Онікс (річка) — Вікіпедія
Онікс | |
---|---|
Річка Онікс впадає в озеро Ванда | |
77°26′09″ пд. ш. 162°42′36″ сх. д. / 77.435900000027785950° пд. ш. 162.7102000000277542° сх. д. | |
Витік | озеро Brownworth |
• координати | 77°26′09″ пд. ш. 162°42′36″ сх. д. / 77.435900000027785950° пд. ш. 162.7102000000277542° сх. д. |
Гирло | Озеро Ванда |
• координати | 77°31′24″ пд. ш. 161°41′21″ сх. д. / 77.52340000002777742° пд. ш. 161.68940000002777424° сх. д. |
Країни: | |
Регіон | Територія Антарктичного договоруd |
Довжина | 32 км |
Водойми в руслі | Браунвортd |
Медіафайли у Вікісховищі |
Річка Онікс — потік талої води, який тече на захід через долину Райта з Нижнього льодовика Райта і озера Браунворт біля підніжжя льодовика, впадає в озеро Ванда. Протікає протягом декількох місяців антарктичного літа. Незважаючи на те, що довжина потоку тільки 32 км, це найдовша річка в Антарктиді.
Географія[ред. | ред. код]
Річка Онікс тече від океану, на прикладі безстічного дренажу, як блоки Райт льодовика вхід у долину. Річка має кілька приток. По всій її довжині є кілька метеорологічних станцій. Витрата води сильно змінюється протягом дня і в пори року. Протягом декількох років річці не вдалося досягти озера. На відміну від цього, вона може заподіяти значної ерозії в паводкових роках, що було зафіксовано в 1984 році новозеландськими дослідниками. Свого часу, витрата води в річці досягла 20 кубічних метрів на секунду[1].
Довкілля[ред. | ред. код]
У той час як в річці Онікс відсутня риба, там існує мікроскопічне життя, і може бути досить велике цвітіння водоростей. В середовищі мешкають, в основному, ціанобактерії та інші водорості. Крім чайок, нематоди, тихоходки і коловертки є єдиними представниками фауни річки Онікс.
Моніторинг[ред. | ред. код]
Річка Онікс є одним із багатьох місць, які вивчає Антарктична програма Національного наукового фонду США. Дані про викиди збиралися на нижньому за течією водомірі біля озера Ванда з 1969 року та на верхньому за течією біля нижнього льодовика Райта з 1972 року. Програма Антарктиди в Новій Зеландії колись підтримувала напівпостійний табір на озері Ванда, який з тих пір було закрито. Місце довготермінових екологічних досліджень NSF McMurdo підтримує моніторинг річки Онікс з 1993 року. На східному кінці озера Ванда є невеликий дослідницький притулок. Поруч знаходиться сейсмічна станція Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань на перевалі Булл.
З тих пір, як ведуться записи, сезон течії річки Онікс змістився раніше і став довшим.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- «Antarctica's longest river», p 16, and «What the flood revealed», pp 15-21, Antarctic Sun, 26 січня, 2003 (англ.)
|
|