Офелія (супутник) — Вікіпедія

Офелія
Офелія (зображення створено 21 січня 1986 року)
Відкриття
Відкривач Richard J. Terrile / Voyager 2
Дата відкриття 20 січня 1986 року
Названа на честь Офелія
Орбітальні характеристики
Середній радіус орбіти 53,763.390 ± 0.847 км
Ексцентриситет 0.00992 ± 0.000107
Орбітальний період 0.37640039 ± 0.00000357 d
Середня орбітальна швидкість 10.39 км/с
Є супутником Урана
Фізичні характеристики
Розміри 54 × 38 × 38 км
Середній радіус 21.4 ± 4 км
Площа поверхні ~6600 км²
Об'єм ~41,000 km³
Маса ~5.3×10^16 kg
Середня густина ~1.3 g/cm³
Прискорення вільного падіння на поверхні ~0.0070 m/s²
Друга космічна швидкість ~0.018 km/s
Період обертання синхронний
Альбедо 0.08 ± 0.01
Температура ~64K
CMNS: Офелія у Вікісховищі

Офелія (англ. Ophelia) — внутрішній супутник Урана. Його названо на честь дочки Полонія з п'єси Вільяма Шекспіра «Гамлет». Також відомий під назвою Уран VII.

Офелія виступає як супутник-пастух для кільця Епсилон Урана. Орбіта Офелії перебуває в межах радіуса синхронної орбіти Урана, і тому супутник повільно руйнується через дію припливних сил.

Офелію було відкрито 20 січня 1986 р. на знімку, зробленому «Вояджером-2» та присвоєно тимчасову назву S/1986 U 8. Вона не спостерігалася з Землі аж до 2003 року, коли її було зафіксовано телескопом Габбл.

Посилання[ред. | ред. код]