Пани хоруговні — Вікіпедія

Пани хоруговні — за статутами Великого князівства Литовського, світський стан шляхти, володарів повітів, які могли виставити власну хоругву у випадку війни.

Пани хоруговні — вища сходинка панської верстви (поряд із панами радними) на українських землях у складі Великого князівства Литовського та Королівства Польського. П.х. характеризувалися, як правило, давністю й знатністю роду (деякі з них заглиблювалися в період Галицько-Волинського князівства) та володіли отчинними землями, які передавались у спадщину багатьма поколіннями. П.х. не підлягали присудові повітових судів та повітовому військовому командуванню, а вирушали на військову службу, лише отримавши персональну вказівку з великокнязівської канцелярії, на чолі власних військових формувань під родинною корогвою. На відміну від боярської верстви, яка змушена була особисто виступати на службу під командуванням воєводи з чітко визначеною кількістю вершників від однієї «служби» чи «данини», П.х. могли особисто й не брати участі у військовому поході, а посилати лише своїх слуг, кількість яких у поході не була регламентованою практично до самого кінця 15 ст.

Див. також[ред. | ред. код]

• Корогва (підрозділ)
• Корогва (прапор)

Джерела та література[ред. | ред. код]

• Гурбик А.О.. Пани хоруговні // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 48. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.

Це незавершена стаття про Велике князівство Литовське. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Нормативний контроль GKG: /g/12143_sn