П'єзокерамічний випромінювач — Вікіпедія

П'єзокерамі́чний випромі́нювач (п'єзовипромінювач) — електроакустичний пристрій, що відтворює звук або ультразвук, використовуючи зворотній п'єзоелектричний ефект.

Будова[ред. | ред. код]

П'єзокерамічний випромінювач складається з металевої пластини, на яку нанесено шар п'єзоелектричної кераміки, що має на зовнішній стороні струмопровідне напилення. Пластина і напилення є двома контактами. Для збільшення гучності звуку до металевої пластини може кріпитися невеликий рупор у вигляді металевого або пластикового купола з отвором. Як рупор також може використовуватися поглиблення в корпусі пристрою, в якому використовується п'єзовипромінювач.

Використання[ред. | ред. код]

П'єзовипромінювачі широко використовуються в різних електронних пристроях — годинниках-будильниках, телефонних апаратах, електронних іграшках, побутовій техніці. Часто використовуються як випромінювачі ультразвукових коливань в пристроях відлякування гризунів та комах, зволожувачах повітря, ультразвукових «пральних машинах».

П'єзовипромінювач також може використовуватися як п'єзоелектричний мікрофон або датчик.

Це незавершена стаття про електроніку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (березень 2013)