Острів — Вікіпедія

острови Гельголанд

О́стрів  — частина суходолу, оточена з усіх сторін водою. Від материків відрізняються порівняно невеликими розмірами. Трапляються поодинокі острови та архіпелаги (групи островів). Острови в океанах і морях поділяють на материкові й самостійні (вулканічні, коралові, намивні). Серед островів річок і озер розрізняють намивні та ерозійні.

Розрізняють такі види островів:

Різниця між островами і материками

[ред. | ред. код]

Гренландія є найбільшим у світі островом, площа якого перевищує 2,1 млн км², тоді як Австралія — найменший материк у світі, має площу 7,6 млн км², але не існує такої міри розміру, яка б відрізняла острови від материків.[1][2] Існує геологічна різниця між островами і материками. Материки мають під собою континентальну літосферу, що є частиною тектонічних плит, які розміщуються високо на земній мантії. Океанічна кора також є частиною тектонічних плит, але вона щільніша за континентальну літосферу, тому плаває глибше на мантії. Острови є або розширеннями океанічної кори (наприклад, вулканічні острови) або геологічно можуть бути частиною деякого материка на материковій літосфері (наприклад, Гренландія). Це правило також стосується Австралії, що розміщується на власній континентальній літосфері і тектонічній плиті.

Штучні острови

[ред. | ред. код]
Міжнародний аеропорт Кансай на побудованому штучному острові в Японії.
Докладніше: Штучний острів

Переважна більшість островів на Землі є природними і утворені тектонічними силами або вулканічними виверженнями. Проте існують штучні (зроблені людиною) острови, наприклад, острів у затоці Осака японського острову Хонсю, на якому розмістився Міжнародний аеропорт Кансай. Штучні острови можуть будувати за допомогою природних матеріалів (землі, каміння або піску) або штучного (наприклад, бетонних плит або переробленого сміття).[3][4] Іноді штучним чином розширяють природні острови, наприклад, Васильєвський острів в російському місті Санкт-Петербург було збільшено, і його західний берег розширений на захід приблизно на 500 м при побудові вантажопасажирського порту.[5]

Штучні острови іноді будують з уже існуючим природним «підняттям з низьким рівнем припливу», це природно утворені ділянки землі, які оточені водою і перебувають над водою при малих припливах та затоплюється припливом. Юридично це не острів і він не має територіальних вод, що б належали до нього.[6]

Найбільші острови

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Brown, Mike. How I Killed Pluto and Why It Had It Coming [Архівовано 29 березня 2017 у Wayback Machine.]. New York: Random House Digital, 2010. ISBN 0-385-53108-7
  2. Royle, Stephen A. A Geography of Islands: Small Island Insularity [Архівовано 11 червня 2016 у Wayback Machine.]. Psychology Press, 2001. pp. 7–11 ISBN 1-85728-865-3
  3. Building Artificial Islands That Rise With the Sea. Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 28 червня 2016.
  4. What Makes an Island? Land Reclamation and the South China Sea Arbitration | Asia Maritime Transparency Initiative (амер.). 15 липня 2015. Архів оригіналу за 27 травня 2016. Процитовано 28 червня 2016.
  5. Conception of development of the artificial lands of Vasilievsky island. Архів оригіналу за 25 вересня 2016. Процитовано 28 червня 2016.
  6. United Nations Convention on the Law of the Sea, Article 13. Архів оригіналу за 2 вересня 2017. Процитовано 25 серпня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]