Оболонсько-Теремківська лінія — Вікіпедія

Оболонсько-Теремківська лінія
Київський метрополітен
Відкриття першої ділянки 17 грудня 1976 року
Довжина, км 20,9
Кількість станцій 18
Час проїзду, хв 34
Максимальна кількість вагонів у складі поїзда 5
Кількість вагонів у складі поїзда 5
Інтервал руху в години пік 1,5 хв.
Максимальна пропускна здатність 40 пар поїздів на годину
Середньодобове перевезення пасажирів, тис. осіб/добу 473,5
Найнапруженіша станція Мінська
Наземні ділянки Немає
Електродепо Оболонь
Оболонсько-Теремківська лінія
ТЧ-2 «Оболонь»
ПК213+59 Героїв Дніпра
 ПК201+98 Мінська
ПК190+08 Оболонь
 ПК172+92 Почайна +зал
ПК158+03 Тараса Шевченка +M
ПК146+05 Контрактова площа +авт
 ПК136+25 Поштова площа +ф +рв
ПК122+88 Майдан Незалежності +M
 ССГ до Хрещатика
 ССГ до Кловської
ПК112+75 Площа Українських Героїв +M
 ПК105+85 Олімпійська
ПК89+90 Палац «Україна»
 ПК81+70 Либідська
ПК69+29 Деміївська +авт
 ПК58+49 Голосіївська
 ПК43+66 Васильківська
ПК28+83 Виставковий центр
 ПК19+58 Іподром +авт
ПК4+64 Теремки
ПК2+50 Автовокзал «Теремки»
 ПК09+20 Вулиця Крейсера «Аврора»
 ПК010+23 Одеська
 ТЧ «Теремки»

Оболо́нсько-Теремкі́вська лі́нія (до 2018 року — Куренíвсько-Червоноармíйська) — історично друга лінія Київського метрополітену. Кількість станцій — 18, довжина лінії — 20,9 км, тривалість поїздки — 34 хв.

Нумерація колій: «Теремки» — «Героїв Дніпра» — I, «Героїв Дніпра» — «Теремки» — II.

Історія будівництва[ред. | ред. код]

Будівництво лінії розпочато 1970 року[1].

Первісна назва лінії — «Куренівсько-Червоноармійська», відображала не реальну трасу, а початковий проєкт лінії, бо вона не проходить через місцевість Куренівку. У середині 1960-х плани будівництва передбачали будівництво лінії в бік Куренівки та Пріорки зі станціями «Заводська» на місці нинішньої «Тараса Шевченка», «Петропавлівська» в районі перетину Петропавлівської площі і «Площа Шевченка» на однойменній площі[2]. Але в результаті будівництва масиву Оболонь було ухвалено рішення про зміну трасування лінії. Друга частина назви — «Червоноармійська» — перестала відповідати наземній топоніміці після перейменування станції «Червоноармійська» в «Палац „Україна“» в 1993 році і повернення Червоноармійській вулиці історичної назви Велика Васильківська в листопаді 2014 року.

Сучасна назва лінії, Оболонсько-Теремківська — з 2018 року.

Пускова дільниця (об'єкт) Дата Довжина, км
«Площа Калініна» (зараз «Майдан Незалежності»), «Поштова площа», «Червона площа»,
пересадковий вузол між станціями «Площа Калініна» і «Хрещатик» 		17 грудня 1976 року 2,32
«Тараса Шевченка», «Петрівка» (зараз «Почайна»), «Проспект Корнійчука» (зараз «Оболонь») 19 грудня 1980 року 4,40
«Площа Льва Толстого» (зараз «Площа Українських Героїв»), «Республіканський стадіон» (зараз «Олімпійська») 19 грудня 1981 року 1,70
«Мінська», «Героїв Дніпра» 6 листопада 1982 року 2,35
«Червоноармійська» (зараз «Палац „Україна“»), «Дзержинська» (зараз «Либідська») 30 грудня 1984 року 2,43
2-й пересадковий вузол між станціями «Площа Жовтневої
революції» (зараз «Майдан Незалежності») і «Хрещатик» 		3 грудня 1986 року —
Депо «Оболонь» 19 березня 1988 року —
Пересадковий вузол між станціями «Площа Льва Толстого» (зараз «Площа Українських Героїв»)
і «Палац спорту» 		31 грудня 1989 року —
«Деміївська», «Голосіївська», «Васильківська» 15 грудня 2010 року 3,80
«Виставковий центр» 27 грудня 2011 року 1,48
«Іподром» 25 жовтня 2012 року 0,92
«Теремки» 6 листопада 2013 року 1,5
Разом: 18 станцій 20,9

Перейменування[ред. | ред. код]

Станція Попередня назва Роки
«Майдан Незалежності» «Площа Калініна» 1976—1977
«Площа Жовтневої революції» 1977—1991
«Контрактова площа» «Червона площа» 1976—1990
«Оболонь» «Проспект Корнійчука» 1980—1990
«Палац „Україна“» «Червоноармійська» 1984—1993
«Либідська» «Дзержинська» 1984—1993
«Олімпійська» «Республіканський стадіон» 1981—2011[3]
«Почайна» «Петрівка» 1980—2018[4]
«Площа Українських Героїв» «Площа Льва Толстого» 1981—2023[5]

Пасажиропотік[ред. | ред. код]

Станція Пасажиропотік, тис. осіб/добу
2009 2011[6] 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018
Героїв Дніпра 38,6 37,5 36,1 36,0 34,3 33,7 32,3 30,4 28,5
Мінська 51,5 50,8 50,3 50,7 47,8 45,5 44,9 46,8 46,9
Оболонь 38,9 40,4 42,0 41,9 38,8 35,4 33,8 33,9 33,5
Почайна 52,9 53,3 53,3 52,8 48,9 46,2 44,7 44,4 44,4
Тараса Шевченка 15,5 16,5 16,6 16,6 15,0 14,5 14,8 15,1 15,5
Контрактова площа 42,1 41,3 42,0 43,7 41,0 39,4 39,5 41,0 41,7
Поштова площа 11,2 11,5 11,5 9,7 8,9 8,9 10,4 11,8 13,1
Майдан Незалежності 39,1 39,6 35,8 38,7 29,0 29,4 30,2 31,9 31,5
Площа Українських Героїв 28,2 29,3 30,5 30,7 28,5 27,1 26,9 26,7 25,8
Олімпійська 29,6 31,3 31,9 33,0 31,3 30,2 30,6 31,2 31,2
Палац «Україна» 22,6 21,0 21,0 21,7 20,2 19,1 18,7 18,9 19,0
Либідська 52,6 37,5 27,7 34,6 34,6 31,2 30,2 30,2 29,3
Деміївська — 18,7 20,7 21,6 21,0 20,8 20,6 21,3 21,3
Голосіївська — 16,8 15,6 15,7 14,9 14,6 14,5 15,0 14,6
Васильківська — 25,9 18,9 19,1 18,2 18,5 19,1 20,2 21,2
Виставковий центр — 21,5 23,4 22,3 12,3 11,7 12,7 13,5 13,7
Іподром — — 17,0 8,6 9,5 10,3 11,5 12,8 13,4
Теремки — — — 23,0 23,2 24,4 26,3 27,9 28,9
Загалом на лінії,
тис. осіб/добу		 420,4 462,4 478,0 497,4 476,4 460,9 461,7 473,0 473,5
Загалом на лінії,
тис. осіб/рік		 153 432,00 168 815,84 176 482,62 182 829,98 173 912,50 168 246,96 168 985,1 172 639,8 172 833,5

Перспективи розвитку[ред. | ред. код]

Перелік дільниць і об'єктів Довжина дільниць, км Кількість станцій Рік введення в експлуатацію
«Одеська», електродепо «Теремки» 1,5 1 Перспектива, після 2027
«Автовокзал „Теремки“», «Дмитра Луценка» 2,2 2 Перспектива, після 2027

Депо та рухомий склад[ред. | ред. код]

Оболонсько-Теремківську лінію обслуговує електродепо «Оболонь».

На лінії експлуатують вагони серій 81-717/714, 81-540.2К/541.2К, 81-540.3К/541.3К.

Мапа[ред. | ред. код]

Мапа
Оболонсько-Теремківська лінія київського метрополітену

Проблемні питання[ред. | ред. код]

8 грудня 2023 року столична влада оголосила про зупинення руху поїздів на відрізку між станціями «Либідська» та «Деміївська» Оболонсько-Теремківської лінії метро. За попередніми даними, вказані обставини виникли у зв’язку з розгерметизацією тунелю та появою тріщин у його стінах, що призвело до підтоплення тунелю на вказаній ділянці метрополітену. За процесуального керівництва Подільської окружної прокуратури міста Києва у зв’язку з підтопленням тунелів на ділянці Київського метрополітену на Оболонсько-Теремківській лінії метро розпочато досудове розслідування за фактом службової недбалості, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 367 КК України)[7][8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Масленков И. Л., Дышло В. И. Новая линия киевского метро [Архівовано 10 серпня 2011 у Wayback Machine.] // Строительство и архитектура. — 1971. — № 2. — С. 19—24, ил. (рос.)
  2. ↑ Схема розвитку метро [Архівовано 4 серпня 2010 у Wayback Machine.] // «Вечірній Київ». — 1963. — 9 березня.(укр.)
  3. ↑ Рішення Київської міської ради № 191/5578 від 25 травня 2011 року «Про перейменування станції Київського метрополітену [Архівовано 9 червня 2011 у Wayback Machine.]» // Хрещатик. — 2011. — № 80 (3905). — 3 червня.
  4. ↑ Рішення Київської міської ради від 8 лютого 2018 року № 3/4067 «Про перейменування станції та лінії Київського метрополітену [Архівовано 10 грудня 2021 у Wayback Machine.]» // Хрещатик. — 2018. — № 22(5073). — 23 лютого.
  5. ↑ Кияни віддали понад 100 тисяч голосів за перейменування семи міських об’єктів, назви яких пов’язані з рф та її сателітами. KYIV CITY COUNCIL (укр.). Процитовано 7 липня 2023.
  6. ↑ інформація офіційного сайту, збережена на форумі метрополітену. Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 24 лютого 2018.
  7. ↑ Підтоплення метро у Києві: прокуратура розпочала досудове розслідування. 08.12.2023, 20:05
  8. ↑ Проблема глобальніша. Через що почало підтоплювати синю гілку метро в столиці — розмова з інженером. 08.12.2023, 19:44

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Оболонсько-Теремківська лінія
Метро Це незавершена стаття про метрополітени України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Оболонсько-Теремківська_лінія&oldid=42300621