан-225 «Мрія».

До участі у повітряному параді долучилися гелікоптери UH-60 BlackHawk та військово-транспортний літак C-27J Spartan Словаччини.[68] Крім того, над Хрещатиком пролетіли багатофункціональні легкі винищувачі Військово-повітряних сил Республіки Польща F-16. Завершила святковий парад до Дня Незалежності група винищувачів МіГ-29 у супроводі багатоцільових винищувачів четвертого покоління Eurofighter Typhoon Королівських повітряних сил Великої Британії.[69]

Літак заправник KC-135 Stratotanker ВПС США запізнився на парад у Києві.[70]

2022[ред. | ред. код]

Святкування 31-ї річниці відновлення Незалежності України відбувалось на тлі повномасштабного російського вторгнення, яке почалось за 6 місяців до того — 24 лютого 2022 року.

Замість військового параду на Хрещатику була виставлена різноманітна розбита російська техніка сукупною вартістю понад $200 млн[71]. А на знак подяки всім військовим, що боронять свободу України над містом на дронах було пронесено почесні прапори легендарних бригад Збройних Сил України, Очолював колону прапор України розміром понад 216 м²[72].

Протягом дня ворожих обстрілів зазнали 58 населених пунктів України[73], сигнал повітряної тривоги було оголошено рекордні 189 разів[74]. Росіяни виконали майже 200 літако-вильотів, із яких 90 припадало на літаки тактичної авіації, 34 вильоти — на стратегічні бомбардувальники типів Ту-22М3 і Ту-95МС, інші 80 — сумарно на вильоти «бортів» армійської авіації, літаків радіолокаційного дозору типу А-50 та літаків типу Ил-22П для постановки радіотехнічних завад. При цьому підтверджено лише 8 пусків крилатих ракет повітряного базування, усі — типу Х-22 з бомбардувальників Ту-22М3[75].

Однак, цього дня стався і теракт, внаслідок якого загинуло 25 людей (із них двоє — діти): російські війська обстріляли залізничну станцію Чаплине на Січеславщині[76].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Дарина Тарасова (23 серпня 2014). Паради на День Незалежності. Як це було. http://espreso.tv/. Еспресо TV. Процитовано 18 серпня 2017.
  2. ↑ а б в Історія парадів незалежності. http://24tv.ua/. 24 канал. 24 серпня 2014. Процитовано 18 серпня 2017.[недоступне посилання з грудня 2021]
  3. ↑ Указ Президента України «Про парад військ на відзнаку 7-ї річниці незалежності України». http://zakon4.rada.gov.ua/. Верховна Рада України. 30 травня 1998. Процитовано 18 серпня 2017.
  4. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 25 лютого 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. ↑ https://was.media/microformats/ukraina-pri-paradi/
  6. ↑ а б Тереверко, Олександр (19 травня 2021). Взуття для танкових гусениць, «тюльпани» в небі та загублена туфля, або Про історію парадів до Дня Незалежності. АрміяInform. Архів оригіналу за 1 жовтня 2022. Процитовано 15 лютого 2023.
  7. ↑ Указ Президента України «Про підготовку до відзначення 10-ї річниці незалежності України». http://zakon4.rada.gov.ua/. Верховна Рада України. 14 квітня 2000. Процитовано 18 серпня 2017.
  8. ↑ Владимир Путин присутствовал на военном параде по случаю 10-летия независимости Украины. Президент России (рос.). Процитовано 17 червня 2018.
  9. ↑ https://fakty.ua/ru/96632-v-den-nezavisimosti-nad-krecshatikom-vpervye-proletyat-samolety-giganty-quot-mriya-quot-quot-ruslan-quot-sh-an-70
  10. ↑ Військовий парад з нагоди 12-ї річниці незалежності України
  11. ↑ Указ Президента України «Про відзначення 18-ї річниці незалежності України». http://zakon4.rada.gov.ua/. Верховна Рада України. 21 травня 2009. Процитовано 18 серпня 2017.
  12. ↑ Київ зекономить на феєрверку на День Незалежності. http://www.pravda.com.ua/. Українська правда. 1 серпня 2011. Процитовано 18 серпня 2017.
  13. ↑ Указ Президента України №608/2014 «Про відзначення 23-ї річниці незалежності України». http://www.president.gov.ua/. Адміністрація Президента України. 21 липня 2014. Процитовано 18 серпня 2017.
  14. ↑ Диктор парада в Киеве: Из Крыма мне написали, что я приговорен. Процитовано 24 серпня 2018.
  15. ↑ Бірюков: Командування не змінилось. І сьогодні більшість генералів у нашій армії — нездари. https://hromadske.ua. Громадське телебачення. 19 серпня 2015. Процитовано 18 серпня 2017.
  16. ↑ Виступ Президента України під час проведення Маршу Незалежності 24 серпня 2015 року, м. Київ. http://www.president.gov.ua/. Адміністрація Президента України. 24 серпня 2015. Процитовано 18 серпня 2017.
  17. ↑ 24-ту річницю Незалежності Україна відзначила урочистим Маршем. http://www.president.gov.ua/. Адміністрація Президента України. 24 серпня 2015. Процитовано 18 серпня 2017.
  18. ↑ Лідер "Азову" розповів, що добровольцям не знайшлося місця на параді до Дня Незалежності. http://www.ednist.info/. Інформаційна агенція «Єдність». 24 серпня 2015. Процитовано 18 серпня 2017.
  19. ↑ Ми не вживаємо радянського слова «заходи», коли йдеться про відзначення Незалежності. Громадське радіо (укр.). 20 серпня 2015. Процитовано 24 серпня 2018.
  20. ↑ Військову техніку після проведення параду у Києві одразу відправлять на фронт, - Міноборони. https://ua.112.ua/. 112 Україна. 19 серпня 2016. Архів оригіналу за 13 серпня 2017. Процитовано 18 серпня 2017.
  21. ↑ В'ячеслав Шрамович (18 травня 2016). "Варан" та "мазепинки" - як змінюється вигляд української армії. http://www.bbc.com/. BBC Україна. Процитовано 18 серпня 2017.
  22. ↑ Парад в Києві зібрав чотирьох президентів України (фото). https://www.umoloda.kyiv.ua/. Україна молода. 18 травня 2016. Процитовано 24 серпня 2016.
  23. ↑ Українці готові й надалі боротися за свою незалежність. http://www.president.gov.ua/. Адміністрація Президента України. 24 серпня 2016. Процитовано 18 серпня 2017.
  24. ↑ 25-ту річницю Незалежності Україна відзначила військовим Парадом Незалежності. http://www.mil.gov.ua/. Міністерство оборони України. 24 серпня 2016. Процитовано 18 серпня 2017.
  25. ↑ 25-ту річницю Незалежності Україна відзначила військовим Парадом Незалежності. http://www.president.gov.ua/. Адміністрація Президента України. 24 серпня 2016. Процитовано 24 серпня 2016.
  26. ↑ Минобороны держит в секрете главный сюрприз парада. http://news.liga.net/. ЛІГА.net. 18 серпня 2017. Процитовано 18 серпня 2017.
  27. ↑ Дмитро Шурхало (2017-27-08). Армія України. Нові-старі назви і форма для військових частин. https://www.radiosvoboda.org. Радіо «Свобода». Процитовано 29 серпня 2017.
  28. ↑ На параді Почесна варта продемонструє нову церемоніальну форму. http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 8 серпня 2017. Процитовано 9 серпня 2017.
  29. ↑ Полторак розповів про парад до Дня Незалежності: буде 4,5 тисячі військових та понад 70 одиниць техніки. https://www.unian.ua/. УНІАН. 4 серпня 2017. Процитовано 4 серпня 2017.
  30. ↑ Вперше у військовому параді до Дня Незалежності візьмуть участь країни-партнери. https://www.unian.ua/. УНІАН. 4 серпня 2017. Процитовано 4 серпня 2017.
  31. ↑ Парад військ до Дня незалежності. http://www.ukrmilitary.com. Ukrainian Military Pages. 24 серпня 2017. Процитовано 26 серпня 2017.
  32. ↑ Замок, Високий (23 травня 2017). Дмитро Хоркін: «Починається репетиція, до мене підходять з охорони і кажуть: «Перестаньте ходить туда-сюда, вы мешаете работе снайперов». Високий Замок (uk-UA) . Процитовано 24 серпня 2018.
  33. ↑ Присвоєні нові почесні найменування військовим частинам ЗСУ, Нацгвардії та Прикордонної служби. http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 24 серпня 2017. Процитовано 26 серпня 2017.
  34. ↑ Командувач РВіА про перехід артилерії на калібр 155-мм та інші перспективи. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 3 листопада 2017. Процитовано 14 липня 2018.
  35. ↑ Армія України отримає новітню самохідну гаубицю НАТО на базі танку "Оплот". https://www.obozrevatel.com/. Обозреватель. 24 грудня 2015. Процитовано 15 липня 2018.
  36. ↑ Триває підготовка озброєння, військової техніки та парадних розрахунків до участі у параді військ з нагоди 27-ї річниці Незалежності України. http://www.mil.gov.ua/. Міністерство оборони України. 20 липня 2018. Процитовано 21 липня 2018.
  37. ↑ Нова Армія: У параді до дня Незалежності візьмуть участь командирські та санітарні автомобілі виробництва корпорації «Богдан». http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 3 серпня 2018. Процитовано 3 серпня 2018.
  38. ↑ Вітчизняна броня для українського війська. Народна армія. 23 серпня 2018. Архів оригіналу за 23 серпня 2018. Процитовано 23 серпня 2018.
  39. ↑ «Підрозділи від 15 країн-партнерів крокуватимуть Хрещатиком під час військового параду», — Міністр оборони. http://www.mil.gov.ua/. Міністерство оборони України. 7 серпня 2018. Процитовано 7 серпня 2018.
  40. ↑ На параді використовуватимуть нове військове вітання. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 7 серпня 2018. Процитовано 7 серпня 2018.
  41. ↑ «Вірю в парад Української Перемоги в Донецьку» – соцмережі про репетицію параду в Києві. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 23 серпня 2018.
  42. ↑ Стали відомі почесні найменування частин ЗСУ, які присвоять на параді Незалежності. https://novynarnia.com/. Новинарня. 14 серпня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
  43. ↑ Нові почесні найменування частин ЗСУ: «Запорізька Січ», «Маріупольська», «Святослава Хороброго». https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 15 серпня 2018. Процитовано 15 серпня 2018.
  44. ↑ Армійські підрозділи отримають нові почесні назви. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 23 серпня 2018. Процитовано 23 серпня 2018.
  45. ↑ Назви підрозділів, марш, привітання, знамена: як змінюється ідеологія української армії?. https://hromadskeradio.org/. Громадське радіо. 25 серпня 2018. Процитовано 28 серпня 2018.
  46. ↑ Зеленський відмовився від військового параду на День Незалежності 09.07.19 Прямий. prm.ua. Архів оригіналу за 31 серпня 2019. Процитовано 31 серпня 2019.
  47. ↑ Парад, так парад! Ветерани АТО проведуть військовий марш у Києві замість скасованого (відео). rbc.ua. Архів оригіналу за 11 липня 2019. Процитовано 31 серпня 2019.
  48. ↑ Яким буде «народний» парад на День Незалежності / НВ. nv.ua. Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 31 серпня 2019.
  49. ↑ Парад на День Незалежності де дивитися онлайн / НВ. nv.ua. Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 31 серпня 2019.
  50. ↑ Військовим частинам присвоєні почесні найменування. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 23 серпня 2019. Процитовано 24 серпня 2019.
  51. ↑ Почесні найменування українських частин. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 23 серпня 2019. Процитовано 24 серпня 2019.
  52. ↑ Хода гідності, Марш захисників, перекриття вулиць: усе про святкування Незалежності в Києві. https://novynarnia.com/. Новинарня. 24 серпня 2019. Процитовано 24 серпня 2019.
  53. ↑ Вперше у Софії Київській не проводитимуть спільну святкову молитву за Україну. http://religionpravda.com.ua/. Релігійна правда. 23 серпня 2019. Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 25 серпня 2019.
  54. ↑ Президент започаткував відзначення 29 серпня Дня пам’яті захисників України. https://armyinform.com.ua/. АрміяInform. 24 серпня 2019. Процитовано 24 серпня 2019.
  55. ↑ (2) Андрей Соловьев - Друзі !!! Нехай це відео буде тут - у ньому... facebook.com. Архів оригіналу за 31 серпня 2019. Процитовано 31 серпня 2019.
  56. ↑ Бадоєв назвав "величезною честю" організацію урочистостей на День Незалежності. ukrinform.ua. Архів оригіналу за 31 серпня 2019. Процитовано 31 серпня 2019.
  57. ↑ Надзвичайне виконання Державного Гімну України за участю наших викладачів, студентів та випускників. knmau.com.ua. Архів оригіналу за 31 серпня 2019. Процитовано 31 серпня 2019.
  58. ↑ Остап Дроздов: Сьогодні я побачив блискучий акторський виступ, ба навіть цілий перформанс. Украй небезпечне явище. - Старко. startko.co.ua. Архів оригіналу за 31 серпня 2019. Процитовано 31 серпня 2019.
  59. ↑ Романенко. music-ukr.blogspot.com. Архів оригіналу за 22 вересня 2019. Процитовано 31 серпня 2019.
  60. ↑ Чому Зеленський понівечив Державний гімн або розбір реп-знущання Тарілки, що виступає у окупантів. enigma.ua. Архів оригіналу за 31 серпня 2019. Процитовано 31 серпня 2019.
  61. ↑ У Києві розпочався Марш захисників України. https://novynarnia.com/. Новинарня. 24 серпня 2019. Процитовано 24 серпня 2019.
  62. ↑ Марш захисників України у День Незалежності 2020: хто іде в “коробках”. Новинарня (укр.). 24 серпня 2020. Процитовано 24 серпня 2020.
  63. ↑ а б Ветерани проводять марш у центрі Києва. Українська правда (укр.). Процитовано 24 серпня 2020.
  64. ↑ Цензор.НЕТ. Хода ветеранів 2020: справа Шеремета, дощ та жіноча "коробочка". Цензор.НЕТ (рос.). Процитовано 24 серпня 2020.
  65. ↑ У 2021 році відбудеться військовий парад до Дня Незалежності України. Український мілітарний портал. 22 жовтня 2020.
  66. ↑ https://defence-ua.com/photo/morskij_parad_u_kijevi_ta_odesi_use_scho_lishilos_poza_ofitsijnim_kadrom-158.html
  67. ↑ Чим запам'ятався парад Незалежності-2021. ФОТОРЕПОРТАЖ. Новинарня. 24 серпня 2021. Архів оригіналу за 8 березня 2023. Процитовано 25 травня 2023.
  68. ↑ У параді візьмуть участь Eurofighter Typhoon. Мілітарний. 19 серпня 2021. Архів оригіналу за 8 березня 2023. Процитовано 25 травня 2023.
  69. ↑ https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20210824-polski-f-16-i-brytanski-typhoon-nad-hreshhatykom-proletila-aviatsiya-krayin-partneriv/
  70. ↑ Дим, Нестор (24 серпня 2021). “Боїнг” KC-135 Stratotanker ВПС США запізнився на військовий парад у Києві. Новинарня. Архів оригіналу за 8 березня 2023. Процитовано 25 травня 2023.
  71. ↑ Хотіли – отримуйте: «парад» ганьби в Києві, на який заслужив ворог. Укрінформ. 23 серпня 2022.
  72. ↑ Армія дронів підняла над Києвом прапори легендарних бригад ЗСУ. Українська Правда. 24 серпня 2022.
  73. ↑ Війська рф у День Незалежності України обстріляли 58 населених пунктів. Укрінформ. 25 серпня 2022.
  74. ↑ На День Незалежності сигнал повітряної тривоги звучав рекордну кількість разів. Укрінформ. 25 серпня 2022.
  75. ↑ РФ вчора випустила всього вісім Х-22, хоча піднімала літаки у повітря аж 200 разів. Defense Express. 25 серпня 2022.
  76. ↑ Кількість загиблих унаслідок ракетного удару по Чаплиному зросла до 25. Укрінформ. 25 серпня 2022.

Відео[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Парад на честь дня Незалежності України


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Парад_на_честь_дня_Незалежності_України&oldid=41280309