Обоз — Вікіпедія

Обоз (праслов. чи східно-прасл. *obozъ < *ob-vozъ, тобто «обвоз»)[1], валка — низка возів (підвід або машин), що перевозять будь-які вантажі[2][3].

Військовий обоз[ред. | ред. код]

Військовий обоз — сукупність транспортних засобів для перевезення припасів і устаткування, наданих підрозділу.

Санітарний обоз — відділ військового обозу, що складається з транспортних засобів, призначених для перевезення поранених і хворих.

У Стародавній Русі[ред. | ред. код]

У козацькому війську[ред. | ред. код]

Найвищий військовий чиновник, який завідує обозом та артилерією, називався обозним. Обозний військовий (пізніше — генеральний обозний) — найвищий командант козацької артилерії, а полковий обозний — командант козацького полкового обозу та артилерії, підпорядкований генеральному обозному.

У Російській імперії[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  2. Обоз // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Валка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Посилання[ред. | ред. код]