Організація американських держав — Вікіпедія

Організація американських держав
англ. Organization of American States
ісп. Organización de los Estados Americanos
порт. Organização dos Estados Americanos
фр. Organisation des États américains
прапор
Абревіатура OEA(ісп.), OAS(англ.), OEA(фр.), OEA(порт.)
Тип міжнародна організація[1]
Засновано 1948
Країна  США
Штаб-квартира Pan American Union Buildingd (38°53′34″ пн. ш. 77°02′25″ зх. д. / 38.89291380002777743° пн. ш. 77.04037340002777512° зх. д. / 38.89291380002777743; -77.04037340002777512) і США
Офіс голови Список генеральних секретарів Організації Американських Держав
Керівник Luis Almagrod
Партнерство Міжнародна організація цивільної авіації[2]
Дочірня(і)
організація(ї)
Columbus Memorial Libraryd
Вебсайт: oas.org/en/

Мапа

CMNS: Організація американських держав у Вікісховищі

Організа́ція америка́нських держа́в (ОАД) (англ. Organization of American States, фр. Organisation des États Américains, ісп. Organización de los Estados Americanos, порт. Organização dos Estados Americanos) — міжнародна організація на американському континенті. ОАД була заснована в 1948 році для виконання переважно комерційних функ­цій. Метою діяльності ОАД було проголошено, зокрема, мир і процвітання країн західної півкулі. Власне під теперішньою назвою Організація Американських Держав була створена на основі Панамериканського союзу навесні 1948 року.

До складу ОАД входять 35 держав. У 1971 році при організації був установлений інститут постійних спостерігачів. Станом на 2022 рік правом спостерігачів наділені країни Євросоюзу, а також ще 51 держава, зокрема Україна, Казахстан, Азербайджан, Грузія і Вірменія.

Найвищим органом є Генеральна Асамблея, що складається з представників держав-членів. Генеральна Асамблея ОАД скликається щорічно. Сесії відбуваються почергово у столицях дер­жав-учасниць. Виконавчий орган — Постійна рада (в окремих джерелах — Ге­неральний секретаріат), розташована у Вашингтоні (США).

Історія виникнення[ред. | ред. код]

Ідея співпраці у західній півкулі сягає ще XIX сторіччя, часів Визволителя Америки — Симона Болівара. 1826 року Симон Болівар скликав Конгрес Панами з ідеєю створення асоціації держав півкулі, на якій зокрема пропонувалося створення Ліги Американських Республік, які б мали спільні збройні сили й були б об'єднані спільним договором захисту, і наднаціональними парламентськими зборами. На цьому Конгресі були присутні представники Великої Колумбії (яка на той час мала у своєму складі сучасні Колумбію, Еквадор, Панаму та Венесуелу), Перу, Сполучених Провінцій Центральної Америки і Мексики. «Договір Союзу, Ліги і Вічної Конфедерації», який тоді пропонувався, зрештою був тільки ратифікований Великою Колумбією. Ідея конфедерації зазнала нищівної поразки з початком громадянської війни в самій Великій Колумбії, розпадом інших державних об'єднань Центральної Америки та з переорієнтацією суспільного життя нових незалежних країн на внутрішні проблеми. ОАД створено 30 квітня 1948 р. на IX Міжамериканській конференції у Боготі (Колумбія), де було підписано статут організації. ОАД створено на основі Панамериканського союзу, який існував з 1890 р. ... членом організації була Куба.

1890 року Перша Міжнародна Конференція Американських Держав, що відбулася в Вашингтоні (США), заснувала Міжнародний Союз Американських Республік, його секретаріат та Торговельне Бюро Американських Республік — передвісника ОАД. 1910 року ця організація перейменувалася на Панамериканський союз.

1948 року в місті Богота (Колумбія) на дев'ятій Міжнародній Конференції Американських Держав 21 учасник конгресу підписав Договір Організації Американських Держав і прийняв першу у світі декларацію принципів прав людини — Американську Декларацію Прав і Обов'язків Людини. Генеральний секретар Пан-Американського Союзу Альберто Льєрас Камарґо став першим Генеральним Секретарем ОАД.

В 2019 Венесуела приймає «безповоротне рішення залишити Організацію американських держав 27 квітня 2019 року відповідно до скарги, зробленої два роки тому, і в рамках відповідних процедур, вважаючи, що Болівійська Республіка Венесуела не може залишитися в організації, що стоїть на колінах перед імперськими та наддержавними інтересами адміністрації США»[3].

Ключові Дати ОАД[ред. | ред. код]

Штаб-квартира ОАД в Вашингтоні
  • 1991 — встановлено процедури щодо реагування на загрози демократії в півкулі.
  • 1994 — перший Саміт Америки.
  • 1996 — засновано Міжамериканську Раду Всебічного Розвитку.
  • 1997 — ратифіковано Вашингтонський Протокол, який надає ОАД право тимчасово призупиняти членство держави, де уряд був захоплений силою.
  • 1998 — другий Саміт Америки.
  • 2001 — третій Саміт Америки. 11 вересня в Лімі (Перу) була прийнята Міжамериканська Демократична Хартія.
  • 2002 — прийнята Міжамериканська Угода по боротьбі проти тероризму.
  • 2004 — Саміт Америки.
  • 2005 — Хосе Міґель Інсульса обрано новим Генеральним Секретарем ОАД.
  • 2009 — Організація американських держав ухвалила рішення про відновлення членства Куби, виключеної під тиском США в 1962 році.
  • 2022 — прийнята Резолюція про «Зупинення статусу Російської Федерації як постійного спостерігача при Організації американських держав».

Постійні члени[ред. | ред. код]

Країна Рік вступу
Антигуа і Барбуда 1981
Аргентина 1948
Багамські острови 1982
Барбадос 1967
Беліз 1991
Болівія 1948
Бразилія 1948
Венесуела 1948
Гаїті 1948
Гондурас 1948
Гаяна 1991
Гватемала 1948
Гренада 1975
Домініка 1979
Домініканська Республіка 1948
Еквадор 1948
Ель Сальвадор 1948
Канада 1990
Колумбія 1948
Коста-Рика 1948
Куба* 1948
Мексика 1948
Нікарагуа 1948
Панама 1948
Парагвай 1948
Перу 1948
Сент-Вінсент і Гренадини 1981
Сент-Кітс і Невіс 1984
Сент-Люсія 1979
Сполучені Штати Америки 1948
Суринам 1977
Тринідад і Тобаго 1967
Уругвай 1948
Чилі 1948
Ямайка 1969
  • членство Куби умовно призупинене в 1962, відновлено в 2009.

Спостерігачі[ред. | ред. код]

Алжир, Ангола, Австрія, Азербайджан, Бельгія, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Ватикан, Велика Британія, Вірменія, Греція, Грузія, Гана, Данія, Екваторіальна Гвінея, Естонія, Європейський Союз, Єгипет, Ємен, Ізраїль, Індія, Ірландія, Іспанія, Італія, Казахстан, Катар, Кіпр, Китай, Корея, Латвія, Ліван, Люксембург, Марокко, Нігерія, Нідерланди, Норвегія, Німеччина, Пакистан, Польща, Португалія, Румунія, Саудівська Аравія, Сербія, Словаччина, Словенія, Таїланд, Туніс, Туреччина, Угорщина, Україна, Філіппіни, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швейцарія, Швеція, Шрі-Ланка, Японія.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ¿Cómo resolver el problema Zaffaroni? Dejar de financiar la CIDH sería un comienzo
  2. https://www.icao.int/about-icao/Pages/Invited-Organizations.aspx
  3. Venezuela denuncia la violación del Derecho Internacional y Carta de la OEA ante aval a títere designado por Trump. Міністерство народної влади у закордонних справах Боліварського уряду Венесуели (іспанська). № Communicado. 9 квітня 2019.  {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)

Посилання[ред. | ред. код]