Норвезька марка — Вікіпедія

Норвезька марка
Norge Marck (норв.)
4 марки, 1723 року
Територія обігу
Емітент	Норвегія
Похідні та паралельні одиниці
Дробові	грошова система Любека: 96 скілінгів = 6 маркам = 1 ріксдалеру; 1 марка = 12 скіллінгам = 192 пеннінгам.
Виробництво монет та банкнот
Емісійний центр	Монетні двори: Нідарос (норв. Nidaros) Кристианія (норв. Christiania) Берген (норв. Bergen) Їмсея (норв. Gimsøya) Конгсберзі (норв. Konings Bierg)

Норвезька марка (норв. Norge Marck) — давня грошова одиниця королівства Норвегія, яка карбувалася під управлінням королівства Данія в період з 1523 по 1788 рік. Перша карбована марка з'явилася за часів регентства останнього римо-католицького архієпископа Олафа Енгелбректсона (1523–1537 роки).^[1] Остання монета в марках була викарбувана у 1788 році. Марка остаточно була вилучена з обігу під час грошової реформи 1873 року.

Історія[ред. | ред. код]

Перші монети Норвегії, названі пеннінгами, відомі ще з кінця X століття, карбовані Олафом I (995–1000 роки). Тонкі срібні монети проіснували в обігу до XVI століття. Наприкінці XV століття, під час правління Ганса I (1483–1513 роки), була застосована Любекська грошова система, а за еталон для виготовлення срібних монет стала слугувати Кельнська марка вагою 233, 856 грами. У той період правління Ганса І в обігу з'явилися скіллінги та ріксдалери. Згідно з грошовою системою 1 ріксдалер = 6 марок = 96 скілінгам; 1 марка = 12 скіллінгів = 192 пеннінгам.

1517 року король Норвегії Кристіан II почав боротьбу за Швецію проти Данського управління, яка закінчилася, роками пізніше, поразкою і бунтом проти нього як місцевої аристократії, так і селянських громад. Водночас на трон у Швеції зійшов Густав I Ваза. Кальмарська унія припинила своє існування. 1523 року королем Данії був оголошений Фредерік І, а Кристіан II змушений був утікати до королівства Нідерландів. Регентом Норвегії був оголошений архієпископ Олаф Енгелбректсон.

У 1531 році, намагаючись повернути собі корони Данії та Норвегії, Кристіан II на чолі війська захоплює Християнію, однак опиняється в довготривалій облозі у фортеці Акерсхус. 1532 року війська Кристіана II зазнали поразки і були змушені покинути місто, а Християн II знову повертається до Нідерландів. Після перемовин з королем Данії Фредеріком І Кристіана II зраджують і ув'язнюють на 12 років до Сенеборзького замку.

У вересні 1536 року, за підтримки лютеранської церкви, данський король Кристіан III захопив владу в Норвегії, а Олафа Енгелбректсона було відправлено на заслання. Після деяких невдалих спроб повстання у лютому 1537 року Олаф Енгелбректсон помер.^[2]

За часи регентства останнього римо-католицького архієпископа Олафа Енгелбректсона^[en] (1523–1537) карбуються скілінги та перші норвезькі марки. 1532 року Кристіаном II в облозі карбувалися тимчасові марки-кліпери з високим вмістом срібла, яке виплавляли з церковного посуду та інших предметів. ^[2][3]

На норвезькому острові Їмсея (норв. Gimsøya) на мідних копальнях комуни Сельюр активно видобували мідь і срібло. 1546 року в монастирі Скіен карбують перші ріксдалери зі стабільним вмістом срібла, який не змінювався до введення 1813 року ріксбанкталерів^[4][5]. 1626 року в Кристіанії (з 1925 року місто Осло) заснували монетний двір, який використовував для карбування монет срібло з копальні Конгсберг. 1686 року монетний двір перенесли до міста Конгсберг поблизу Конгсберзького срібного родовища, щоб на місці видобутку срібла карбувати монети.

1660 року викарбувано золотий дукат для торгових зв'язків з іншими країнами^[6][7]. 1788 року монети в марках карбували востаннє, хоча до десяткової монетної реформи 1873 року їх використовували як розрахункові одиниці. Були викарбувані монети номіналом 6 марок. До 1814 року норвезькі монети дозволялося карбувати лише в ім'я данського короля.

Монети[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

• Кельнська марка
• Марка Любека
• Данська марка

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Каталог монет Норвегії з 1643 року [Архівовано 13 квітня 2017 у Wayback Machine.]
• Монетний двір у Християнії [Архівовано 20 березня 2017 у Wayback Machine.]
• Норвезька марка [Архівовано 28 червня 2017 у Wayback Machine.]
• Перша норвезька марка [Архівовано 24 лютого 2017 у Wayback Machine.]
• Енциклопедія Скандинавської спадщини [Архівовано 5 грудня 2017 у Wayback Machine.]

п о р Норвегія в темах Державний лад Конституція • Король • Парламент • Уряд • Прем'єр-міністр • Верховний суд • адміністративний поділ • зовнішня політика • збройні сили (Сухопутні війська • ВПС • ВМС) • державні символи (прапор • герб • гімн) • правова система Природа місцевий час • кордони • геологія • рельєф • клімат • річки • озера • болота • флора • фауна • національні парки Історія культура лійчастого посуду • культура ямково-гребінцевої кераміки • епоха бронзи • епоха ярлів • доба вікінгів • Рікссамлінген (Гаральд Світловолосий • Олаф Трюгвассон) • Кальмарська унія • дансько-норвезька унія • шведсько-норвезька унія • Карлстадські угоди • німецька окупація Економіка валюта • Центральний банк • промисловість • гірнича промисловість • корисні копалини • агровиробництво • енергетика • туризм • транспорт • зовнішня торгівля Населення столиця • міста • норвежці • саами • українська діаспора • мови • релігія • освіта • охорона здоров'я Культура азартні ігри • архітектура • кухня • література • мистецтво • музика • кінематограф • релігія • наука • свята • спорт (Олімпіади) • світова спадщина Інше інтернет • ЗМІ • пошта • поштові марки • Всесвітнє сховище насіння Категорія • Портал • Проєкт

Ця стаття належить до добрих статей української Вікіпедії.