Онищук Володимир Володимирович — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Онищук.
Володимир Володимирович Онищук
Країна Україна Україна
Народження 21 липня 1991(1991-07-21) (32 роки)
Івано-Франківськ, Україна
Титул Гросмейстер (2012)
Рейтинг ФІДЕ 2619 (№ 146 у рейтингу ФІДЕ у червні 2023 року)
Піковий
рейтинг 		2669 — 71-е місце (травень 2015 року)[1]

Володимир Володимирович Онищук (нар. 21 липня 1991(19910721), Івано-Франківськ) — український шахіст, міжнародний гросмейстер (2012).
Чемпіон України зі швидких шахів та бліцу 2015 року.
У складі збірної України чемпіон Європи 2021 року, срібний призер 2019 року.

Його рейтинг станом на червень 2023 року — 2619 (146-те місце у світі, 11-те в Україні).

Кар'єра[ред. | ред. код]

Займатися шахами почав 1998 року в івано-франківському ДЮСШ № 3 під керівництвом Ігоря Кобилянського[2].

Володимир Онищук неодноразово представляв Україну на чемпіонатах світу та Європи серед юніорів у різних вікових категоріях, здобувши три нагороди, зокрема — золото чемпіонату Європи 2001 року (до 10 років)[3], срібло чемпіонату Європи 2003 року (до 12 років)[4] та срібло чемпіонату світу 2006 року (до 16 років).

Переможець Всесвітньої дитячої шахової Олімпіади у складі збірної України (Агра, 2006).[5]

У 2006 році посів 1 місце на меморіалі В.Набокова, що проходив у Києві.

У 2011 році розділив 2 місце на турнірі «Меморіал Михайла Чигоріна» (Санкт-Петербург).

У березні 2015 року Онищук розділив 1-2 місця (за додатковими показниками — 2 місце) на турнірі «Cappelle-la-Grande 2015». Його результат 7½ очок з 9 можливих (+7-1=1), турнірний перфоманс — 2840 очок.[6].[7]

У квітні 2015 року з результатом 8 очок з 9 можливих (+8-1=0) переміг на 33-у міжнародному турнірі, що проходив у м.Мец. Його турнірний перфоманс склав 2844 очки.[8]

Завдяки вдалим виступам на початку 2015 року, Володимир Онищук, в оновленому рейтингу ФІДЕ за травень 2015 року, зумів піднятися в сотню найсильніших шахістів світу (71 місце) та десятку найсильніших шахістів України (7 місце).

У червні 2015 року у Львові Володимир Онищук з результатом 9 очок з 11 можливих (+8-1=2) став переможцем чемпіонату України зі швидких шахів[9] та з результатом 11 з 11 можливих очок (+11-0=0) переможцем чемпіонату України з бліцу.[10] Там же, у півфіналі чемпіонату України з класичних шахів, набравши 5½ очок з 9 можливих (+4-3=2) посів лише 46 місце, та не зумів кваліфікуватися у фінальну частину чемпіонату України.[11]

У серпні 2015 року набравши 6 очок з 9 можливих (+4-1=4) посів 19 місце на турнірі, що проходив в Абу-Дабі.[12]

У жовтні 2015 року на чемпіонаті світу зі швидких та блискавичних шахів, що проходив у Берліні, посів:
 — 7 місце на турнірі зі швидких шахів, набравши 10 з 15 очок (+8-3=4)[13],
 — 32 місце на турнірі з блискавичних шахів, набравши 12½ з 21 очка (+10-6=5).[14]

Наприкінці жовтня 2015 року, здобувши перемогу з рахунком 3-2 над латвійцем Ігорем Коваленком, Володимир став переможцем 19-го міжнародного шахового турніру «Corsican Circuit», що проходив на о.Корсика (Франція). На шляху до фіналу Онищук також переміг Хоу Іфань, Мартина Кравціва та Лорана Фрессіне.[15]

У грудні 2015 року з результатом 6 очок з 9 можливих (+4-1=4) посів 12 місце на опен-турнірі «Al-Ain Classic», що проходив в Ель-Айні (ОАЕ).[16].

У грудні 2017 року посів друге місце у чемпіонаті України 2017 року, що проходив у Житомирі. Його результат 8 з 11 очок (+5-0=6)[17].

У січні 2019 року з результатом 10½ з 11 очок (+10-0=1) Онищук став переможцем турніру зі швидких шахів «28-й Меморіал Пауля Кереса»[18][19].

У жовтні-листопаді 2019 року Володимир Онищук вдало дебютував за збірну збірної України на командному чемпіонаті Європи, що проходив у Батумі, ставши срібним призером. Крім того, набравши 6 з 8 можливих очок (+5-1=2), Володимир показав другий результат серед шахістів, які виступали на четвертій шахівниці[20][21].

У січні 2020 року посів 3-тє місце на турнірі зі швидких шахів «Меморіал Пауля Кереса», його результат — 8½ очок з 11 можливих (+8-2=1)[22].

Результати виступів у чемпіонатах України[ред. | ред. код]

Рік Місто Турнір + − = Результат Місце
2005 Рівне 74-й чемпіонат України 0 1 1 ½ з 2 1/16
2006 Полтава 75-й чемпіонат України 1 1 0 1 з 2 1/16
2007 Харків 76-й чемпіонат України 3 2 4 5 з 9 10
2017 Житомир 86-й чемпіонат України 5 0 6 8 з 11 Silver
2020 Омельник 89-й чемпіонат України 4 2 3 5 з 9 13
2021 Харків 90-й чемпіонат України 3 4 2 4 з 9 5

Статистика виступів у складі збірної України[ред. | ред. код]

Володимир Онищук зіграв у трьох турнірах за збірну України. Володимир переможець командного чемпіонату Європи 2021 року, срібний призер 2019 року. Також в його активі срібна та бронзова індивідуальні нагороди.
Загалом у складі збірної України Володимир Онищук зіграв 24 партій, у яких набрав 16½ очка (+11=11-2), що становить 67,5 % від числа можливих очок.

Рік Турнір Місто Збірна Шахівниця Рейтинг + = − Результат % очок Турнірний
рейтинг		 Командне
місце		 Особисте
місце
2019 чемпіонат Європи Батумі Україна резерв 2616 5 2 1 6 з 8 75,0 2670 Silver Silver
2021 чемпіонат Європи Чатеж-об-Саві Україна резерв 2622 0 7 0 3½ з 7 50,0 2566 Gold 8
2022 шахова олімпіада Ченнай Україна резерв 2612 6 2 1 7 з 9 77,8 2642 29 Bronze

Зміни рейтингу[ред. | ред. код]

Зміни рейтингу Ело[23]
На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Дані на сайті ФІДЕ. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 травня 2015.
  2. ↑ Володимир Онищук має секрет, як перемагати Хоу Іфань. «Фіrtka». Архів оригіналу за 4 лютого 2019. Процитовано 4 лютого 2019.
  3. ↑ Jugend-Europameisterschaft U10 Burschen (2001)
  4. ↑ European Youth Chamiponship Boys - U12 (2003)
  5. ↑ 5th World Youth U16 Chess Olympiad: Ağrı 2006. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 7 травня 2015.
  6. ↑ Cappelle-la-Grande: Chao b Li siegt im Endspurt[недоступне посилання з липня 2019]
  7. ↑ Cappelle-la-Grande 2015. Архів оригіналу за 8 травня 2015. Процитовано 7 травня 2015.
  8. ↑ Vladimir Onischuk wins Metz Open 2015. Архів оригіналу за 5 травня 2015. Процитовано 7 травня 2015.
  9. ↑ Ukraine Men's Championship (rapid) — 2015
  10. ↑ Ukraine Men's Championship (blitz) — 2015. Архів оригіналу за 16 квітня 2016. Процитовано 30 червня 2015.
  11. ↑ http://chess-results.com/tnr179403.aspx?lan=12&art=1&rd=9&wi=821. Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 9 вересня 2015.
  12. ↑ 22nd Abu Dhabi Int. Chess Festival Masters Tournament. Архів оригіналу за 9 вересня 2015. Процитовано 8 листопада 2015.
  13. ↑ FIDE World Rapid Championship 2015. Архів оригіналу за 14 листопада 2016. Процитовано 8 листопада 2015.
  14. ↑ FIDE World Blitz Championship 2015. Архів оригіналу за 14 листопада 2016. Процитовано 8 листопада 2015.
  15. ↑ Végeredménnyel — Oniscsuk Vladimir Corsika bajnoka — 19th Corsican Circuit 2015 Bastia FRA 17.10.2015- 21.10.2015
  16. ↑ Al Ain Classic 2015. Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 4 січня 2016.
  17. ↑ Юлія Осьмак та Петро Голубка — нові чемпіони України. Архів оригіналу за 23 грудня 2017. Процитовано 4 лютого 2019.
  18. ↑ 28.kiirturniir «Meenutades Paul Kerest». Архів оригіналу за 25 січня 2019. Процитовано 13 січня 2020.
  19. ↑ XXVIII rahvusvahelise kiirmaleturniiri «Meenutades Paul Kerest» võitis suurmeister Vladimir Onischuk Ukrainast!. Архів оригіналу за 13 січня 2020. Процитовано 13 січня 2020.
  20. ↑ Чоловіча збірна України з шахів стала срібним призером командного ЧЄ. Архів оригіналу за 3 листопада 2019. Процитовано 4 листопада 2019.
  21. ↑ 22th European Team Chess Championship: Batumi 2019. Архів оригіналу за 3 листопада 2019. Процитовано 4 листопада 2019.
  22. ↑ XXIX rahvusvaheline kiirmaleturniir «MEENUTADES PAUL KEREST». Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 13 січня 2020.
  23. ↑ Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Посилання[ред. | ред. код]

Гросмейстери України
Нині виступають
Валерій Авескулов • Юрій Айрапетян • Едуард Андрєєв • Олександр Арещенко • Олександр Багратіоні • Володимир Баклан • Андрій Баришполець • Віталій Бернадський • Олександр Бортник • Михайло Бродський • Володимир Ветошко • Андрій Вовк • Юрій Вовк • Владислав Боровиков • Андрій Волокитін • Спартак Височин • Ельдар Гасанов • Олександр Голощапов • Михайло Голубєв • Петро Голубка • Орест Грицак • Володимир Гуревич • Геннадій Гутман • Юрій Дроздовський • В'ячеслав Ейнгорн • Павло Ельянов • Володимир Єременко • Захар Єфименко • Наталія Жукова • Ярослав Зінченко • Андрій Зонтах • Олександр Зубарєв • Олександр Зубов • Василь Іванчук • Ігор Коваленко • Олександр Ковчан • Михайло Казаков • Дмитро Комаров • Дмитро Кононенко • Антон Коробов • Мартин Кравців • Юрій Криворучко • Сергій Кривошея • Юрій Круппа • Юрій Кузубов • Андрій Максименко • Дмитро Максимов • Віктор Матвіїшен • Геннадій Матюшин • Євген Мірошниченко • Еміль Мірзоєв • Любомир Михалець • Олександр Моісеєнко • Анна Музичук • Марія Музичук • Валерій Невєров • Ілля Нижник • Сергій Овсеевич • Михайло Олексієнко • Артем Омеля • Володимир Онищук • Максим Павлов • Георгій Пілавов • Руслан Погорєлов • Руслан Пономарьов • Володимир Роговський • Олег Романишин • Станіслав Савченко • Ігор Самуненков  • Володимир Сергєєв • Віталій Сивук • Василь Сікула  • Михайло Сіманцев • Ігор Смирнов • Юрій Солодовніченко • Олександр Сулипа • Андрій Сумец • Костянтин Тарлєв • Георгій Тимошенко • Володимир Тукмаков • Адам Тухаєв • Анна Ушеніна • Сергій Федорчук • Назар Фірман • Борис Харченко • Євген Шарапов • Вадим Шишкін • Олександр Шнейдер • Юрій Шкуро • Євген Штембуляк
Раніше виступали
Померли
Станіслав  Богданович  (1993—2020)  • Геннадій Кузьмін  (1946—2020)  • Костянтин Лернер  (1950—2011)  • Володимир Маланюк  (1957—2017)  • Вадим Малахатько  (1977—2023)  • Олександр Мороз  (1961—2009)  • Олександр Носенко  (1968—2017)  • Володимир Савон  (1940—2005)


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Онищук_Володимир_Володимирович&oldid=42334365