Нечерда Борис Андрійович — Вікіпедія

Нечерда Борис Андрійович
Народився 11 липня 1939(1939-07-11)
с. Ярешки, Андрушівський район, Житомирська область
Помер 11 січня 1998(1998-01-11) (58 років)
Одеса, Україна
Поховання Другий християнський цвинтар
Громадянство Україна Україна
Діяльність письменник, науковець
Alma mater Одеський національний морський університет
Мова творів українська
Жанр поезія
Премії Національна премія України імені Тараса Шевченка за 2000 рік

Нечерда́ Борис Андрійович (11 липня 1939, с. Ярешки, Андрушівський район, Житомирська область — 11 січня 1998, Одеса) — український поет-шістдесятник.

Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка за 2000 рік (посмертно) за збірку поезій «Остання книга».

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в с. Ярешки. Дитинство пройшло в Олександрії.

Закінчив кораблебудівний факультет Одеського інституту інженерів морського флоту.

Жив і працював в Одесі.

За життя Борис Нечерда випустив 12 книг поезії та один роман. Особливо упереджено ставилися до нього київські видавництва і столичні журнали (аж до 1991 року, до розпаду СРСР). Однією з причин упередженості було регулярна поява віршів одесита на сторінках антологій, що вийшли в ряді країн Європи, в США та Канаді в підтримку дисидентського руху в Україні.

Друкувався Нечерда переважно в одеському «Маяку», а також на сторінках місцевих газет.

Пам'ять[ред. | ред. код]

По смерті поета Ліга українських меценатів, редакція журналу «Київ» і Одеська організація Національної Спілки письменників України заснували Літературну премію імені Бориса Нечерди.

19 лютого 2016 року в місті Олександрії (в місцевості Перемога) на честь Бориса Нечерди назвали вулицю, на якій він жив[1].

В Одесі Бориса Нечерду увічнили плитою на Алеї зірок.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Перейменування в Олександрії. Архів оригіналу за 27 січня 2017. Процитовано 5 березня 2016.

Посилання[ред. | ред. код]

Твори[ред. | ред. код]