Парагенезис — Вікіпедія

Парагенезис (парагенез) (від грец. παρα — поряд, та грец. γενεσις — походження) — спільне походження, що виникає в результаті одночасного, чи послідовного утворення. Термін застосовується для мінералів (парагенезис мінеральний)^[1] , гірських порід (парагенезис порід), фацій (парагенезис фацій). В геохімії і мінералогії парагенезис — це спільне знаходження мінералів/хімічних елементів, генетично пов'язаних.

Різновиди та специфіка[ред. | ред. код]

Використовується також термін заборонений парагенезис, який означує неможливість сумісного утворення за певних умов просторових сполучень двох/декількох мінералів (напр. кварцу і нефеліну; діопсиду і кордієриту). Парагенетичний зв'язок магматичних гірських встановлюється в магматичних формаціях, де гірські породи є закономірною асоціацією, що характеризується, в загальному випадку, спільністю джерела магм і близькими геотектотнічними умовами формування.

Див. також[ред. | ред. код]

• Парагенезис мінералів

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Геологический словарь / под ред. К. Н. Паффенгольц, М.: изд-во Недра, 1973. — С. 70
• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.