French
DeutschОконськ — Вікіпедія
| село Оконськ | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Волинська область |
| Район | Камінь-Каширський район |
| Рада | Оконська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA07040050260029782 |
| Основні дані | |
| Населення | ▲ 1512 |
| Площа | 2,35 км² |
| Густота населення | 522,98 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 44603 |
| Телефонний код | +380 3376 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°15′07″ пн. ш. 25°31′24″ сх. д. / 51.25194° пн. ш. 25.52333° сх. д.Координати: 51°15′07″ пн. ш. 25°31′24″ сх. д. / 51.25194° пн. ш. 25.52333° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 176 м |
| Водойми | р. Оконка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 44603, Волинська обл., Маневицький р-н, с. Оконськ, вул. Молодіжна, 3а |
| Карта | |
  Оконськ | |
 Оконськ | |
| Мапа | |
 | |
| | |
Око́нськ — село в Україні, у Камінь-Каширському районі Волинської області.
Історія[ред. | ред. код]
Оконськ має давню історію. Перша згадка, не підтверджена документально, вказує (кінець XIV — початок XV ст.) на існування м. Новоставки, залишки древнього городища якого розташовані на південно-західній околиці села, на піщаних пагорбах в урочищі «Окниско». Поселення є попередником села, що було засноване на одному із сухопутних відгалужень торгового шляху, відомого з часів Київської Держави.
Легенди[ред. | ред. код]
Біля озера паслися корови. Пастушок погнав їх до водопою. Корови скаламутили прибережні води. Як на те з лісу набігли вовки. Худоба кинулась на середину озера і потопилась. Ходив берегом пастушок і не знав що робити, боявся повернутися без стада. Не дочекавшись корів, люди прийшли ввечері на пасовище. Пастушок розповів про лихо. Зажурились всі, а хтось розпачливо вигукнув: — Бодай воно пропало, це озеро! — Не кляніть його, — сказав старий дідок. — Хіба ж то причина в ньому? Одна біда другу веде… Худоба спорожнила джерело. А вранці на місці озера була глибока порожня яма. Ціле літо жили селяни без джерела. Аж одного разу біжить пастушок вулицею, радісно гукає: «Джерело знайшлось! Воно б'є в іншому місці — за шляхом!» Прийшли люди туди, а озерце хвилями грає. Було воно чистим і прозорим, як око. Відтоді село і джерело Оконським стали звати.[1]
…Невеличке озерце у двох місцях помітно нуртує колоподібними хвилями, що здіймаються над плесом. Це б'ють із дна два потужних потоки, які дають до 200 л/сек чистої джерельної води. Її температура постійно становить 9°С, тому влітку вона холодна, а взимку — тепла.
Численні відомості про Оконські джерела зібрав, змістовно і поетично описав у книзі «Біля джерел» (Львів. «Каменяр». 1980) рівненський журналіст і літератор, знавець поліського краю Григорій Дем'янчук. З його нарису, зокрема, дізнаємося, що перші письмові свідчення про Оконські джерела залишив відомий польський поет і природознавець Г.Жовчинський ще в 1721 році. Вже тоді місцеві жителі називали їх «безоднею».
А от як писав про них польський письменник Ю. І. Крашевський, який у першій половині XIX ст. багато років провівши на Волині, побував тут: «Неподалік поштового гостинця, у невеликому оцямруванні, — незглибиме вікно, з якого… витікає вода і приводить у рух млин… Те вікно посеред болота, дно піщане, глибину виміряти не можна…». У 1867 році, як стверджує мандрівник, вода з джерел піднімалась на висоту півтора сажня (до 4 метрів). За чисту воду й незміряну глибину джерела його називали «оком». Звідси, мабуть, походить назва села Оконськ. [2]
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1113 осіб, з яких 507 чоловіків та 606 жінок.[3]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1230 осіб.[4]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,35 % |
| російська | 0,57 % |
| білоруська | 0,08 % |
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Архітектурна пам'ятка — Свято-Успенська церква (1752), богослужіння ніколи не припинялося. Церква занесена до Державного реєстру пам'яток дерев'яної церковної архітектури.
У селі розташована гідрологічна пам'ятка природи — Оконські джерела[6], на північ від села ботанічний заказник загальнодержавного значення — Софіянівський заказник.
Постаті[ред. | ред. код]
- Климюк Ігор Павлович (1994—2017) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Рідний край — Луцьк. Надстир'я. 1994 р.
- ↑ Незаймана краса Волині/ Вовк В. П., Терлецький В. К., Ященко П. Т. — Львів. «Каменяр» 1989.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Два озера Волині потрапили у ТОП найкрасивіших в Україні. Конкурент. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 14 травня 2021.
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Оконськ [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Оконські джерела
- Okońsk // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 431. (пол.)
| ||||||||
 | Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |