Орілька (селище) — Вікіпедія

Селище Орілька
Вокзал станції Орілька
Вокзал станції Орілька
Вокзал станції Орілька
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район Лозівський район
Громада Лозівська міська громада
Код КАТОТТГ: UA63100050030074292
Основні дані
Засновано 1902 (122 роки)
Статус із 26 січня 2024 року
Площа 4,89 км²
Населення 3175 (01.01.2017)[1]
Густота 799,22 осіб/км²;
Поштовий індекс 64642
Телефонний код +380 5745
Географічні координати 48°58′34″ пн. ш. 36°01′04″ сх. д. / 48.97611° пн. ш. 36.01778° сх. д. / 48.97611; 36.01778Координати: 48°58′34″ пн. ш. 36°01′04″ сх. д. / 48.97611° пн. ш. 36.01778° сх. д. / 48.97611; 36.01778
Висота над рівнем моря 99 м
Водойма р. Орілька,
канал Дніпро — Донбас


Відстань
Найближча залізнична станція: Орілька
До райцентру:
 - автошляхами: 27 км
До обл. центру:
 - залізницею: 168 км
 - автошляхами: 166 км
Селищна влада
Адреса 64640, Харківська обл., Лозівський р-н, с-ще Орілька, вул. Перемоги,  58
Голова селищної ради Крикун Іван Олександрович
Карта
Орілька. Карта розташування: Україна
Орілька
Орілька
Орілька. Карта розташування: Харківська область
Орілька
Орілька
Орілька. Карта розташування: Лозівський район
Орілька
Орілька
Мапа

Орілька — селище (до 2024 року — селище міського типу) в Україні, у Лозівській міській громаді Лозівського району Харківської області. Назва походить від однойменної річки.

Географія[ред. | ред. код]

Селище Орілька розташоване за 166 км від обласного центру та 27 км від районного центру, на лівому березі річки Орілька. Вище за течією знаходиться Орільське водосховище, нижче за течією примикає село Хижняківка. Паралельно річці пролягає Канал Дніпро — Донбас. Через селище проходить залізнична лінія Красноград — Лозова, станція Орілька.

Історія[ред. | ред. код]

Селище засноване у 1902 році під час будівництва залізниці Лозова — Полтава.

За часів СРСР було побудовано автоматизований Орільський цукровий завод, почав працювати наприкінці вересня 1966 року, продуктивність якого становила 50 тисяч центнерів цукрових буряків за добу. Завод виробляв також глютамінову кислоту та сухий жом (наразі завод знищений, устаткування вирізане на метал, через те селище переживає занепад). Також працювали млин, олійниця, хлібоприймальний пункт і хлібопекарня. У селищі містилася центральна садиба колгоспу імені Свердлова (4700 гектарів сільськогосподарських угідь), що спеціалізувався на зерно-м'ясо-молочному напрямкові господарства.

Уродженці Орільки брали учать у бойових діях в Афганістані.

У 1990-х роках в Орільці було засновано патріотичну організацію — Орільська козацька сотня (один із активістів — Ремига). Проте особливої активності вона не проявила й скоро занепала. Мешканець Орільки Костриця був членом осередку ОУН міста Лозова.

З 1962 по 2020 роки — адміністративний центр Орільської селищної ради, якій були підпорядковані населені пункти: Запарівка, Петропілля, Хижняківка, Шугаївка, Українське та Яблучне.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», селище увійшло до складу Лозівської міської громади[2].

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишнього Лозівського району (1923—2020), селище увійшло до складу новоутвореного Лозівського району Харківської області[3].

26 січня 2024 року в Україні набув чинності Закон № 3285-IX, який передбачає дерадянізацію адміністративно-територіального устрою України, то ж селище міського типу Орілька набуло статусу селища[4].

Обєкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

  • 2 середні загальноосвітні школи.
  • Клуб.
  • 2 бібліотеки.
  • Лікарня.
  • Аптека

Релігія[ред. | ред. код]

В селі знаходиться храм УПЦ МП, а також є невеличка громада баптистів. Православна церква в селищі була одним із двох діючих храмів, що функціонував у повоєнні радянські часи на теренах Лозівщини.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Орнітологічний заказник місцевого значення «Пташиний» — об'єкт природно-заповідного фонду Харківської області, що розташований на острові Орільського водосховища.

Особистості[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. Закон України № 3285-IX від 28 липня 2023 року «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України». Верховна Рада України.

Література[ред. | ред. код]

  • Історія міст і сіл Української РСР. Харківська область. — К.: АН УРСР, 1967. — 1002 с.

Посилання[ред. | ред. код]