Омський метрополітен — Вікіпедія

Омський метрополітен
Опис
Країна	Росія
Місто	Омськ
Дата відкриття	невідомо
Маршрутна мережа
Кількість ліній	1
Кількість станцій	4 (фактично побудована 1)
Довжина мережі	побудовано ~ 7 км тунелів
Ширина колії	1524 mm track gauged
Схема маршрутів
	Омський метрополітен у Вікісховищі

Омський метрополітен (рос. Омский метрополитен) — недобудована лінія метрополітену в місті Омськ, Росія. Планувалося що метрополітен стане другим в Сибіру після Новосибірського метро, та восьмим на території Росії.

Історія[ред. | ред. код]

Початок[ред. | ред. код]

Перші розмови про необхідність метрополітену в Омську виникли наприкінці 1960-х років, але це були лише плани проєктувальників на віддалену перспективу. Фактично розробка детального проєкту почалася лише в середині 1980-х років, невдовзі після того як населення міста перевищило 1 мільйон. У 1986 році Держпланом СРСР було затверджене техніко-економічне обґрунтування проєкту, та почалося фінансування геолого-розвідувальних та проєктувальних робіт. Але невдовзі почалися проблеми з фінансуванням, у 1989 році у зв'язку з кризою в економіці, фінансування будівництва всіх метрополітенів урядом СРСР було призупинено. Поновилося фінансування лише після розпаду СРСР, у 1992 році була створена дирекція будівництва метро, незабаром почалися і будівельні роботи. За проєктом передбачалося будівництво першої черги лінії в складі п'яти станцій, від станції з проєктною назвою «Робоча» до «Маршала Жукова» завдовжки в 6,7 км. Всі станції першої черги мали бути розташовані на правому березі Іртиша. Але згодом через урбанізацію пост-радянського простору, запланована лінія стала невигідною, тож затвердили новий проєкт. Він передбачав 6 станцій першої черги першої лінії, але згодом першу чергу скоротили до 4 станцій: Бібліотека ім.Пушкіна, Зарічна, Кристальна і Соборна. Почалося будівництво. Відкриття 4 станцій планувалося до 300-річчя міста, але будівельники не встигли в терміни через велике недофінансування. До 2019 року Станція Бібліотека ім.Пушкіна була готова для оздоблення, але через ще більше недофінансування це не було зроблено, підземний перехід, який побудували разом з станцією таки відкрили, а вхід на станцію закрили тимчасовою стіною. Загалом перша черга метро в Омську на 2021 рік готова на 30%. Станції Зарічна і Кристальна готові разом на 10%, вириті котловани (адже всі 4 станції мілкого закладання) але ось вже 5 років станції занедбані, тож поросли бур'янами й травою.

Переформатування проєкту[ред. | ред. код]

Наприкінці 1990-х повстало питання переформатування проєкту. Якщо спочатку лінія планувалася насамперед для підвезення працівників до промислових об'єктів міста, то згодом стало зрозуміло що в умовах спаду виробництва та закриття багатьох підприємств майбутня лінія не вирішить транспортних проблем міста та матиме вкрай низький пасажиропотік. Фактично в умовах низького фінансування, за перші 10 років будівництва було споруджено лише один перегінний тунель та викопані котловани двох майбутніх станцій. У 2003 році тодішнім губернатором області Полежаєвим^[ru] було прийняте рішення змінити напрямок будівництва. За новим проєктом перша черга лінії з 4 станцій завдовжки приблизно в 7 км, мала з'єднати центр міста з лівобережними житловими районами. За цим проєктом в першу чергу передбачалося будівництво дворівневого суміщеного мостового переходу через Іртиш, на верхньому рівні якого планувалося організувати рух автотранспорту а на нижньому прокласти колії метрополітену.

Активне будівництво[ред. | ред. код]

Після затвердження нового проєкту, починаючі з 2003 року розпочалося активне будівництво. Вже у 2005 році відкрився верхній рівень дворівневого метромосту^[ru] через Іртиш, також за допомогою тунелебудівної машини активно будувалися тунелі. Станом на літо 2009 року будівництво велося на трьох з чотирьох станцій першої черги. Але у наступному році федеральний уряд відмовився со-фінансувати проєкт, на той час було виконано лише приблизно 26 % від запланованих робіт. У наступному році уряд все ж виділив невеликі кошти і будівництво поновилося, велися активні тунельні роботи та добудовувалася станція «Бібліотека імені Пушкіна». На початку вересня 2011 року був відкритий підземний вестибюль станції «Бібліотека імені Пушкіна», який стали використовувати в якості підземного переходу^[1].

Починаючи ще з 2008 року владою різних рівнів почала називатися навіть точна дата відкриття метро, запевнялося, що метрополітен обов'язково буде відкритий у 2016 році як подарунок до трьохсотріччя міста^[2]. Але федеральних коштів в необхідному обсязі до міста так і не надійшло, у 2013 році був виділений лише 1 млрд рублів з необхідних для завершення будівництва 30 мільярдів.

Зупинка будівництва[ред. | ред. код]

На початку 2014 року стало зрозуміло що до ювілею міста метро точно не побудують. На той час було виконано лише 36 % будівельних робіт, на завершення будівництва в цінах того року було необхідно 24 мільярда без урахування коштів на рухомий склад^[3]. На початку 2015 року збанкрутів генпідрядник будівництва компанія Мостовик^[ru], в тому ж році будівництво майже повністю припинилося, велися лише мінімальні роботи на деяких об'єктах. У наступні роки ніяких робіт на початковій ділянці не велося.

Сучасний стан[ред. | ред. код]

Станом на кінець 2021 року будівництво метрополітену не ведеться вже декілька років. За весь час будівництва було прорито майже всі перегонні тунелі між станціями першої черги (приблизно 7 км), був збудований дворівневий мостовий перехід через Іртиш, та здана під оздоблення станція Бібліотека ім. Пушкіна з підземним вестибюлем. Всього в будівництво за різними оцінками було вкладено від 13 до 20 млрд рублів^[4]. Весь час з моменту припинення будівництва, владою міста та області ведуться розмови про можливість використання побудованої інфраструктури. Обговорювався проєкт переформатування лінії в швидкісний трамвай за прикладом Волгоградського метротраму^[5], але через відсутність коштів далі розмов діло не пішло. На початку 2019 року влада вирішила відмовитися від будівництва та законсервувати збудовані об'єкти ^[6], але за розрахунками це потребує також чималих коштів, а останніми роками в бюджеті закладаються лише невеликі кошти на відкачку води з тунелів. Занедбані об'єкти у суворому сибірському кліматі поступово руйнуються, подальша доля метрополітену невідома.

Галерея[ред. | ред. код]

Котлован майбутньої станції «Зарічна»
Стан одного з занедбаних тунелів
Єдина збудована станція «Бібліотека імені Пушкіна»
Дворівневий міст «60 років Перемозі», на нижньому рівні якого мали курсувати потяги метро