Палац Шмідта (Броди) — Вікіпедія

Палац Вільґельма Шмідта Wilhelm Schmid Palace
Палац Вільґельма Шмідта (сучасний стан)
Палац Вільґельма Шмідта Палац Вільґельма Шмідта (Україна)
Країна	Україна
Територіальна одиниця	Львівська область
Місцезнаходження	Броди, Шваби
50°04′14″ пн. ш. 25°08′27″ сх. д. / 50.0706194° пн. ш. 25.1410917° сх. д. / 50.0706194; 25.1410917
Стиль	сецесія
Засновник	Вільґельм Фредерик Шмідт
Час заснування	початок XX століття
Відомі мешканці	Вільґельм Фредерик Шмідт
Сучасний стан	потребує реставрації
Розташування	Львівська область, Броди, вул. Й. Рота, 7
Власник	ЗСУ
Палац Вільґельма Шмідта у Вікісховищі

Палац Вільґельма Шмідта — палац-садиба родини австрійського підприємця та великого землевласника Вільґельма Фредерика Шмідта, що розташований у південно-західній частині міста Броди Львівської області, у місцевості Шваби.

Розташування[ред. | ред. код]

Палац з його прилеглою територією (6,98 га) розташований на території колишнього німецького поселення Шваби — у південно-західній частині міста Броди. Протягом шістдесяти років палац знаходився в межах території військової частини A-3522, розформованої 2005 року. З боку головного входу територія палацу обмежена вулицею Йозефа Рота.

Опис[ред. | ред. код]

Будівля палацу споруджена на початку ХХ століття у стилі сецесії. Споруда двоповерхова, з мансардними та підвальними просторими кімнатами. Головний фасад у центрі прикрашений портиком.

До палацового комплексу входять ще кілька будівель — двоповерховий господарський корпус для прислуги або гостей, колишні стайні та візовня, колишні промислові та складські будівлі.

Історія[ред. | ред. код]

Колись ці землі належали до підміського села Смільне. Поселення Шваби швидко розвинулося в другій половині XIX століття (після прокладення залізниці та будівництва вокзалу), а особливо на початку XX століття, коли Бродівський маєток придбав підприємець Вільґельм Шмідт. Ще до початку першої світової війни тут сформувалась промислова зона, де працювало чимало підприємств, а для робітників споруджено багато будинків. На початку 1900 року Вільгельм Шмідт розбудував велике деревообробне підприємство — тартаки спілки «Фореста» між Старими Бродами та Смільним. У 1923 році тартак, що мав дві пилорами та сім циркулярних пил, продукував понад 13 тисяч кубометрів сосни і 3,3 тисячі кубометрів дубини та вільшини. Тартаки були сполучені з лісовими комплексами на північний захід від Бродів вузькоколійною залізницею довжиною понад 60 км. Шмідт був найбільшим землевласником Бродського повіту, окрім Швабів йому належало чимало населених пунктів, де також було побудовано багато промислових будівель: цегелень, ґуралень, житлових будинків, що входили до складу «фільварків Шмідта». Також мав багато маєтків на території Брідщини, у тому числі Палац Потоцьких в Конюшкові.^[1] Окрім промислових та житлових об'єктів, на території Швабів до першої світової війни розташовувалося два палаци і парк.

По другій світовій війні на Швабах залишився лише один вцілілий палац з господарськими будинками. На території вцілілого «фільварку Шмідта» дислокувалася військова частина. На першому поверсі палацу містилися казарми, на другому — адміністрація, у підвальному приміщенні — спортивна зала. Парк навколо палацу було зруйновано, промислові та господарські будівлі переобладнали під склади для боєприпасів. У жовтні 2005 року військова частина A-3522 розформована.

Сучасний стан[ред. | ред. код]

Палац не має жодного охоронного статусу. Будівля та прилегла територія є власністю Міністерства оборони України. Нині палац і територія навколо стоїть пусткою. Кинута на поталу часу, під впливом природних чинників, будівля інтенсивно руйнується.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Броди і Брідщина. Історично-мемуарний збірник / Чумак Я. — Торонто, Онтаріо, 1988. — 671 с. — ISBN 09690239-3-6.
• Дослідження полікультурної історичної спадщини міста Броди. — 2016. — С. 52.

п о р Замки та палаци Львівської області‎ збережені Тишкевичів (Броди) • Вільґельма Шмідта (Броди) • Бадені (Буськ) • Бруницьких (Великий Любінь) • Вишня (Фредрів-Шептицьких) • Гряда (Любомирських) • Жовква • Журавно (Скринських-Чарторийських) • Заклад (Скарбека) • Золочів • Кам'янка-Бузька (Мієрів) • Крукеничі (Дрогойовських) • Лівчиці (Лося) • Львів (арсенал) • Львів (лат. архієпископів) • Львів (р.-к. архієпископів) • Львів (Баворовських) • Львів (Бандінеллі) • Львів (Бесядецьких) • Львів (Бєльських) • Львів (Галицького намісництва) • Львів (губернаторів) • Львів (Дідушицьких) • Львів (Корнякта) • Львів (королівський арсенал) • Львів (Любомирських) • Львів (митрополитів) • Львів (Потоцьких) • Львів (Сапєг) • Львів (Сєменських-Левицьких) • Львів (Туркулів-Комелло) • Львів (цитадель) • Надиби (Тхуржницьких) • Неслухів (Дідушицьких) • Нижанковичі (Пані Грім) • Оброшине (архієпископів) • Олесько • Підгірці • Підгірці (Бруницьких) • Пустомити • Ракова (Козловецьких) • Роздол (Лянцкоронських) • Страхоцького (Рудники, Мостиська) • Свірж • Скелівка (Фельштин) • Сколе (Грьодлів) • Стара Сіль (Анна) • Тартаків (Урбанських) • Тулиголове (Балів) • Хирів (конвікт) • Чаплі • Червоне (Стшембошів) • Червоноград (Кристинопольський) частково збережені Броди • Дунаїв • Палац Потоцьких (Конюшків) • Поморяни • П'ятничани • Смереківка (Едерів) • Яворів руїни Винники • Добромиль • Комарно (Лянцкоронської) • Львів (Високий замок) • Муроване • Старе Село • Судова Вишня • Урич (Тустань) повністю зруйновані Андріївка • Белз • Білий Камінь • Борщовичі (Сємєнських) • Глиняни • Гологори • Городок • Деревня (Старжинських) • Жидачів • Журавно • Звенигород • Комарно • Крисовичі (Стадницьких) • Львів (Лева І) • Львів (Низький замок) • Малі Підліски (Папар) • Маркопіль • Міженець Любомирських) • Нова Скварява (Болоз-Антоневичів) • Пеняки • Підтемне • Поляни (Риків) • Радехів (Бадені) • Сокаль • Спас • Стрий • Тартаків • Ушковичі (Пєжхалів) • Хоробрів (Крушевських) • Щуровичі

Це незавершена стаття про Броди. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.