Ом — Вікіпедія

похідна одиниця SI, що має власну назву
безпрефіксна одиниця SId
UCUM derived unitd і похідна одиниця SI[1]
Ом
Резистор з електричним опором у 10 Ом (за маркуванням кольоровими мітками)
Загальна інформація
Система одиниць Похідні одиниці SI
Одиниця електричного опору
Позначення Ом або Ω
Названа на честь Георг Симон Ом
Розмірність
Перерахунок в інші системи
1 Ом в... дорівнює...
   основних одиницях SI    кгм2с−3А−2

Ом (Ом, Ω) — одиниця вимірювання електричного опору в системі SI. За визначенням Міжнародного бюро мір і ваг

Один ом дорівнює опору провідника, на кінцях якого виникає напруга один вольт при силі струму один ампер за умови, що в провіднику не виникає жодної електрорушійної сили[2].

1 Ом = 1 В/А = 1 м²·кг·с−3·А−2.

Одиниця названа на честь німецького фізика Георга Ома.

Оберненою одиницею є сименс: 1 См = 1 Ом−1. Крім активного опору у омах вимірюються реактивний опір та імпеданс.

Ом є похідною одиницею системи SI і не вимагає для свого визначення еталона. Однак, історично еталони Ома існували. Починаючи з 1990-х років для точного калібрування фізичних приладів використовується стала фон Клітцинга   величина з розмірністю опору, складена з фундаментальних фізичних констант. Її значення дорівнює 25812.807557(18) Ом[3]. Обернена до неї величина має фізичне значення провідності, яку забезпечує один носій заряду.

Юнікод має спеціальний символ U+2126 Ω, але здебільшого використовується велика грецька літера Ω. При маркуванні резисторів для позначення ома іноді використовується літера R, що ставиться замість десяткової коми: 1R3 = 1,3 Ом.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 6.5.3 // Quantities and units—Part 1: General — 1 — ISO, 2009. — P. 18. — 41 p.
  2. BIPM SI Brochure: Appendix 1, p. 144. Архів оригіналу за 5 листопада 2013. Процитовано 11 червня 2013. 
  3. Tzalenchuk, Alexander; Lara-Avila, Samuel; Kalaboukhov, Alexei; Paolillo, Sara; Syväjärvi, Mikael; Yakimova, Rositza; Kazakova, Olga; Janssen, T. J. B. M.; Fal'ko, Vladimir (2010). Towards a quantum resistance standard based on epitaxial graphene. Nature Nanotechnology. 5 (3): 186–189. arXiv:0909.1220. Bibcode:2010NatNa...5..186T. doi:10.1038/nnano.2009.474. PMID 20081845. Архів оригіналу за 3 листопада 2012. Процитовано 11 червня 2013.