Носенко — Вікіпедія

Носенко
ПпрізвищеWD:
Фонетичні алгоритми (англ.)

Пошук сторінок

які починаються з
містять

у Вікіданих:посилання:

Но́сенко або Носе́нко — українське прізвище. Станом на березень 2023 року в Україні зареєстровано 5379 носіїв; найбільше — на Придніпров'їі.[1]Відомі носії:

А[ред. | ред. код]

В[ред. | ред. код]

Г[ред. | ред. код]

  • Носенко Грицько (? — ?) — ройовий Армії УНР.

І[ред. | ред. код]

Л[ред. | ред. код]

  • Носенко Леонтій — представник сотенної старшини, писар Голінської сотні Прилуцького полку Гетьманщини з 1779 по 1782 рік. Обрання сотенним писарем підтверджено указом Малоросійської колегії 1779 року. Нащадки зберегли статус козаків-землевласників села Голінка до 1921 року, несучи військову службу за право власності на землю[2].

М[ред. | ред. код]

  • Носенко Макар (?-?) — підстаршина 5-го Кінного полку 4-ї Київської стрілецької дивізії.
  • Носенко Максим Васильович — капітан 3-го рангу Збройних сил України, учасник російсько-української війни.[3]
  • Носенко Микола Анатолійович (? — 2022) — головний сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, Герой України (посмертно).
  • Носенко Микола Петрович (нар. 1964) — український політик, народний депутат України 4-го скликання.

Н[ред. | ред. код]

О[ред. | ред. код]

П[ред. | ред. код]

С[ред. | ред. код]

Ю[ред. | ред. код]

  • Носенко Юрій Іванович (1927—2008) — співробітник Другого головного управління КДБ СРСР, в 1964 році покинув СРСР і перейшов на бік США.
  • Носенко Юрій Лаврентійович (1941—2003) — кандидат фізико-математичних наук, професор, багаторічний заступник завідувача кафедри вищої математики Донецького державного технічного університету, у 2003 р. — завідувач кафедрою математики. Член Донецького відділення НТШ.
  • Носенко Юрко (? — ?) — козак відділу зв'язку штабу Корпусу Січових Стрільців.

Подвійні прізвища[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Носенко
  2. Кривошея В. Українська козацька старшина. Частина 1. Реєстр урядників гетьманської адміністрації. — Вид. 2-ге, доповнене, уточнене і виправлене. — К.: Стилос, 2005.
  3. Указ Президента України № 315/2018

Джерела[ред. | ред. код]