Верхнє (озеро) — Вікіпедія

Верхнє
одж. ᑭᒋᑲᒥ
47°31′43″ пн. ш. 87°45′36″ зх. д. / 47.52881611113888738° пн. ш. 87.76002194447222848° зх. д. / 47.52881611113888738; -87.76002194447222848Координати: 47°31′43″ пн. ш. 87°45′36″ зх. д. / 47.52881611113888738° пн. ш. 87.76002194447222848° зх. д. / 47.52881611113888738; -87.76002194447222848
Розташування
Країна  Канада і  США[1]
Регіон Мічиган
Онтаріо
Вісконсин
Міннесота
Геологічні дані
Тип льодовикове озеро і рифтове озеро
Частина від Великі Озера і Кордон Канада-США
Склад Чорна затокаd[2], Ніпіґонська затокаd[3][2], Sturgeon Bayd[3][2] і Pays Plat Bayd[2]
Розміри
Площа поверхні 82 350 км²
Висота 183 м[4]
Глибина макс. 406 м
Довжина 563 км
Ширина 257 км
Об'єм 12 100 000 кубічний гектометр і 12 100 км³
Вода
Період оновлення 191 рік[5]
Басейн
Водний басейн водозбірний басейн озера Верхньогоd
Вливаються Saint Louis Riverd, Pigeon Riverd, Pic Riverd, White River[d][2][3], Michipicoten Riverd, Kaministiquia Riverd, Nemadji Riverd, річка Літл-Преск-Айлd, Wolf River[d], Dog Riverd, Cascade Riverd, Little Huron Riverd, Huron Riverd, Gooseberry Riverd, Two Hearted Riverd, Temperance Riverd, Tahquamenon Riverd, Steel Riverd, Split Rock Riverd, Sand Riverd, Sand Riverd, Reservation Riverd, Pukaskwa Riverd, річка Преск-Айлd, Poplar Riverd, Ontonagon Riverd, Onion Riverd, Mosquito Riverd, Montreal Riverd, Miners Riverd, Manitou Riverd, Little Sucker Riverd, Little Carp Riverd, Hurricane Riverd, Hewitson Riverd, Goulais Riverd, Floodwood Riverd, Firesteel Riverd, Falls Riverd, Dead Riverd, Coldwater Riverd, Cascade Riverd, Carp Riverd, Carp Riverd, Brule Riverd, Bois Brule Riverd, Blind Sucker Riverd, Black Sturgeon Riverd, Black Riverd, Big Garlic Riverd, Baldhead Riverd, Au Train Riverd, Agawa Riverd, Magpie Riverd, Eagle River[d] і річка Агуасабонd
Витікають Сент-Меріс
Площа басейну 207 200 км²
Країни басейну США і Канада
Інше
Geonames 6048728 і 6043717
Верхнє (озеро). Карта розташування: Канада
Верхнє (озеро)
Верхнє (озеро) (Канада)
Мапа

CMNS: Верхнє у Вікісховищі
Північноамериканська плита і Американський Середньоконтинентальний рифт, на якому розташовано озеро Верхнє

Озеро Верхнє (англ. Lake Superior, оджибве Gichigami) — найбільше з п'яти Великих озер Північної Америки. Це найбільше прісноводне озеро у світі за площею і четверте — за об'ємом[6][7]. Омиває на півночі канадську провінцію Онтаріо та американський штат Міннесота, на півдні — штати Вісконсин і Мічиган.

Назва[ред. | ред. код]

Мовою оджибве озеро називається Gichigami, що означає «велика вода», але воно більше відоме як «Gitche Gumee», записано Генрі Лонгфелло в Пісні про Гаявату.

Озеро було названо фр. le lac supérieur, або «Верхнє озеро», французькими дослідниками в XVII столітті, оскільки воно розташоване вище озера Гурон. За панування французів озеро також мало назву фр. Lac Tracy.

Гідрографія[ред. | ред. код]

Озеро Верхнє є найбільшим прісноводним озером у світі за площею, скидає воду в озеро Гурон через річку Сент-Меріс і Су Локс. Каспійське море значно більше за озеро Верхнє площею та обсягом, але є солонуватим, хоча в наш час[коли?] ізольовано, історично Каспійське море неодноразово було пов'язане та ізольоване від Середземномор'я через Чорне море.

Озеро Верхнє має площу 82 413 км²[8][6], що більше, ніж Південна Кароліна. Має найбільшу довжину 563 км і найбільшу ширину 257 км. Середня глибина становить 147 м, найбільша глибина 406 м[8]. Озеро Верхнє має обсяг 12 100 км³ води. В озері достатньо води, щоб покрити весь континентальний масив Північної та Південної Америки шаром води 30 см. Довжина берегової лінії озера 4387 км (враховуючи острови). Висота поверхні озера — 183 м вище рівня моря.

Найнижча точка озера розташована на 223 м нижче рівня моря, найнижча точка континентального США і друге місце на Північноамериканському континенті після Великого Невільничого озера в Канаді (458 м нижче рівня моря). Хоча озеро Крейтер є найглибшим озером в США, але поверхня Озера Крейтер знаходиться на висоті 1289 м над рівнем моря.

Під час шторму висота хвиль на озері Верхньому може сягати 6 м[9]. Зафіксовані випадки висоти хвиль понад 9 м[10].

В озеро впадає понад 20 000 річок. Найбільші з них: Ніпіґон, річка Сент-Луї, Піджен, Пік, Вайт-Рівер, Мічипікотен, Бруль та Каміністіква. Вода з озера Верхнього спливає в озеро Гурон через річку Сент-Мері. Через буруни на річці є необхідність у шлюзах (Сі-Локс) задля підтримання судноплавства Водним шляхом Великих озер.

Клімат[ред. | ред. код]

Озеро Верхнє завдяки розміру створює локалізований морський клімат. Поверхня води повільно реагує на зміну температури повітря, яка сезонно коливається від 32 °C до −13 °C, допомагає зменшити коливання температури навколишнього повітря влітку і взимку і створює озерний ефект снігу в холодні місяці.

Острови[ред. | ред. код]

Найбільший острів в озері Верхньому — острів Роял в штаті Мічиган. Інші великі відомі острови — острів Мадлін у штаті Вісконсин і Мічипікотен в області Онтаріо.

Геологія[ред. | ред. код]

Скелі Північного берега озера Верхнє утворенні за часів докембрію (4,5 млрд — 540 млн років тому). Магма, прямуючи до поверхні створила інтрузивні граніти Канадського щита[11]. Це відбулося за часів Пенокеанського орогенезу, багато цінних металів утворили родовища — мідь, залізо, срібло, золото і нікель. Наприклад Золоторудна копальня Гелмо біля Марафону, мідь на мисі Мамайнс, срібло на Сильвер Іслет, уран на мисі Феано.

Гори поступово зруйнувались, утворивши родовища вапняку, доломіту, таконіту і сланцю на водоспаді Какабека.

Континент був пізніше розколотий і утворив один із найглибших рифтів у світі. Озеро лежить у давній Мезопротерозойський Рифтовій долині — Американський Середньоконтинентальний рифт. Магма проходячи між пластами осадових порід, утворила діабазові сілли. Цей твердий діабаз захищає шари осадових порід, формуючи плосковерхі столові гори в області Тандер-Бей. Аметист утворився у деяких із западин, створених рифтом, в області Тандер-Бей знаходиться кілька аметистових копалень.

Лава витікаючи з рифту створила чорні базальтових скелі Мічипікотенського острову, півострова Чорної затоки, і острова Сент-Ігнасіо.

Приблизно 10 000 років тому, під час Останнього льодовикового періоду, льодовик покривав область завтовшки 2 км. Сьогоденні контури землі були вирізані просуванням і відступом льодовикового щита. Відступаючи 10 000 років тому, він залишив гравій, пісок, глину та кам'янистий ґрунт. Льодовикова тала вода накопичилась у басейні озера Верхнє, створивши озеро Мінонг, попередника озера Верхнього. Позбувшись величезної ваги льодовика, земля зазнала ізостатичний рух.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Geographic Names Information System — 2020.
  2. а б в г д Ontario Geographic Names Map Viewer
  3. а б в Canadian Geographical Names Data Base, base de données toponymiques du Canada, Canadian Geographical Names DatabaseNatural Resources Canada.
  4. https://web.archive.org/web/20130418004734/http://w3.lre.usace.army.mil/hh/GreatLakesWaterLevels/GLWL-CurrentMonth-Feet.pdfКорпус інженерів армії США.
  5. https://www.epa.gov/greatlakes/physical-features-great-lakes
  6. а б Great Lakes: Basic Information: Physical Facts. United States Environmental Protection Agency. 25 травня 2011. Архів оригіналу за 29 жовтня 2010. Процитовано 9 листопада 2011.
  7. Superior Pursuit: Facts About the Greatest Great Lake — Minnesota Sea Grant [Архівовано 21 липня 2017 у Wayback Machine.] University of Minnesota. Retrieved on 2007-08-09.
  8. а б Wright, John W. (ed.); Editors and reporters of The New York Times (2006). The New York Times Almanac (вид. 2007). New York, New York: Penguin Books. с. 64. ISBN 0-14-303820-6.
  9. «The fall storm season.» (Website.) National Weather Service, U.S. National Oceanic and Atmospheric Administration. Retrieved on 2007-09-25
  10. Chisholm, B. & Gutsche, A., Superior: Under the Shadow of the Gods, Lynx Images, 1998, p. xiii
  11. Geology of National Parks, Second Edition, Ann G. Harris, Kendall Hunt Publishing, Dubuque, Iowa, 1977, p 200

Посилання[ред. | ред. код]