Новичанський район — Вікіпедія

Новичанський район
Основні дані
Країна:	СРСР, УСРР
Округа/Область:	Станіславська область
Утворений:	17 січня 1940[1]
Ліквідований:	19 листопада 1940
Населені пункти та ради
Районний центр:	Новиця
Кількість сільських рад:	18
Районна влада

Новича́нський район — колишній район у складі Станіславської області УРСР. Центром району було село Новиця.

Історія[ред. | ред. код]

17 січня 1940 року Калуський повіт було розділено на три райони — Калуський, Новичанський та Войнилівський.

До Новичанського району відійшли села ґмін Лдзяни, Новіца і Ясєнь й утворено 18 сільських рад:

• Берлоги,
• Грабівка,
• Завій,
• Камінь,
• Красне,
• Ландестрой,
• Лдзяни,
• Небилів,
• Новиця,
• Петранка,
• Рівня,
• Середній Угринів,
• Сливки,
• Слобода-Небилівська,
• Слобода-Рівнянська,
• Старий Угринів
• Топільське
• Ясень

Першим секретарем райкому компартії призначили А. А. Уксусова, до того — другий секретар Котовського райкому.^[2]

За наказом НКВС СРСР No 00244 «Про організацію міських і районних відділів НКВС в Українській РСР» від 26 лютого 1940 року замість повітових відділів НКВС створені районні відділення НКВС, зокрема РВ в Новиці, яке наказом НКВС СРСР від 16 грудня 1940 року перенесене до Перегінська.^[3]

Указом Президії Верховної Ради УРСР 16 листопада 1940 р. з Рожнятівського району передані до Новичанського району Перегінську селищну та Решнятівську і Вільхівську сільські ради (тобто, всю територію колишньої ґміни Перегіньск Долинського повіту), райцентр перенесено з села Новиця в селище Перегінське і район перейменовано на Перегінський.

Примітки[ред. | ред. код]