Озарянівка — Вікіпедія

Селище Озарянівка
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Бахмутський район
Громада Торецька міська громада
Код КАТОТТГ:
Облікова картка Озарянівка 
Основні дані
Населення 413
Поштовий індекс 85285
Телефонний код +380 6247
Географічні координати 48°27′07″ пн. ш. 37°56′59″ сх. д. / 48.45194° пн. ш. 37.94972° сх. д. / 48.45194; 37.94972Координати: 48°27′07″ пн. ш. 37°56′59″ сх. д. / 48.45194° пн. ш. 37.94972° сх. д. / 48.45194; 37.94972
Висота над рівнем моря 212 м


Відстань
Найближча залізнична станція: Курдюмівка
Селищна влада
Адреса 85280, Донецька обл., Торецька міськрада, смт. Північне, вул. Пархоменка, 1а
Голова селищної ради Карамишева Валентина Миколаївна
Карта
Озарянівка. Карта розташування: Україна
Озарянівка
Озарянівка
Озарянівка. Карта розташування: Донецька область
Озарянівка
Озарянівка
Мапа

Озарянівка (до 18 лютого 2016 — Пе́рше Тра́вня[1]) — селище Торецької міської громади Бахмутського району Донецької області, Україна. Населення становить 413 осіб. Відстань до Торецька становить близько 14 км і проходить автошляхом місцевого значення.

Історія[ред. | ред. код]

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

В ході боїв за Бахмут російські загарбники облаштували на околицях села опорний пункт, який 16 грудня був розбитий українською артилерією. Загарбники втратили щонайменше 18 чоловік вбитими[2]. Імовірно, розбити російську позицію вдалось завдяки застосуванню касетних боєприпасів M971 для 120-мм мінометів[3].

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення селища становило 413 осіб, із них 36,56 % зазначили рідною мову українську, 62,95 % — російську[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Верховна Рада України; Постанова від 04.02.2016 № 984-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів та районів»
  2. У ГУР показали розбиту позицію росіян під Бахмутом. Мілітарний. 17 грудня 2022. 
  3. Україна отримала касетні міни M971. Мілітарний. 18 грудня 2022. 
  4. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 березня 2014.