Нижньогерманський лімес — Вікіпедія

Нижньогерманський лімес
Frontiers of the Roman Empire -- The Lower German Limes
	Світова спадщина
	Карта Нижньогерманського лімесу
	51°39′44″ пн. ш. 6°27′14″ сх. д. / 51.66222222224999427° пн. ш. 6.453888888917° сх. д.
Країна	Нідерланди
Тип	археологічна пам'ятка; Лімес і група спорудd
Критерії	(ii), (iii), (iv)
Об'єкт №	1631
Зареєстровано:	2021 (45 сесія)
	Нижньогерманський лімес у Вікісховищі

Нижньогерманський лімес (лат. limes ad Germaniam inferiorem, нід. Neder-Germaanse Limes, нім. Niedergermanischer Limes) — колишній кордон між римською провінцією Нижньою Германією та Великою Германією. Нижньогерманський лімес відокремлював частину Рейнської області ліворуч від Рейну, а також Нідерланди, які були частиною Римської імперії, від менш жорстко контрольованих регіонів на схід від Рейну.

Маршрут лімесів починався біля гирла Ауде-Рейн на Північному морі. Потім він йшов за течією Рейну і закінчувався у Вінкстбасі у сучасному Нідербрайзігу, кварталі міста Бад-Брайзіг, на кордоні з провінцією Верхня Германія. Верхньогермансько-реційський лімес тоді починався на протилежному, правому боці Рейну з римського табору Райнброля.

Нижньогерманський лімес був не укріпленим лімесом із валами, ровами, частоколами або мурами та сторожовими вежами, а річковим кордоном (лат.: ripa), подібно до меж на Дунаї та Євфраті. Лінія Рейну охоронялася ланцюгом каструмів для допоміжних військ. Він був частково закладений Августом і його пасинком і воєначальником Друзом, який почав зміцнювати природний кордон Рейну з 15 року. Рішення не завойовувати регіони на схід від Рейну у 16 р. н. е. перетворив Рейн на постійний кордон Римської імперії. Для його захисту було засновано багато маєтків (villae rusticae) і поселень (vics). Назви та розташування кількох місць були передані, головним чином через Пейтингерову таблицю та Ітинерарій Антоніна.^[2]

Разом із верхньогермансько-реційським лімесом нижньогерманський лімес утворює частину лімесу Германіка. У 2021 році нижньогерманський лімес було внесено до Списку світової спадщини ЮНЕСКО як частину переліку об'єктів Світової спадщини «Межі Римської імперії».

Топографія[ред. | ред. код]

Пролягаючи вздовж Рейну, Нижньогерманський лімес проходить повз чотири ландшафти з різною топографією та природним характером. Найпівденніша і найменша частина, між Вінкстбахом і територією навколо Бонна, усе ще належить до Рейнського масиву, через який річка проходить у відносно вузькій долині між висотами Вестервальду та горами Айфель. Приблизно з району Бонна долина Рейну відкривається в Кельнську затоку, яка обмежена Бергішес-Ландом, що оточує річку з правого боку, та Айфелем і Хай Фенсом на південному сході та сході. Кельнська затока має родючі лесові ґрунти і характеризується дуже м'яким кліматом. Тому не дивно, що більшість сільських ruri та villae rusticae (сільські садиби) Нижньої Німеччини були засновані в римські часи. Поруч із військовим табором Новаезіум Кельнська затока розширюється далі до Нижньорейнської рівнини, ландшафт річкової тераси. Лише трохи на захід від нинішнього німецько-голландського кордону, приблизно в районі табору легіонів Новіомага, Нижньорейнська рівнина переходить у водянисту болотисту місцевість, утворену Рейном і Маасом, яка нарешті закінчується Північним морем у дельті Рейну-Маасу-Шельди.^[3]

Список літератури[ред. | ред. код]

↑ * Назва в офіційному англомовному списку
↑ Tilmann Bechert, Willem J. H. Willems: Die römische Reichsgrenze von der Mosel bis zur Nordseeküste. Stuttgart, 1995, ISBN 3-8062-1189-2; Margot Klee: Grenzen des Imperiums. Leben am römischen Limes. Konrad Theiss Verlag, Stuttgart, 2006, ISBN 3-8053-3429-X, pp. 33–40.
↑ Ariw J. Kalis, Sabine Karg, Jutta Meurers-Balke, H. Teunissen-Van Oorschot: Mensch und Vegetation am Unteren Niederrhein während der Eisen- Und Römerzeit. In: Martin Müller, Hans-Joachim Schalles, Norbert Zieling (eds.): Colonia Ulpia Traiana. Xanten und sein Umland in römischer Zeit. Zabern, Mainz, 2008, ISBN 978-3-8053-3953-7, pp. 31–48; Renate Gerlach, Thomas Becker, Jutta Meurers-Balke, Irmela Herzog: Das Rhein-Limes-Projekt. Wo lag der Rhein zur Römerzeit? In: Andreas Thiel (ed.): Neue Forschungen am Limes. 4. Fachkolloquium der Deutschen Limeskommission 27/28 February 2007 in Osterburken. Theiss, Stuttgart, 2008, ISBN 978-3-8062-2251-7, (= entries on the World Heritage Site of the Limes, 3), pp. 9–17; Tilmann Bechert, Willem J. H. Willems: Die römische Reichsgrenze von der Mosel bis zur Nordseeküste. Stuttgart, 1995, ISBN 3-8062-1189-2.

Література[ред. | ред. код]

Тільман Бехерт: Німеччина нижня. Eine Provinz an der Nordgrenze des Römischen Reichs. Zabern, Майнц, 2007,ISBN 978-3-8053-2400-7.
Tilmann Bechert, Willem JH Willems: Die römische Reichsgrenze von der Mosel bis zur Nordseeküste. Штутгарт, 1995,ISBN 3-8062-1189-2.
Тільман Бехерт: Römisches Germanien zwischen Rhein und Maas. Die Provinz Germania inferior. (Видання Antike Welt, 4). Гірмер, Мюнхен, 1982 р.ISBN 3-7774-3440-X.
Julianus Egidius Bogaers, Christoph B. Rüger (eds.): Der niedergermanische Limes. Materialien zu seiner Geschichte. Rheinland Verlag, Кельн, 1974,ISBN 3-7927-0194-4.
Міхаель Ґехтер: Захист нижньонімецьких лугів. У: Bonner Jahrbücher. 179, 1979, стор. 1–129.
Міхаель Гехтер: Ранні римські військові об'єкти та поселення убів у Нижньому Рейні. У: Т. Благг, М. Міллетт (ред.): Рання Римська імперія на Заході . 2. Auflage. Oxford Books 2002,ISBN 1-84217-069-4, с. 97–102.
Міхаель Ґехтер: Військова революція Цезаря біс Тиберія в Нідеррайні. Eine Skizze. In: T. Grünewald, S. Seibel (eds.): Continuität und Diskontinuität. Die Germania inferior am Beginn und am Ende der römischen Herrschaft, Beiträge des deutsch-niederländischen Kolloquiums in der Katholieke Universiteit Nijmegen, 27. до 30.06.2001 . De Gruyter, Берлін, 2003, стор. 147–159 (Reallexikon der germanischen Altertumskunde, Ergänzungsband 35).
Гайнц Гюнтер Горн (ред.): Die Römer in Nordrhein-Westfalen. Theiss, Stuttgart 1987; Lizenzausgabe. Ніколь, Гамбург, 2002,ISBN 3-933203-59-7.
Енн Джонсон: Römische Kastelle des 1. і 2. Jahrhunderts n. Chr. in Britannien und in den germanischen Provinzen des Römerreiches. Zabern, Майнц, 1987,ISBN 3-8053-0868-X (Kulturgeschichte der antiken Welt, Vol. 37).
Марго Клеє: Осіннє царство. Leben am römischen Limes. Konrad Theiss Verlag, Штутгарт, 2006.ISBN 3-8062-2015-8 ISBN 3-8062-2015-8. пп. 33–40.
Ганс Шенбергер: Die römischen Truppenlager der frühen und mittleren Kaiserzeit zwischen Nordsee und Inn. In: Bericht der Römisch-Germanischen Kommission. 66, 1985, стор. 321–495.

Посилання[ред. | ред. код]

Нижньогерманський лімес на веб-сайті голландського історика Йони Лендерінга (англ.)
Vici.org Нижньогерманський лімес, інтерактивна карта
«www.niedergermanischer-limes.de»
Germania inferior на приватному веб-сайті автора Петера Ліхтенбергера (нім.)
De Limes — Grens van het Romeinse Rijk (голландська)
Romeinen in Nederland (голландська)

[1] * Назва в офіційному англомовному списку

[2] Tilmann Bechert, Willem J. H. Willems: Die römische Reichsgrenze von der Mosel bis zur Nordseeküste. Stuttgart, 1995, ISBN 3-8062-1189-2; Margot Klee: Grenzen des Imperiums. Leben am römischen Limes. Konrad Theiss Verlag, Stuttgart, 2006, ISBN 3-8053-3429-X, pp. 33–40.

[3] Ariw J. Kalis, Sabine Karg, Jutta Meurers-Balke, H. Teunissen-Van Oorschot: Mensch und Vegetation am Unteren Niederrhein während der Eisen- Und Römerzeit. In: Martin Müller, Hans-Joachim Schalles, Norbert Zieling (eds.): Colonia Ulpia Traiana. Xanten und sein Umland in römischer Zeit. Zabern, Mainz, 2008, ISBN 978-3-8053-3953-7, pp. 31–48; Renate Gerlach, Thomas Becker, Jutta Meurers-Balke, Irmela Herzog: Das Rhein-Limes-Projekt. Wo lag der Rhein zur Römerzeit? In: Andreas Thiel (ed.): Neue Forschungen am Limes. 4. Fachkolloquium der Deutschen Limeskommission 27/28 February 2007 in Osterburken. Theiss, Stuttgart, 2008, ISBN 978-3-8062-2251-7, (= entries on the World Heritage Site of the Limes, 3), pp. 9–17; Tilmann Bechert, Willem J. H. Willems: Die römische Reichsgrenze von der Mosel bis zur Nordseeküste. Stuttgart, 1995, ISBN 3-8062-1189-2.

[1]

[2]

[3]