Обсерваторія Архенгольда — Вікіпедія

Обсерваторія Архенгольда
нім. Archenhold-Sternwarte

Країна  Німеччина
Розташування Трептов-Кепенік, Берлін, Німеччина
Код 604
Висота 41 м
Відкрито 1 травня 1896
Сайт: astw.de

Обсерваторія Архенгольда. Карта розташування: Німеччина
Обсерваторія Архенгольда
Обсерваторія Архенгольда
Обсерваторія Архенгольда (Німеччина)
Мапа

CMNS: Обсерваторія Архенгольда у Вікісховищі

Обсерваторія Архенгольда (нім. Archenhold-Sternwarte) — публічна астрономічна обсерваторія, заснована 1896 року в берлінському окрузі Трептов-Кепенік. Обсерваторію названо на честь астронома Фрідріха Сімона Архенгольда[en]. Найстаріша і найбільша в Німеччині громадська обсерваторія. З 2002 року обсерваторія входить до складу Німецького технічного музею Берліна.

Керівники обсерваторії[ред. | ред. код]

У 1896 році керівництво обсерваторією на себе взяв астрономічний клуб "Verein Treptow-Sternwarte e. V. ", а його керівники були за сумісництвом керівниками обсерваторії.


Історія обсерваторії[ред. | ред. код]

Ініціаторами створення обсерваторії виступили Вілгельм Юліус Ферстер[en] і Макс Вільгельм Мейєр[de].

Обсерваторія повинна була стати тимчасовою експозицією в межах промислової виставки в Берліні в 1896 році, але на честь 25-річчя Берліна в ролі столиці Рейху було вирішено встановити постійну публічну обсерваторію. Обсерваторію було відкрито для публіки 1 травня 1896 року під назвою Трептівська обсерваторія. В обсерваторії було створено найдовший на той момент в світі телескоп (фокусна відстань 21 метр) на основі проекту Архенгольда. Число відвідувачів-спостерігачів постійно зростало: від 23000 (1897 р), з 1899 по 1930-і роки щорічно спостерігали близько 60000 чоловік. В 1946 році обсерваторію було перейменовано на честь Фрідріха Архенгольда. Телескоп було виведено з експлуатації на час ремонту з 1958 по 1983 рік. Зараз телескоп працює.

Інструменти обсерваторії[ред. | ред. код]

  • Великий рефрактор (D = 68 см, F = 21м), вага рухомої частини = 130 тонн. Пам'ятник архітектури з 1967 року. Повністю в робочому стані. Проводяться нічні візуальні спостереження.
  • Невеликий планетарій Цейс.
  • Кабінет сонячної фізики: целостат для побудови зображення Сонця в інтегралі, H-alpha і спектру (1965 р).
  • Цейсцівській Кассегрен (D = 50 см, F = 7500 мм).
  • Рефрактор Куде (D = 15 см, F = 2250 мм).
  • Астрограф (D = 12 см, F = 600 мм).
  • Рефрактор Уранія (переданий з обсерваторії Urania (наукове товариство)[de], створений в 1888 році).
  • Кометошукач (D = 25 см, F = 1620 мм)
  • Рефлектор (D = 25 см, F = 1978 мм)


Напрями досліджень[ред. | ред. код]

  • Популяризація астрономії: музей, виставки, лекції, публічні спостереження
  • Спостереження: місячні затемнення, Нова Лебедя 1903 року, комети, астероїди.

Основні досягнення[ред. | ред. код]

  • 107 астрономічних вимірів опубліковано з 1992 по 2001 рік[1]
  • У цій обсерваторії 2 червня 1915 року Альберт Ейнштейн прочитав свою першу публічну лекцію про теорію відносності.
  • В обсерваторії встановлено найдовший у світі рухомий рефрактор (21 метр)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Всі астрометричні спостереження обсерваторії в базі даних MPC. Архів оригіналу за 18 січня 2018. Процитовано 21 грудня 2017. 

Посилання[ред. | ред. код]

Публікації спостережень у Центрі малих планет:

Публікації в базі даних NASA ADS:


Див. також[ред. | ред. код]