Список держав та територій з обмеженим визнанням — Вікіпедія

Неви́знані держа́ви — світові геополітичні утворення, які не мають загального міжнародного визнання, але фактично більшою чи меншою мірою є суверенними країнами.

Більшість таких держав являють собою субнаціональні регіони, які відокремились від своїх держав. Деякі з них користуються військовою/економічною/політичною та часто неформальною дипломатичною підтримкою третіх країн, зацікавлених у їхньому існуванні.

Сучасні невизнані держави[ред. | ред. код]

Члени ООН, не визнані, принаймні, одним членом ООН[ред. | ред. код]

Перелічені країни визнані більшістю держав світу. Всі вони, окрім Святого Престолу, є членами ООН. Вони підтримують дипломатичні зв'язки з більшістю світових держав, однак офіційно не визнані декотрими країнами.

•  Ізраїль — невизнаний 28 членами ООН та Палестинською Державою^[1].
•  КНР — 13 членів ООН та Ватикан не визнали КНР та вважають Китайську Республіку єдиним легітимним урядом Китаю^[2].
•  Північна Корея — невизнана 7 членами ООН, а також Республікою Китай та Ватиканом.
•  Вірменія — невизнана Пакистаном^[3][4].
•  Кіпр — невизнаний Туреччиною^[5][6][7][8].
•  Південна Корея — невизнана Північною Кореєю^[9][10].

Не члени ООН, визнані принаймні одним членом ООН[ред. | ред. код]

Тут вказано утворення, які тільки частково визнані загалом інших країн-членів ООН.

Назва	Проголошення	Статус	Незгідні	Посилання
Республіка Китай	1971	Контролює Тайвань та кілька інших дрібних островів з часу своєї поразки у громадянській війні в Китаї у 1949, у 1971 втратила місце в ООН (на користь Китайської Народної Республіки) і зараз офіційно визнана 13 країнами членами ООН та Ватиканом.	КНР вважає Тайвань своєю суверенною територією[11].
Західна Сахара	1976	Перебуває під адміністрацією Марокко з 1976, коли Іспанія полишила її територію. Частину Західної Сахари контролює Арабська Демократична Республіка Сахраві, яка була проголошена у 1976 Фронтом Полісаріо. Питання про суверенний статус Західної Сахари лишається невирішеним. Кероване ООН припинення вогню діє з вересня 1991. Західна Сахара міститься також у виданому ООН переліку територій, які перебувають під зовнішнім керуванням. Офіційно визнана 44 країнами членами ООН та Південною Осетією є повноправним членом Африканського Союзу.	Марокко вважає Західну Сахару своєю суверенною територією[12].
Північний Кіпр	1983	На північній половині острову Кіпр, заснований після її окупації турецькими військами у 1974. Республіка проголосила незалежність у 1983 та була визнана тільки Туреччиною. У 2004 Територія була юридично прийнята до ЄС як частина Республіки Кіпр, хоча фактично вона залишається за межами ЄС. Кіпрський конфлікт	Кіпр вважає Північний Кіпр своєю суверенною територією[13].
Палестинська держава	1988	Проголошена у 1988 та визнана 138 членами ООН, Ватиканом та Західною Сахарою.	Ізраїль не визнає Палестинську державу та контролює її територію[14][15][16][17][18][19].
Південна Осетія	1991	Після окупації незалежної Грузії Радянською Росією у 1921 під час громадянської війни, було створено Південноосетинську автономну область у межах радянської Грузії. Незалежність проголошено у 1991, припинення вогню відбулось у 1992. Після Російсько-грузинської війни Південну Осетію визнали Росія, Нікарагуа, Венесуела, Науру та Сирія. Офіційно визнана 5 країнами членами ООН. Міжнародне визнання Абхазії і Південної Осетії	Грузія вважає Південну Осетію своєю суверенною територією.
Республіка Абхазія	1992	Функціонує як самопроголошена незалежна країна. Розташована між Кавказом та Чорним морем, визнана як провінція Грузії. Після окупації незалежної Грузії Радянською Росією у 1921 під час громадянської війни, Абхазія була на короткий час формально відокремлена від Грузії, у 1931 Абхазія була знов об'єднана з Грузією на правах автономної республіки. Абхазія проголосила незалежність від Грузії у 1992, після чого розпочалась війна. Із червня 1994 триває угода про припинення вогню, Абхазія залишається поза контролем Тбілісі. Після Російсько-грузинської війни Абхазію визнали Росія, Нікарагуа, Венесуела, Науру та Сирія. Під час цієї війни під контроль Абхазії перейшла решта частини Кодорської ущелини, які Абхазія вважає своєю територією. Офіційно визнана 5 країнами членами ООН. Міжнародне визнання Абхазії і Південної Осетії	Грузія вважає Абхазію своєю суверенною територією[20].	[21][22][23]
Косово	2008	Автономна провінція Сербії, фактично функціонує незалежно від неї під керуванням адміністрації ООН з 1999. З 17 лютого 2008 року — незалежна держава, визнана 97 країнами членами ООН, а також Республікою Китай, Островами Кука та Ніуе. Міжнародне визнання Республіки Косово	Сербія вважає Косово своєю суверенною територією[24][25].

Визнані лише не членами ООН[ред. | ред. код]

Назва	Проголошення	Статус	Незгідні	Посилання
Придністров'я	1990	Частина Молдови на схід від ріки Дністер. З 1990 самопроголошена та більш-менш функціонуюча держава, не визнана жодною країною світу. Визнана лише Абхазією та Південною Осетією.	Молдова вважає Придністров'я своєю суверенною територією.	[26]
Сомаліленд	1991	Сомаліленд проголосив про свою незалежність від Сомалі в 1991 році. Він стверджує, що він є правонаступником держави Сомаліленд, короткочасної суверенної держави, яка існувала з 26 червня 1960 року (коли Британський протекторат Сомаліленду отримав повну незалежність від Сполученого Королівства) до 1 липня 1960 року (Коли Сомаліленд об'єднався з Сомалі для формування Сомалійської республіки). Сомаліленд на міжнародному рівні визнаний автономним регіоном Сомалі. Офіційно не визнаний жодною державою, хоча підтримує неофіційні відносини з кількома державами-членами ООН і Республікою Китай.[27][28]	Сомалі вважає Сомаліленд своєю суверенною територією.	[29][30]

Колишні обмежено визнані держави[ред. | ред. код]

• Нагірно-Карабаська Республіка або Республіка Арцах — невизнана держава на території Азербайджану, що існувала з 2 вересня 1991 до жовтня 2023 року.

Див. також[ред. | ред. код]

• «ДНР»
• «ЛНР»
• Спірні території
• Тимчасово окуповані території України

Примітки[ред. | ред. код]