Об'єкт 199 — Вікіпедія

Об'єкт 199 «Рамка»
БМПТ Термінатор-2 на виставці «Армія-2020»
БМПТ Термінатор-2 на виставці «Армія-2020»
Тип БМПТ
Походження Російська Федерація
Історія використання
На озброєнні 2011 — по т.ч.
Оператори див. Оператори
Історія виробництва
Розробник УКБ транспортного машинобудування
Розроблено 1998 — 2002
Виробник Уралвагонзавод
Виготовлення 2002 — по т.ч.
Характеристики
Вага 48 т
Довжина 6960 мм
Ширина 3370 мм
Висота 1940 мм
Екіпаж 5
Броня сталева катана та лита і багатошарова комбінована, з динамічним захистом
Головне
озброєння
 2 × 30-мм 2А42
1 × 7,62мм ККТМ
Другорядне
озброєння
 4 КР 9М120-1 (9М120-1Ф, 9М120-1Ф-1) на ПУ комплексу керованого озброєння (ККО) «Атака-Т»,два автоматичних гранатомети АГ-17Д
Двигун В-92С2
1000 кс
Питома потужність 20,45 кс/т
Підвіска індивідуальна торсіонна
Дорожній просвіт 406 мм
Операційна
дальність
 550 км
Швидкість 65 км/год
Об'єкт 199 у Вікісховищі

Об'єкт 199 «Рамка» (більш відомий як «Термінатор»[1][2], на офіційному сайті УВЗ[3] фігурує під назвою «Термінатор») — російська бойова машина підтримки танків. Призначена для дії у складі танкових формувань з ціллю ураження танконебезпечних засобів супротивника — для ефективного знищення живої сили, яка має гранатомети, протитанкові комплекси, стрілецьку зброю; є можливість уражати на ходу і з місця танки, БМП, доти, дзоти та інші високозахищені цілі.

Історія створення[ред. | ред. код]

Робота над цією БМПТ почалися ще з середини 1980-х років, перший варіант машини було створено на ЧТЗ на базі танку Т-72А, також у розробці брало участь Омське КБ. Створенню цих БМПТ передувала розробка на рубежі 1980—90-х спеціалізованих бойових машин — «танків для прикордонних військ».

Сучасний варіант БМПТ було розроблено в «Уральському КБ транспортного машинобудування» («Уралвагонзавод», м. Нижній Тагіл) з 1998 по 2000 рік на базі Т-72, може також створюватися на базі Т-90 (другий варіант було обрано для серійного виробництва).

Перший зразок, представлений у 2000 році, мав винесений блок озброєння з однією 30-мм гарматою 2А42, спареного з нею 7,62 мм кулемета Калашнікова та чотирьох пускових установок ПТРК «Корнет», також на машині у надгусенічних полках встановлено два 30-мм гранатомети АГ-17Д.

У 2002 році на машині було встановлено вже дві 30-мм гармати 2А42 та комплекс керування озброєння (ККО) «Атака-Т».

Розробка закінчилась наприкінці 2006 року.

Конструкція[ред. | ред. код]

До складу екіпажу БМПТ входять 5 осіб — командир, навідник, механік-водій та два оператори курсових гранатометів.

Базове озброєння складається з:

  • двох 30-мм гармат 2А42 (900 набоїв)
  • 7,62 ККТМ (2000 набоїв)
  • ПТРК типу «Атака» 9М120-1 (УР 9М120-1Ф, 9М120-1Ф-1) з лазерною системою наведення (чотири КР на ПУ башти)
  • двох гранатометів АГС-17 (300 набоїв в одній стрічці на кожний) у надгусенічних нішах

Комплекс озброєння БМПТ створює вогонь великої щільності і може атакувати до чотирьох цілей одночасно.

Крім основної силової установки БМПТ має допоміжну дизельну установку, яка використовується для електроживлення систем машини без включення основної силової установки.

Ураження на ходу та з місця танків, БМП, ДОТів, ДЗОТів та інших високозахищених цілей, а також гелікоптерів і низьколітаючих літаків, здійснюється надзвуковими керованими по лазерному променю протитанковими ракетами «Атака» 9М120-1 (9М120-1Ф, 9М120-1Ф-1) зі складу ККО «Атака-Т». Ракета 9М120-1 у трубі — контейнері, встановлена на пусковій установці, забезпечує можливість БМПТ виконувати стрільбу ракетами після подолання по дну водної перешкоди глибиною до 5 м.

БМПТ має сучасну розвиту автоматичну систему керування вогнем (СКВ) «Рамка». Приціл навідника включає у себе тепловізійний канал, оптичний канал, наземну апаратуру керування лазерно-променевого каналу наведення ПТРК та лазерний далекомір. Панорамний приціл командира має сектор огляду 360°. Панорамний приціл має оптичний, низькорівневий телевізійний та лазерний далекомірний канали. При необхідності командир може вивести зображення тепловізійного приціла навідника на свій відеопристрій. Автоматизована СКВ має цифровий балістичний обчислювач, комплект автоматичних датчиків умов стрільби та автоматом супроводження цілі, що в значній мірі спрощує та підвищує ефективність застосування керованого озброєння на ходу у всьому діапазоні швидкостей БМПТ при нахилі і диференті до 15°. Також машина оснащена навігаційною системою NAVSTAR/GLONASS.

Машина має світлову індикацію напрямку та звукову сигналізацію про опромінення БМПТ лазерними засобами і автоматичну протидію цьому.

Керування комплексом озброєння дубльовано — командир має можливість вести ефективний вогонь зі всього комплексу озброєння, яке розташовано у башті. Робочі місця операторів автоматичних гранатометів оснащені стабілізованими прицілами «Агат-МП» (день/ніч).

Бронезахист — захист машини в цілому на рівні танку Т-90А, навіть перевищує його через використання ДЗ «Релікт»; лоб корпусу має захист на ріні основного танку Т-90, однак на відміну від Т-90, який забезпечує захист від протитанкових засобів у межах курсового кута ±35°, БМПТ забезпечує надійний захист від піхотних протитанкових засобів ближнього бою у межах 360°. При використанні додаткових тканинних екранів з елементами динамічного захисту забезпечується максимальний захист навіть при обстрілі по нормалі. Блок озброєння на опорі на кормовій частині башти. Увесь боєкомплект винесено за межі заброньованого об'єму.

Машина оснащена фільтро-вентиляційною установкою(ФВУ), яка нагнітає очищене повітря у машину. За рахунок надлишкового тиску усередину не потрапляють отруйні речовини, радіоактивний пил тощо, навіть коли машина не герметична. Ходова частина цілком аналогічна Т-90, як двигун використовується В-92С2.

Є система електромагнітного захисту, яка забезбечує нейтралізацію протитанкових мін або фугасів з радіо- та магнітометричними підривачами.

Перспективи[ред. | ред. код]

Не дивлячись на офіційні заяви, про створення до 2010 року однієї роти сухопутних військ, повністю оснащених новими машинами[4], у 2009 році прийняття БМПТ на озброєння ЗС РФ не відбулося. Серійне виробництво БМПТ освоєно на ВАТ «НВК „Уралвагонзавод“» у 2011 році перед поставками до Казахстану.

Об'єкт 199 «Рамка» на базі танку Т-90 на виставці «Технології у машинобудуванні», 2012 рік.

На початку 2010 р. було офіційно заявлено про відмову МО РФ від закупівель нових БМПТ і від конверсії застарілих танків цього проекту[5]. Проте БМПТ продовжують демонструвати на міжнародних виставках у Франції, ПАР, Перу і на Російській виставці озброєннь у Нижньому Тагілі у 2011 та 2013 роках. У січні 2013 року було заявлено про навчання бойовому застосуванню БМПТ у Рязанському Вищому Повітряно-десантному училищі[6]. У 2013 році Рособоронекспорт запропонував БМПТ як варіант конверсії застарілих танків Т-55 Перу[7] . На віставці REA-2013 пройшла презентація БМПТ-72 (об'єкт 183), виконаної на базі шасі Т-72. Серійне виробництво БМПТ-72 декларовано на сайті ВАТ «НВК „Уралвагонзавод“» у розділі Спецпродукція під назвою «Бойова машина вогневої підтримки Термінатор-2», при цьому БМПТ (об'єкт 199) має назву «Бойова машина вогневої підтримки Термінатор».

АТ ЦНДИ «Буревестник» розробив бойовий модуль «Байкал» головним озброєнням якого є нарізна 57-мм гармата. Цей модуль пропонується для встановлення на БМПТ с метою  підвищення вогневої міці та збільшення висоти обстрілу повітряних цілей. Зразок було представлено у червні 2015 року на Міжнародному військово-технічному форумі «Армія 2015». Цей бойовий модуль є переробкою у компактний варіант артилерійської башти морської зенітної установки А-220[8].

Бойове застосування[ред. | ред. код]

Інтервенція росії в Сирію[ред. | ред. код]

Докладніше: Інтервенція Росії в Сирію

27 червня 2017 року на авіабазі Хмеймім Росія представила сирійському диктатору Башару Асаду новий, досі не оприлюднений, варіант бойової машини підтримки танків[9].

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та Російське вторгнення в Україну (2022)

Було повідомлення від 22 лютого 2022 року, що росіяни перекидають свої БМПТ «Термінатор» до кордону з Україною. Але далі в боях проти ЗСУ їх помічено не було попри те, що 90-та танкова дивізія армії РФ (на озброєнні якої вони перебувають) зазнала розгрому від Сил оборони України під час битви за Київ[10].

Дещо менше за два місяці потому, 11 квітня 2022 року було нове повідомлення, що росіяни везуть до кордонів України БМПТ «Термінатор». Але як і раніше, про їхню участь в бойових діях нічого не відомо[10].

15 травня 2022 року було поширене відео транспортування цих машин начебто вже на території України[10].

22 травня 2022 року Міністерство оборони Великої Британії повідомило, що машини ймовірно почали застосовуватись у боях за Сєвєродонецьк[11].

Через кілька днів, 27 травня, журналіст Юрій Бутусов підтвердив застосування росіянами БМПТ «Термінатор» у битві за Сєвєродонецьк: сили 90-ї танкової (мають на озброєнні БМПТ «Термінатор») та 76-ї десантно-штурмової дивізій ЗС РФ здійснювали наступ на трасу Бахмут — Лисичанськ Т 1302. Під час боїв частина російських танків та БМПТ «Термінатор» виїхали на висоту, щоб обстріляти трасу, однак були вимушені тікати з позицій, потрапивши під обстріли артилерії Збройних Сил України[12].

9 лютого 2023 року стало відомо про знищення однієї БМПТ під Кремінною[13].

У серпні 2023 одну машину було атаковано та пошкоджено кількома FPV-дронами[14].

Наприкінці грудня 2023 року в ході боїв за Авдіївку бійці 110 ОМБр знищили БМПТ за допомогою кількох FPV-дронів[15].

Оператори[ред. | ред. код]

  • Казахстан Казахстан — 10 одиниць БМПТ «Рамка» поставлено з Росії у період з 2011 по 2013 роки[16]. За даними на початок 2014 року, додатково до закупленої техніки буде зроблена ліцензійна збірка деякої кількості техніки. Виробництво планується розгорнути до 2015 року.[17][18].
  • Росія Росія — деяка кількість у Рязанському училищі[19]

Можливі оператори[ред. | ред. код]

  • Алжир Алжир — можливе підписання контракту; зразок БМПТ проходив випробування в Алжирі у 2013 році[20]
  • Перу Перу — у 2013 Рособоронекспорт запропонував БМПТ як варіант конверсії застарілих танків Т-55 Перу[7]

Зображення[ред. | ред. код]

БМПТ Об'єкт 199 на Міжнародному форумі «Технології у машинобудуванні» — 2012:

БМПТ Об'єкт 199 на військовому параді у м.Астана 7 травня 2015 року:

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Хлопотов А. «Терминатор»: вторая серия : [] // Техника и вооружение вчера, сегодня, завтра. — 2013. — № 12. — С. 2-11.
  • БМПТ — перспективное направление развития российской бронетанковой техники : [] // Наука и техника. — 2015. — Т. 112, № 9. — С. 4-6.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Российская армия вооружится тяжёлым «Терминатором»
  2. ↑ ЗСУ вперше знищили російську БМПТ "Терминатор" - Мілітарний. web.archive.org. 9 лютого 2023. Архів оригіналу за 9 лютого 2023. Процитовано 2 березня 2023.
  3. ↑ УралВагонЗавод [Архівовано 25 червня 2014 у Wayback Machine.] — информация с официального сайта
  4. ↑ Главнокомандующий Сухопутными войсками РФ генерал армии Алексей Маслов: До 2010 года Сухопутные войска РФ получат ротный комплект новой боевой машины поддержки танков // АРМС-ТАСС
  5. ↑ «Перспективная» бронетехника устарела раньше, чем стала в строй [Архівовано 14 квітня 2010 у Wayback Machine.] // «Коммерсантъ» № 61 (4361) от 08.04.2010
  6. ↑ Российских десантников обучат воевать на БМПТ «Терминатор». Архів оригіналу за 27 січня 2013. Процитовано 9 лютого 2016.
  7. ↑ а б «Уралвагонзавод» предложил командованию СВ Перу переделать танки Т-55 в машины огневой поддержки[недоступне посилання з квітня 2019]
  8. ↑ Уничтожить любую цель: модуль «Байкал» не оставит шансов штурмовикам и вертолетам - Телеканал «Звезда». tvzvezda.ru. Процитовано 6 листопада 2015.
  9. ↑ Christopher F Foss (28 June 2017). New Russian BMPT variant displayed in Syria. IHS Jane's Defence Weekly. Архів оригіналу за 3 липня 2017. Процитовано 4 липня 2017.
  10. ↑ а б в Рашисти "поспішають" перевірити, як швидко будуть "утилізовані" їх БМПТ "Терминатор" (відео). Defense Express. 15 травня 2022.
  11. ↑ https://twitter.com/defencehq/status/1528254081701134338. Twitter (укр.). Процитовано 28 травня 2022.
  12. ↑ БМПТ "Терминатор" під час свого першого бою в Україні були вимушені тікати від артилерії ЗСУ. Defense Express. 27 травня 2022.
  13. ↑ ЗСУ вперше знищили російську БМПТ “Терминатор”. Мілітарний. 9 лютого 2023.
  14. ↑ Український дрон уразив російську БМПТ «Терминатор». Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 12 серпня 2023. Процитовано 13 серпня 2023.
  15. ↑ ЗСУ уразили російську БМПТ "Терминатор". Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 27 грудня 2023. Процитовано 27 грудня 2023.
  16. ↑ Stockholm Internation Peace Research Institute — Arms Transfers Database
  17. ↑ БМПТ разработки Уралвагонзавода могут собираться в Казахстане | Еженедельник «Военно-промышленный курьер». Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 9 лютого 2016.
  18. ↑ Выпуск БМПТ «Терминатор» стартует в Казахстане в 2015 году | Экономика | Лента новостей «Новости — Казахстан»
  19. ↑ Российских десантников обучат воевать на БМПТ «Терминатор». Архів оригіналу за 27 січня 2013. Процитовано 9 лютого 2016.
  20. ↑ Алжир собирается закупить партию боевых машин поддержки пехоты (БМПТ)?

Посилання[ред. | ред. код]

Сімейство Т-72
Танк Т-72
Серійні модифікації Т-72
Модернізовані варіанти Т-72
Танки на базі Т-72 або з
використанням його елементів
Машини на базі Т-72
та його варіантів
Інженерні
машини
БМП та БМВ
ХТВ
Інше
Курсивом виділено дослідні зразки, що не пішли в серійне виробництво; * — шасі на базі компонентів Т-72 та Т-80
Бронетехніка Це незавершена стаття про бронетехніку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Об%27єкт_199&oldid=41406708