Обрізання Христове — Вікіпедія

Обрізання Христове
Інші назви	Обрізання Господнє
Ким святкується	християнами
Тип	християнський
Значення	в пам'ять здійснення обрізання над Ісусом Христом
Дата	1 січня
Пов'язаний з	Різдвом Христовим
	Обрізання Христове у Вікісховищі

Обрізання Господнє (грец. ή Περιτομή τοϋ Κυρίου, лат. Circumcisio Domini) — Євангеліївська подія вчинення над Немовлям Ісусом юдейського обряду обрізання, а також одне з найдавніших і найважливіших церковних свят, що відзначається на спогад цієї події християнами католицької і православної церков 1 січня.^[a]

Богословське значення[ред. | ред. код]

Свідоцтва про святкування Обрізання Господнього у Східній Церкві починаються з IV століття. На восьмий день після народження немовля Ісус, за законами Старого Заповіту, прийняв обрізання, встановлене для всіх єврейських немовлят чоловічої статі в знак Заповіту Бога з праотцем Авраамом і єврейським народом:

Ти і все твоє потомство, майбутні покоління твоїх нащадків, повинні дотримуватися моєї угоди. Ось угода між мною і тобою, якої маєш дотримуватись ти і твоє потомство: кожен чоловік серед вас мусить бути обрізаний. У вас буде обрізана крайня плоть, і це стане знаком угоди між мною і вами. Кожен хлопчик, якому сповниться вісім днів,— кожен, хто народиться у твоєму домі, і кожен, хто куплений у чужинця й не належить до твого потомства,— буде обрізаний; так робитимете з покоління в покоління. Кожен чоловік, народжений у твоєму домі чи куплений тобою, має бути обрізаний. Цей знак на вашому тілі буде доказом моєї угоди, укладеної на віки. Якщо ж в якогось чоловіка не буде обрізана крайня плоть, то він буде знищений з-посеред народу. Він порушив мою угоду.

— Буття 17: 10 -14

При здійсненні цього обряду Божественному Немовляті було дано ім'я Ісус (Спаситель), що було провіщено Архангелом Гаврилом ще в день Благовіщення Пресвятій Діві Марії:

Коли ж виповнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був Ангол назвав, перше ніж Він в утробі зачався.

— Лк 2: 21

.

За тлумаченням Отців Церкви, Господь, Творець закону, прийняв обрізання, даючи приклад, як людям слід неухильно виконувати Божественні закони («Не думайте, що Я прийшов порушити закон або пророків: не порушити прийшов Я, але виконати»(Мт. 5: 17).

Святитель Димитрій Ростовський писав: «В обрізанні Владика наш явив більше смирення, ніж в народженні Своєму: в народженні Він прийняв образ людини…, в обрізанні ж Він прийняв образ грішника, як грішник зазнаючи біль, покладену за гріх».

Свято Обрізання Господнього нагадує християнам, що вони вступили в Новий Завіт з Богом і «обрізані обрізанням нерукотворним, скинувши людське тіло гріховне в Христовім обрізанні» (Кол. 2: 11).

Джерела[ред. | ред. код]

Обрізання Господнє [Архівовано 6 січня 2017 у Wayback Machine.] // Українська Католицька енциклопедія
Арістова А. В. Обрізання Господнє // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Обрізання_Господнє

Зауваження[ред. | ред. код]

↑ Деякими православними церквами святкується 1 (14) січня за юліанським календарем, зокрема Єрусалимською, Російською, Сербською, Грузинською, Польською і Македонською православними церквами.

Це незавершена стаття про свято або пам'ятний день.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про християнство.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Деякими православними церквами святкується 1 (14) січня за юліанським календарем, зокрема Єрусалимською, Російською, Сербською, Грузинською, Польською і Македонською православними церквами.

[a]