French
DeutschОпришівці — Вікіпедія
| Опришівці Івано-Франківськ | ||||
 | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| Країна | Україна | |||
| Район | Опришівці | |||
| Адмінодиниця | Івано-Франківськ | |||
| Місцезнаходження | | |||
| Населення | близько 5000 мешканців | |||
| Головні вулиці | вулиця Коновальця | |||
| Підприємства | меблева фабрика, арматурний завод, Бізнес-парк "Аркан" | |||
| Заклади освіти та культури | Ліцей №6 імені Івана Ревчука, Івано-Франківський Професійний Будівельний Ліцей | |||
| Автобус | ||||
| Автобус | №41,№47,№21,№24,№61, №59,№56,№58,№53,№54,№57. | |||
Опри́́шівці — колишнє село, а нині мікрорайон Івано-Франківська, простягається на південь від вулиці Дудаєва.
Георграфія[ред. | ред. код]
У мікрорайоні є 22 вулиці. Головна магістраль — вулиця Коновальця на заході, а на сході природною межею є Бистриця Надвірнянська. Громадський і культурний центр Опришівців — вулиця о. Івана Блавацького.
Історія[ред. | ред. код]
Село відоме від 1424 року. Згадується 5 травня 1438 року у протоколах галицького суду[1].
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 3 лани (близько 75 га) оброблюваної землі[2].
За податковим реєстром 1589 року село входило до Галицького повіту Галицької землі Руського воєводства, у селі було 4 кмети, 4 загородники і 1 піп (тобто, була церква)[3].
У 1855-1944 рр. село належало до Станіславського повіту, надалі — до Лисецького району.
9 березня 1960 р. Станиславський облвиконком ухвалив рішення про приєднання Чукалівської сільської ради до Опришовецької[4].
У 1965 році село приєднане до Івано-Франківська.
Релігія[ред. | ред. код]
- церква святої великомучениці Параскеви (1908; УГКЦ; мурована);
- церква Трьох Святителів (2021; УГКЦ).
Пам'ятники[ред. | ред. код]
- пам'ятник Тарасові Шевченку (4 жовтня 2013, скульптор Володимир Довбенюк)[5][6]
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Нині працюють школи, два технічних училища, медичні заклади, музей (2018), меблева фабрика, арматурний завод, аеровокзал.
Населення[ред. | ред. код]
Проживає близько 5000 осіб.
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Народилися
- Ілля Сем'янчук (1895—1955) — кооператор, голова Окружного союзу кооперативів у 1930-х;
- Дмитро Літанюк — учасник національно-визвольних змагань, підпільник ОУН[7];
- Яків Літанюк — учасник національно-визвольних змагань, підпільник ОУН[7].
- Проживали
- о. Іван Блавацький (1887—1963) — український греко-католицький священник, громадський діяч[8].
Галерея[ред. | ред. код]
-
Погруддя Івана Франка -
Пам'ятник борцям за волю України -
Храм Святої великомучениці Параскевії -
Капличка -
Храм Трьох Святителів -
Фігура Богородиці Діви -
Аеропорт
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.39, № 346
- ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 169 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
- ↑ Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 94. [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Редько А.Г. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 жовтня 2013. Процитовано 22 серпня 2019.
- ↑ М. Грабовецький. В Івано-Франківську відкрили ще один пам’ятник Тарасові Шевченкові (фото) // Versii. — 2013. — 7 жовтня.
- ↑ Б. Гаврилів, М. Косило. Пам'ятники Тарасові Шевченкові на Прикарпатті. — «Краєзнавець Прикарпаття», № 23. — с. 10.
- ↑ а б В'язень «Кенгіра» // Галичина. — 2015. — 12 листопада.
- ↑ Отці парафії. Отець Іван Блавацький // УГКЦ Парафія Святої великомучениці Параскеви.
Література[ред. | ред. код]
- М. Головатий. 200 вулиць Івано-Франківська. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2010. — С. 38-39
- Б. Гаврилів, І. Репела, В. Ревчук. Історія мікрорайону Опришівці м. Івано-Франківська / Івано-Франків. обл. орг. Нац. спілки краєзнавців України. — Вид. 2-е, переробл., доповн. — Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2017. — 511 с. : іл.