Оксими — Вікіпедія

Окси́ми або і́зонітро́зосполу́ки — органічні сполуки, що включають одну або декілька ізонітрозогруп RR₁C=N-OH. Розглядаються як похідні альдегідів (R₁ = H) — альдоксими і кетонів — кетоксими. Для альдоксимів і оксимів несиметричних кетонів характерна цис-транс-ізомерія по зв'язку C=N.

Оксими — похідні альдегідів або кетонів, що містять гідроксиімінну групу зі структурою R₂ C=NOH. Оксими альдегідів — альдоксими RHC=NOH, оксими кетонів — кетоксими RRC=NOH. З безводними кислотами утворюють солі. Зазнають кислотного гідролізу до вихідних оксосполук. Алкілюються та ацилюються по атомові О. При дії концентрованих кислот альдоксими дегідратуються до нітрилів, кетоксими перегруповуються в аміди. Дають координаційні сполуки з солями перехідних металів.

Джерела[ред. | ред. код]

• Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.

Це незавершена стаття з органічної хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.