Неографія — Вікіпедія

Неогафія — наука про сучасне письмо; практично бере початок з часу запровадження уніфікованого громадянського шрифту. Напрямок академічної лексикографії.[1]

У більш вузькому значенні — наука про теорію і практику опису неологізмів у словниках.[2]

У психології: порушення писемного мовлення, які проявляються в зміні елементів письма, графем; найчастіше відображає особливості символічного мислення хворих шизофренією.[3]

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Неографія
  • Котелова Н. З., [Теоретические аспекты описания новых слов] // Новые слова и словари новых слов. СПб., 1997.

Примітки[ред. | ред. код]