French
DeutschВесніна Олена Сергіївна — Вікіпедія
| Олена Весніна | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_(29236352393).jpg) | ||||||||||
| Громадянство |  Росія | |||||||||
| Місце проживання | Сочі, Росія | |||||||||
| Дата народження | 1 серпня 1986 (37 років) | |||||||||
| Місце народження | Львів | |||||||||
| Зріст | 176 см | |||||||||
| Вага | 60 кг | |||||||||
| Початок кар'єри | 2002 | |||||||||
| Робоча рука | права | |||||||||
| Тренер | Сергій Веснін (батько) | |||||||||
| Призові, USD | 8 966 785 | |||||||||
Одиночний розряд | ||||||||||
| Матчів в/п | 394–306 | |||||||||
| Титулів | 3 WTA, 2 ITF | |||||||||
| Найвища позиція | 13 (20 березня 2017) | |||||||||
| Мейджори | ||||||||||
| Австралія | 4-е коло (2006, 2013) | |||||||||
| Ролан Гаррос | 3-є коло (2015) | |||||||||
| Вімблдон | ПФ (2016) | |||||||||
| США | 3-є коло (2009, 2014, 2016) | |||||||||
Парний розряд | ||||||||||
| Матчів в/п | 378–205 | |||||||||
| Титулів | 16 WTA, 6 ITF | |||||||||
| Найвища позиція | 1 (11 червня 2014) | |||||||||
| Мейджори | ||||||||||
| Австралія | Ф (2014) | |||||||||
| Ролан Гаррос | П (2013) | |||||||||
| Вімблдон | П (2017) | |||||||||
| США | П (2014) | |||||||||
| Інші парні турніри | ||||||||||
| Олімпіада |  , Ріо 2016 | |||||||||
| Мікст | ||||||||||
| Австралія | П (2016) | |||||||||
| Ролан Гаррос | ПФ (2015) | |||||||||
| Вімблдон | Ф (2011, 2012) | |||||||||
| США | ПФ (2011) | |||||||||
Востаннє картку оновлено: 9 січня 2017
| ||||||||||
Оле́на Сергі́ївна Весніна́ (*1 серпня 1986, Львів, Українська РСР) — російська професійна тенісистка, заслужений майстер спорту Росії, олімпійська чемпіонка (2016 рік у парі з Катериною Макаровою), переможниця трьох турнірів Великого шолома в парному розряді (Roland Garros-2013, US Open-2014, Wimbledon-2017) і одного турніру в міксті (Australian Open-2016); дев'ятикратна фіналістка турнірів Великого шолома (шість разів — у жіночому парному розряді і тричі — в міксті); переможниця Підсумкового турніру WTA (2016) в парному розряді; переможниця 19 турнірів WTA (з них три в одиночному розряді); колишня третя ракетка світу в парному розряді; двократна переможниця Кубка Федерації (2007-08) в складі збірної Росії, перша ракетка світу в парній грі.
Загальна інформація[ред. | ред. код]
Батьків Олени звати Сергій (супроводжує доньку на змаганнях) та Ірина (працює вчителем). У уродженки Львова також є молодший брат — Дмитро — свого часу також пробував себе на шляху до професійного тенісу.[1]
Перші кроки в тенісі Весніна зробила в 7 років в ДЮСШ в Сочі.
Улюбленими покриттями називає ґрунт і хард. Серед тенісних кумирів виділяє Мартіну Хінгіс.
Спортивна кар'єра[ред. | ред. код]
Початок[ред. | ред. код]
Юніорська кар'єра Олени включила в себе кілька перемог на відносно значущих результатів: у 2002 році 16-річна тенісистка, в парі із співвітчизницею Алісою Клейбановою виграє престижний Кубок Озерова.[2], а через кілька місяців у складі національної збірної, доходить до фіналу юніорського Кубка Федерації. Через рік Весніна непогано проводить Чемпіонат Європи, діставшись до півфіналу одиночного турніру і зігравши у фіналі в парах.[3]
Кар'єра росіянки в юніорському турі завершується влітку 2004 року. На своєму першому і останньому турнірі Великого шолому в цій віковій групі вона доходить до чвертьфіналу одиночного турніру, де поступається майбутній чемпіонці — болгарці Сесіль Каратанчевій. Нечасті ігри в змаганнях юніорського туру не дозволяють добитися скільки-небудь високих позицій в місцевому рейтингу.
Перші роки дорослої кар'єри[ред. | ред. код]
До 2002 року відносяться і перші турніри в дорослому турі: Олена провела кілька 10-тисячників в Єгипті, вигравши на них свої перші матчі. Через рік, чотири рази дійшовши до фіналів змагань жіночого туру ITF, Весніна вперше піднімається до трьохсот провідних тенісисток світу. У 2004 році продовжити значно підніматися по рейтингових сходах не вдається, але в кінці листопада росіянці вдається вперше в кар'єрі пробитися в основу турніру WTA — у Квебеку.
Паралельно з успіхами в одиночних турнірах позначаються непогані перспективи і в парі — в цей час Весніна шість разів доходить до фіналів турнірів жіночого туру ITF і шість разів бере титул.
У 2005 році росіянці вдається вийти на новий рівень — серія успішних турнірів під час європейської ґрунтової серії дозволяє Олені в липні — перед турніром в Палермо — увійти до числа двохсот найсильніших тенісисток світу, а півтора місяця потому дебютувати на дорослому турнірі Великого шолому: у США. До кінця сезону Весніна здобуває ще кілька чвертьфіналів і півфіналів і до початку нового року улаштовується на 106-му рядку одиночного рейтингу. У цьому ж сезоні здобуті перші перемоги над гравцями Top100 — в Лінці обіграна Еммануель Гальярді, а у Квебеку — Софія Арвідссон.
2005 рік стає дуже вдалим і в парному розряді — Олена в парі із співвітчизницею Анастасією Родіоновою перемагає на все тому ж зальному турнірі у Квебеку.
На початку 2006 року Весніна в черговий раз здійснює якісний ривок у свої результати: на своєму дебютному турнірі Великого шолому в основній сітці — в Австралії — вона користується сприятливою сіткою і проривається до четвертого кола турніру, де поступається співвітчизниці Надії Петровій. Зароблених очок вистачає на те, щоб відіграти в рейтингу більше двадцяти позицій і вперше піднятися на 74-й рядок одиночного рейтингу.
В подальшому Олена добивається третіх кіл на змаганнях в Маямі (і перемоги над 11-ю ракеткою світу Франческою Ск'явоне), Амелії-Айленді і Страсбурзі, що дозволяє їй відіграти в рейтингу ще десяток позицій.
Під час літнього відрізку сезону результати стають більш стабільні: лише один раз на семи турнірах між Roland Garros і US Open Весніна залишає турнір вже після першого кола. Набраних очок вистачає на те, щоб піднятися вже до 44-ї позиції в рейтингу. Серію вдається продовжити і восени, результатом чого стає збереження завойованих раніше позицій і перший в кар'єрі фініш за підсумками сезону в Top50.
Парний сезон також був вельми вдалим — серія стабільних результатів була доповнена двома фіналами турнірів WTA — в Бангалорі навесні і в Пекіні восени, а також виходом у чвертьфінал на Roland Garros. У другій половині року Олена досить продуктивно співпрацювала із співвітчизницею Анною Чакветадзе.
2007-09[ред. | ред. код]
Продовжити якісне поліпшення результатів не вдається, але за рахунок періодичних сплесків результатів Весніній вдається без особливих проблем утримуватися в рейтингу в середині першої сотні. Кілька разів росіянка була близькою до виходу в свій перший одиночний фінал змагань WTA: В Форрест-Хіллс її зупиняє Віржіні Раззано, а в Ташкенті — Вікторія Азаренко. У 2008 році Весніна жодного разу не доходить до цієї стадії і трохи здає свої позиції в класифікації.
Знову непоганим був парний рік: серія стабільно якісних виступів дозволила, в якийсь момент, піднятися в Top30 парного рейтингу. Найвдалішою була співпраця з Оленою Ліховцевою, яка принесла їй три фінали змагань WTA. Через рік парні результати ще покращилися: за рахунок титулу в Індіан-Уелсі, фіналу в Амелія-Айленді і півфіналу в Чарльстоні Олена не тільки помітно покращує свої позиції в рейтингу, але й доводить національній федерації необхідність свого включення в заявку на Олімпійські ігри. У другій половині сезону-2008 здобуто ще кілька півфіналів і один фінал. До кінця року Весніна вперше входить у число двадцяти найсильніших парниць світу.
У міжсезоння росіянка починає працювати з новим трениром — в недавньому минулому з одним із найкращих тенісистів Росії Андрієм Чесноковим. Співпраця з самого початку виявляється досить продуктивною: на першому ж спільному турнірі — в Окленді — Олена проривається у фінал, обігравши Кароліну Возняцкі, але поступившись Олені Дементьєвій. Надалі Весніна здобуває ще кілька чверть- і півфіналів і до Roland Garros повертає собі місце серед п'ятдесяти найсильніших тенісисток світу.
Трав'яний сезон приносить повторення найкращого результату на турнірах Великого шолома — на кортах Вімблдону грає в четвертому колі.
У другій половині року росіянка закріплює завоювання першої половини року вийшовши у фінал в Нью-Хейвені і кілька разів діставшись до третіх кіл. За підсумками року вона 24-а ракетка світу.
У парних змаганнях Весніна закріплюється в статусі однієї з найсильніших тенісисток в цьому розряді. На фоні результатів року виділяється ґрунтова серія змагань, проведена з білорускою Вікторією Азаренко — зігравшись на двох турнірах прем'єр-серії дует з колишнього СРСР потім доходить до фіналу на Roland Garros, обігравши по дорозі дві пари китаянок, Олена і Вікторія не знаходять контраргументів у вирішальній зустрічі проти іспанок Вірхінії Руано Паскуаль і Анабель Медіни Гаррігес, взявши у них за матч лише два гейми.
2010[ред. | ред. код]
У 2010 році Чесноков поступово припиняє співпрацю з Оленою, що швидко позначається на одиночних результатах росіянки: так на Australian Open починається серія з шести турнірів Великого шолома, де Весніна поступається вже в першому колі. На змаганнях регулярного сезону все виглядає дещо краще, хоча і там росіянка періодично видає тривалі безвиграшні серії. Тим не менш, кілька добре проведених турнірів, що включили в себе один півфінал і два фінали змагань WTA, дозволили Олені завершити рік на 53-му рядку класифікації.
У парних змаганнях третій рік поспіль вдається утримувати місце в Top30 класифікації. Змінивши за рік кілька партнерок, Олена досягла найбільших успіхів у літній період (разом з Вірою Звонарьовою), коли зіграла у фіналі Вімблдону і відзначилася в чвертьфіналі турніру в Монреалі і Нью-Йорку.
У 2010 році Весніна вперше добивається якихось значущих результатів у міксті: в парі з ізраїльтянином Енді Рамом вона виходить у чвертьфінал в Австралії, де поступається майбутнім чемпіоном — дуету Леандер Паєс / Кара Блек.
2011[ред. | ред. код]
Результати в одиночному розряді знову стабілізуються на рівні гравця середини першої сотні одиночної класифікації. Найзначущий очковий вклад був зроблений росіянкою на двох турнірах прем'єр-категорії — в Чарльстоні і Москві, де Олена дійшла до фіналу і півфіналу, поступившись Кароліні Возняцкі і Домініці Цібулковій відповідно.
У парних турнірах для росіянки починається індійський період: постійною партнеркою в жіночих турнірах стає Саня Мірза, а в міксті компанію їй складає спочатку Магеш Бгупаті, а потім Леандер Паєс.
У жіночій парі Олена і Саня доводять свій потенціал на змаганні в Індіан-Веллсі, де обігравши більшість сильних пар дівчата завойовують свій перший спільний титул. В подальшому інтернаціональна пара ще багато разів доходить до вирішальних стадій великих турнірів (в тому числі виходить у фінал на Roland Garros), проте через проблеми з коліном в Мірзи, які позначились ближче до осені та викликали операцію[4], дівчата не змогли поборотися за вихід до Підсумкового турніру. У відсутності Сані Олена зіграла кілька турнірів з іншими партнерками: найвдалішою стала співпраця з новозеландською хорваткою Мариною Еракович — дівчата перемогли на зальних змаганнях в Лінці.
У міксті найвдаліший період припав на другу половину сезону: на Вімблдоні, разом з Бхупаті, росіянка дістається фіналу, де поступається найкращим на турнірі — Юргену Мельцеру та Іветі Бенешовій; а кілька місяців потому, разом з Паєсом, виходить у півфінал на US Open, де знімається зі змагань через травму партнера.
2012[ред. | ред. код]
У міжсезоння Олена розпочинає співпрацю з Андрієм Ольховським. Одиночний сезон починається з чвертьфіналу на змаганнях в Окленді, після чого, на наступних чотирьох турнірах, виграє лише один сет.
У парному розряді все складається куди вдаліше: під час австралазійської серії Саня і Олена доходять до півфіналів у тому ж Окленді і на Australian Open (в Мельбурні вдалося обіграти першу пару світу Реймонд / Губер). Завдяки цим результатами Весніна вперше піднімається на восьмий рядок парного рейтингу. Сезон в міксті починається з фіналу на Australian Open, де Олена і Леандер на вирішальному тай-брейку поступаються парі Маттек-Сендс / Текау.
Під час зимово-весняного хардового сезону пара Мірза / Весніна двічі грає у фіналах змагань асоціації (в Дубаї та Індіан-Веллсі, обидва рази поступаючись парі Губер / Реймонд. Незабаром після початку ґрунтового сезону пара розпадається.
У квітні Олена вирішила припинити співпрацю з Андрієм Ольховським і тренуватися поодинці за допомогою батька.[5] Рішення незабаром виправдовує себе — на початку травня Весніна доходить до першого за рік фіналу одиночного турніру WTA, але знову поступається. З початку ґрунтового сезону новий імпульс отримують виступи в парі — дует з Катериною Макаровою сходу доводить свою конкурентоспроможність, діставшись фіналів великих змагань в Мадриді та Римі. Обидва рази дівчата поступаються парі Сара Еррані / Роберта Вінчі. Напередодні Roland Garros Весніна вперше в кар'єрі піднімається на 7-й рядок парного рейтингу.
2013[ред. | ред. код]
У міжсезоння було відновлено співпрацю з Андрієм Чесноковим: локальні спільні тренування та співробітництво на ряді турнірів знову принесли користь — вже на першому турнірі (в Окленді) Олена дійшла до чвертьфіналу; а на другому (в Хобарті) завоювала перший в кар'єрі титул, перегравши у фіналі Мону Бартель. Слідом Весніна результативно відіграла і австралійський турнір Великого шолома, де обігравши двох сіяних суперниць, вийшла до четвертого кола, поступившись лише майбутній чемпіонці Вікторії Азаренко. Залишок хардового сезону і весняний ґрунтовий відрізок пройшов без особливих успіхів — лише двічі Весніній вдалося виграти на одному турнірі більше одного матчу, а чотири рази росіянка поступалася вже в першому колі.
Продовжилися вдалі виступи в парі: Олена і Катерина дійшли до півфіналу на Australian Open, потім виграли великий турнір в Індіан-Веллсі, допомогли збірній Росії пробитися у фінал Кубка Федерації (вигравши вирішальні матчі у японок і словачок), а на початку літа дівчата виграли Roland Garros (перегравши у фіналі давніх кривдниць — Сару Еррані та Роберту Вінчі).
Кубок Федерації та національні турніри[ред. | ред. код]
Керівництво збірної періодично привертає Олену до складу національної команди з 2006 року. Найактивніший період не тільки викликів у тренувальний табір, але й ігор за команду припав на 2006-08 рік, коли Весніна вісім разів виходила на корт у формі національної команди.
Всього, на сьогоднішній день, на рахунку уродженки Львова десять матчів за збірну, вісім з яких припали на парні ігри. Двічі капітан збірної виставляв Олену на вирішальний парний матч: у 2007 році Весніна і Надія Петрова здолали у п'ятій зустрічі півфіналу турніру американок Вінус Вільямс і Лізу Реймонд[6]; а в 2011 році Весніна і Марія Кириленко поступилися у вирішальному матчі фіналу турніру чешкам Кветі Пешке і Луції Градецькій. У проміжку між цими подіями за участі уродженки Львова було виграно два трофеї турніру (у 2007 та 2008 роках). У 2015 році вона вп'яте доклала зусиль до участі збірної у фіналі турніру, внісши свою долю у півфінальній перемозі над Німеччиною.
У 2008 році, в 22 роки, Олена отримала свій перший шанс зіграти на Олімпіаді. Разом з Вірою Звонарьовою вони дійшли до чвертьфіналу парного турніру, обігравши іспанок Нурію Льягостеру Вівес / Марію Хосе Мартінес Санчес, але поступившись майбутнім чемпіонкам — сестрам Вільямс. На наступних іграх результат був повторений, але вже у команді з Катериною Макаровою.
Рейтинг на кінець року[ред. | ред. код]
| Рік | Одиночний рейтинг | Парний рейтинг |
| 2016 | 16 | 6 |
| 2015 | 111 | 8 |
| 2014 | 65 | 7 |
| 2013 | 25 | 5 |
| 2012 | 69 | 9 |
| 2011 | 57 | 10 |
| 2010 | 53 | 23 |
| 2009 | 24 | 22 |
| 2008 | 78 | 18 |
| 2007 | 55 | 45 |
| 2006 | 44 | 46 |
| 2005 | 111 | 126 |
| 2004 | 286 | 201 |
| 2003 | 278 | 454 |
Виступи на турнірах[ред. | ред. код]
Фінали турнірів WTA в одиночному розряді (10)[ред. | ред. код]
Перемоги (3)[ред. | ред. код]
| Легенда: До 2009 року | Легенда: З 2009 року |
|---|---|
| Турніри Великого шолома (0+2+1) | |
| Олімпіада (0+1) | |
| Підсумковий чемпіонат року (0+1) | |
| 1-а категорія (0+1) | Premier Mandatory (1+3) |
| 2-а категорія (0) | Premier 5 (0+2) |
| 3-я категорія (0+2) | Premier (1+3) |
| 4-а категорія (0) | International (1+1) |
| 5-а категорія (0) | |
| Титули за покриттям | Титули за місцем проведення матчів турніру |
|---|---|
| Хард (2+14+1) | Зал (0+5) |
| Ґрунт (0+2) | |
| Трава (1) | Відкрите повітря (3+11+1) |
| Килим (0) |
| № | Дата | Турнір | Покриття | Суперник в фіналі | Рахунок |
| 1. | 12 січня, 2013. | Хобарт, Австралія | Хард |  Мона Бартель | 6-3 6-4 |
| 2. | 22 червня, 2013. | Істбурн, Велика Британія | Трава |  Джеймі Хемптон | 6-2 6-1 |
| 3. | 19 березня, 2017 | Індіан-Веллс, США | Хард | Світлана Кузнєцова | 6-7(6) 7-5 6-4 |
Поразки (7)[ред. | ред. код]
| № | Дата | Турнір | Покриття | Суперник в фіналі | Рахунок |
| 1. | 10 січня, 2009. | Окленд, Нова Зеландія | Хард | Олена Дементьєва | 4-6 1-6 |
| 2. | 29 серпня, 2009. | Нью-Хейвен, США | Хард[7] |  Каролін Возняцкі | 2-6 4-6 |
| 3. | 1 серпня, 2010. | Стамбул, Туреччина | Хард | Анастасія Павлюченкова | 7-5 5-7 4-6 |
| 4. | 25 вересня, 2010. | Ташкент, Узбекистан | Хард | Алла Кудрявцева | 4-6 4-6 |
| 5. | 10 квітня, 2011. | Чарльстон, США | Ґрунт | Каролін Возняцкі | 2-6 3-6 |
| 6. | 5 травня, 2012. | Будапешт, Угорщина | Ґрунт |  Сара Еррані | 5-7 4-6 |
| 7. | 10 квітня, 2016 | Чарльстон, США (2) | Ґрунт | Слоун Стівенс | 6-7(4) 2-6 |
Фінали турнірів ITF в одиночному розряді (6)[ред. | ред. код]
Перемоги (2)[ред. | ред. код]
| Легенда: |
|---|
| 100.000 USD (0) |
| 75.000 USD (0) |
| 50.000 USD (0+1) |
| 25.000 USD (1+2) |
| 10.000 USD (1+3) |
| Титулы за покриттям | Титули за місцем проведення матчів турніру |
|---|---|
| Хард (0) | Зал (0) |
| Ґрунт (2+6) | |
| Трава (0) | Відкрите повітря (2+6) |
| Килим (0) |
| № | Дата | Турнір | Покриття | Суперник у фіналі | Рахунок |
| 1. | 6 липня, 2003. | Балашиха, Росія | Ґрунт | Дар'я Чемарда | 7-5 6-3 |
| 2. | 21 вересня, 2003. | Тбілісі, Грузія | Ґрунт |  Марія Коритцева | 6-4 6-3 |
Поразки (4)[ред. | ред. код]
| № | Дата | Турнір | Покриття | Суперник у фіналі | Рахунок |
| 1. | 6 квітня, 2003. | Стамбул, Туреччина | Хард |  Магда Міхалаке | 6-4 2-6 2-6 |
| 2. | 24 серпня, 2003. | Бухарест, Румунія | Ґрунт | Антонела Война | 4-6 6-7(7) |
| 3. | 5 червня, 2005. | Галатіна, Італія | Ґрунт | Марія Коритцева | 3-6 2-6 |
| 4. | 28 жовтня, 2012. | Пуатьє, Франція | Хард(i) |  Моніка Пуїг | 5-7 6-1 5-7 |
Фінали турнірів Великого Шолома в парному розряді (8)[ред. | ред. код]
Перемоги (2)[ред. | ред. код]
| № | Рік | Турнір | Покриття | Партнерка | Суперниці в фіналі | Рахунок |
| 1. | 2013 | Roland Garros | Ґрунт | Катерина Макарова | Сара Еррані Роберта Вінчі | 7-5 6-2 |
| 2. | 2014 | Відкритий чемпіонат США | Хард | Катерина Макарова | .svg){kind=small} Мартіна Хінгіс Флавія Пеннетта | 2-6 6-3 6-2 |
Поразки (6)[ред. | ред. код]
| № | Рік | Турнір | Покриття | Партнерка | Суперниці в фіналі | Рахунок |
| 1. | 2009 | Roland Garros | Ґрунт |  Вікторія Азаренко |  Вірхінія Руано Паскуаль Анабель Медіна Гаррігес | 1-6 1-6 |
| 2. | 2010 | Вімблдон | Трава | Віра Звонарьова |  Ярослава Шведова Ваня Кінг | 6-76 2-6 |
| 3. | 2011 | Roland Garros (2) | Ґрунт |  Саня Мірза |  Андреа Главачкова Луціє Градецька | 4-6 3-6 |
| 4. | 2014 | Відкритий чемпіонат Австралії | Хард | Катерина Макарова | Сара Еррані Роберта Вінчі | 4-6 6-3 5-7 |
| 5. | 2015 | Вімблдон (2) | Трава | Катерина Макарова | Мартіна Хінгіс Саня Мірза | 7-5 6-7(4) 5-7 |
| 6. | 2016 | Відкритий чемпіонат Франції (3) | Ґрунт | Катерина Макарова |  Каролін Гарсія Крістіна Младенович | 3-6 6-2 4-6 |
Фінали Підсумкового чемпіонату WTA в парному розряді (2)[ред. | ред. код]
Перемоги (1)[ред. | ред. код]
| № | Рік | Місце | Покриття | Партнерка | Суперниці в фіналі | рахунок |
| 1. | 2016 | Сингапур | Хард(i) | Катерина Макарова | Бетані Маттек-Сендс Луціє Шафарова | 7-6(5) 6-3 |
Поразки (1)[ред. | ред. код]
| № | Рік | Турнір | Покриття | Партнерка | Суперниці в фіналі | Рахунок |
| 1. | 2013 | Стамбул, Туреччина | Хард(i) | Катерина Макарова |  Сє Шувей Пен Шуай | 4-6 5-7 |
Фінали Олімпійських турнірів в жіночому парному розряді (1)[ред. | ред. код]
Перемоги (1)[ред. | ред. код]
| № | Дата | Турнір | Покриття | Партнерка | Суперниці в фіналі | Рахунок |
| 1. | 2016 | Ріо-де-Жанейро, Бразилія | Хард | Катерина Макарова | Тімеа Бачинскі Мартіна Хінгіс | 6-4 6-4 |
Фінали турнірів WTA в парному розряді (39)[ред. | ред. код]
Перемоги (16)[ред. | ред. код]
Поразки (23)[ред. | ред. код]
Фінали турнірів ITF в парному розряді (6)[ред. | ред. код]
Перемоги (6)[ред. | ред. код]
| № | Дата | Турнір | Покриття | Партнерка | Суперниці в фіналі | Рахунок |
| 1. | 6 липня, 2003 | Балашиха, Росія | Ґрунт | Дар'я Чемарда | Ірина Коткіна Ірина Курянович | 7-5 6-4 |
| 2. | 17 серпня, 2003 | Бухарест, Румунія | Ґрунт | Ганна Бастрикова | Габріела Нікулеску Моніка Нікулеску | 6-4 6-4 |
| 3. | 24 серпня, 2003 | Бухарест, Румунія | Ґрунт | Ганна Бастрикова | Ніколь Слерічо Ірина Смирнова | 6-1 6-1 |
| 4. | 13 червня, 2004 | Марсель, Франція | Ґрунт |  Шахар Пеєр | Кільдін Шевальє Кончіта Мартінес Гранадос | 6-1 6-1 |
| 5. | 5 сентября, 2004 | Балашиха, Росія | Ґрунт | Марія Головизніна | Олена Антипіна Алла Кудрявцева | 7-5 6-4 |
| 6. | 19 вересня, 2004 | Тбілісі, Грузія | Ґрунт | Дар'я Кустова | Марія Кондратьєва Катерина Кожохіна | 6-2 6-4 |
Фінали турнірів Великого Шолома у змішаному парному розряді (4)[ред. | ред. код]
Перемоги (1)[ред. | ред. код]
| № | Рік | Турнір | Покриття | Партнер | Суперники в фіналі | Рахунок |
| 1. | 2016 | Відкритий чемпіонат Австралії | Хард |  Бруно Соарес | Горія Текеу Коко Вандевей | 6-4 4-6 [10-5] |
Поразки (3)[ред. | ред. код]
| № | Рік | Турнір | Покриття | Партнер | Суперники в фіналі | Рахунок |
| 1. | 2011 | Вімблдон | Трава | Магеш Бгупаті |  Юрген Мельцер Івета Бенешова | 3-6 2-6 |
| 2. | 2012 | Australian Open | Хард | Леандер Паєс | Горія Текеу Бетані Маттек-Сендс | 3-6 7-5 [3-10] |
| 3. | 2012 | Вімблдон (2) | Трава | Леандер Паєс | Ліза Реймонд Майк Браян | 3-6 7-5 4-6 |
Фінали командних турнірів (5)[ред. | ред. код]
Перемоги (2)[ред. | ред. код]
| № | Рік | Турнір | Команда | Суперник в фіналі | Рахунок |
| 1. | 2007 | Кубок Федерації | Росія А.Чакветадзе,С.Кузнецова,О.Весніна | Італія Скьявоне,Сантанжело | 4-0 |
| 2. | 2008 | Кубок Федерації | Росія В.Звонарьова,С.Кузнецова,К.Макарова,О.Весніна | Іспанія Медіна,Суарес,Л'ягостера | 4-0 |
Поразки (3)[ред. | ред. код]
| № | Рік | Турнір | Команда | Суперник у фіналі | Рахунок у фіналі |
|---|---|---|---|---|---|
| 1. | 2011 | Кубок Федерації | Росія М.Кириленко, С.Кузнецова, А.Павлюченкова, О.Весніна | Чехія П.Квітова, Л.Шафарова, Л.Градецька, К.Пешке | 2-3 |
| 2. | 2013 | Кубок Федерації (2) | Росія Не грала у фіналі. | Італія С.Еррані, Р.Вінчі, Ф.Пеннетта, К.Кнапп | 0-4 |
| 3. | 2015 | Кубок Федерації (3) | Росія А.Павлюченкова,М.Шарапова,О.Весніна | Чехія П.Квітова,К.Плішкова,Б.Стрицова | 2-3 |
Історія виступів[ред. | ред. код]
| Турнір | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | В–П |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Австралія | A | A | A | A | 4к | 2к | 3к | 1к | 1к | 1к | 1к | 6–5 |
| Франція | A | A | A | A | 1к | 1к | 1к | 2к | 1к | 1к | 1к | 1–6 |
| Вімблдон | A | A | A | A | 2к | 3к | 2к | 4к | 1к | 2к | 9–1 | |
| США | A | A | A | LQ | 1к | 1к | 2к | 3к | 1к | 1к | 3–6 | |
| Місце на кінець року | N/A | 278 | 286 | 111 | 44 | 55 | 78 | 23 | 52 | 57 |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Профіль Дмитра Весніна на сайті ITF (англ.)
- ↑ Результати Кубка Озерова 2002, itftennis.com
- ↑ Результати чемпіонату Європи серед юніорів 2003, itftennis.com
- ↑ Мірза: сьогодні прооперували моє коліно, сподіваюсь скоро повернутись [Архівовано 12 грудня 2011 у Wayback Machine.], Чемпионат.com
- ↑ Весніна: розлучилась з Ольховським, оскільки зараз хочу побути одна. Чемпионат.com. 22 квітня 2012. Процитовано 26 квітня 2012.
- ↑ FedCup 2007. 1/2 final. USA vs. RUS 2-3 [Архівовано 2012-03-23 у Wayback Machine.], fedcup.com
- ↑ Офіційно турнір вважається проведеним на відкритому майданчику, але через дощі частина матчів пройшла в залі.
Посилання[ред. | ред. код]
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Весніна Олена Сергіївна |
| ||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
| |||||||||||||
| ||||||||