French
DeutschНіколаєнко Василь Сидорович — Вікіпедія
| Ніколаєнко Василь Сидорович | |
|---|---|
| Народився | 24 серпня 1909 Кам'янське, Романківська волость, Катеринославський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія |
| Помер | грудень 1986 (77 років) Київ, Українська РСР, СРСР |
| Національність | українець |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |   |
Василь Сидорович Ніколаєнко (24 серпня 1909, селище Кам'янське, тепер місто Дніпропетровської області — 1986, місто Київ) — український радянський і партійний діяч, голова Львівського міськвиконкому, секретар Дрогобицького обкому КПУ.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в родині робітника. Трудову діяльність розпочав у 1920 році.
Навчався у Дніпропетровському інституті інженерів залізничного транспорту. Закінчив Харківський педагогічний інститут
З 1934 року працював на партійній роботі. З травня 1939 року — завідувач військового відділу Харківського обласного комітету КП(б)У.
З 25 травня 1941 року — секретар Харківського обласного комітету КП(б)У з транспорту.
Під час німецько-радянської війни був евакуйований у східні райони СРСР. Працював секретарем Омського обласного комітету ВКП(б).
З лютого по квітень 1944 року — в.о. 3-го секретаря Волинського обласного комітету КП(б)У.
У квітні 1944 — березні 1947 року — 3-й секретар Львівського обласного комітету КП(б)У.
З липня 1947 року — 1-й заступник голови виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих — виконувач обов'язків голови виконавчого комітету Львівської міської ради.
У 1948—1951 роках — голова виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих.
Потім працював інспектором ЦК КПУ.
23 липня 1955 — травень 1959 р. — секретар Дрогобицького обласного комітету КП(б)У.
20 серпня 1959 — березень 1961 р. — голова виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих.
У 1961—1984 роках — на керівній роботі в Укрголовкомунпостачі, у Всесоюзному науково-дослідному і проектно-конструкторському інституті нафтохімічної промисловості (ВНДІПКнафтохім), в Українському державному проектно-конструкторському і науково-дослідному інституті нафти (УкрдіпроНДІнафти) у місті Києві.
З 1984 року — персональний пенсіонер союзного значення у Києві.
Помер у грудні 1986 року в Києві.
Нагороди[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- газета «Вечірній Київ» (Київ) — грудень 1986 року.
 | Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
