Орлова Тетяна Олександрівна — Вікіпедія

Тетяна Орлова
рос. Татьяна Александровна Орлова
Дата народження	1 липня 1956(1956-07-01) (67 років)
Місце народження	Єкатеринбург, РРФСР, СРСР
Громадянство	Росія
Alma mater	Державний інститут театрального мистецтва (1977)
Професія	акторка
Кар'єра	1977 — н.ч
Заклад	Московський академічний театр імені Володимира Маяковського
Нагороди
IMDb	ID 0650151
Тетяна Орлова у Вікісховищі

Тетяна Олександрівна Орлова (рос. Татьяна Александровна Орлова) (нар. 1 липня 1956) — радянська і російська актриса театру і кіно. Почесний діяч мистецтв міста Москви (2015). Заслужена артистка Росії (2018).

Життєпис[ред. | ред. код]

Тетяна Олександрівна Орлова народилася 1 липня 1956 року в Свердловську. У 1977 році закінчила ГІТІС (курс Андрія Олександровича Гончарова). У тому ж році була прийнята в трупу Московського академічного театру ім. В. Маяковського. Художній керівник театру, Андрій Гончаров, не зміг розгледіти в актрисі талант, і Тетяні Орлової діставалися, в основному, другі ролі.

Талант Тетяни Олександрівни режисери виявили лише коли актрисі виповнилося 50 років. У той час їй надійшла пропозиція зіграти роль сварливої ​​секретарки Тамари в ситкомі «Татусеві дочки» для каналу СТС. З цієї роботі актрису помітили і стали пропонувати безліч інших комедійних ролей в різних кіно- і телепроєктах. Талант акторки нарешті відкрився масовому глядачеві, і вона отримала незвичайну популярність.

З приходом в Театр ім. В. Маяковського нового художнього керівника - Міндовга Карбаускіса - театр зазнав значних якісних змін. Тетяні Олександрівні, вперше за всі її роки роботи в театрі, була запропонована головна роль. Тригодинної спектакль Микити Кобелєва «Бердичів» за однойменною п'єсою Фрідріха Горенштейна, прем'єра якого відбулася 20 лютого 2014 року, був відразу ж позитивно сприйнятий більшістю театральних критиків, а Тетяна Орлова за роль Рахіль Капцан стала володаркою кількох престижних премій і нагород.

Вибрана фільмографія[ред. | ред. код]

• Татусеві доньки (2007—2013)
• Одна за всіх (2009—2017)
• Даєш молодь! (2009—2013)

Посилання[ред. | ред. код]

• Тетяна Орлова на сайті IMDb (англ.)
• Тетяна Орлова [Архівовано 8 листопада 2019 у Wayback Machine.]
• Звезда проекта «Одна за всех» Татьяна Орлова сыграет на Алтае в меру пьющую бабу [Архівовано 19 листопада 2019 у Wayback Machine.] // Информационное агентство «Атмосфера», 29 июня 2010 года
• Татьяна Орлова: «Народ хочет верить, что Дядя Стёпа — не вымысел» [Архівовано 8 листопада 2019 у Wayback Machine.] // Комсомольская правда в Украине, 25 октября 2011 года
• Татьяна Орлова: «Я стала актрисой: кто-то же должен играть Бабу Ягу» [Архівовано 7 січня 2017 у Wayback Machine.] // Сегодня.ua, 17 мая 2012 года
• Татьяна Орлова: «Если бы я в жизни была, как Тамара, меня в психушку забрали тут же!» [Архівовано 13 листопада 2014 у Wayback Machine.] // Радио «Комсомольская правда», 1 сентября 2012 года
• Татьяна Орлова в сериале «Пока цветёт папоротник»: не собираюсь соперничать с Джулией Робертс [Архівовано 30 листопада 2019 у Wayback Machine.] // Женский журнал «Glam Lemon»
• Татьяна Орлова: Корю себя за маму. Я была к ней так невнимательна [Архівовано 2 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Телесемь, 23 ноября 2012 года
• Наталья Миславская (15 листопада 2012). Татьяна Орлова: «Когда люди меня узнают – они улыбаются!» (рос.). WOMAN.RU. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 8 липня 2013.
• Татьяна Орлова в передаче «Доброе утро» на «Первом канале» (рос.). Сайт «Первый канал». 13 вересня 2011. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 8 липня 2013.
• Евгения Белецкая (№ 46 2012). Татьяна Орлова: «До Раневской мне не долететь» (рос.). Журнал «ОК!». Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 8 липня 2013.
• Интервью с Татьяной Орловой: я своих лет не стесняюсь [Архівовано 5 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Женский журнал «Glam Lemon»
• Орлова Татьяна Александровна^{[недоступне посилання з Октябрь 2019]} // Телекомпания «Экран-ТВ»
• Татьяна Орлова: «Сниматься не захотела лишь один раз, когда предложили сыграть монахиню-мошенницу» [Архівовано 8 листопада 2019 у Wayback Machine.] // ФАКТЫ, 12 декабря 2013 года
• Татьяна Орлова: «Как меня можно сравнивать с Раневской? Это недосягаемая вершина!» [Архівовано 18 листопада 2019 у Wayback Machine.] // Газета «Берег» № 54 (1769) за 2014 год
• Татьяна Орлова: В Новый год о главном [Архівовано 8 листопада 2019 у Wayback Machine.] // ZEFIR.UA, 23 сентября 2014 года
• Татьяна Орлова: когда меня узнают — улыбаются [Архівовано 25 січня 2019 у Wayback Machine.] // Первый Ярославский, 26 сентября 2014 года