На острові — Вікіпедія

На острові – новела українського письменника Михайла Коцюбинського, написана у 1912 році.

Тема твору[ред. | ред. код]

Опис життя на острові: місцевого побуту та природи.

Ідея твору[ред. | ред. код]

Нескінченність життя, його постійне відродження, символом якого у новелі є квітка агави.

Історія створення[ред. | ред. код]

У 1911 році, перебуваючи на острові Капрі на запрошення М. Горького, М. Коцюбинський написав М. Могилянському: «…думаю зробити спробу написати щось про Капрі – се мають бути дрібнички, враження, картинки, сонце, море, природа і трошки людини, яка усе те любить»^[1].

По поверненню, Коцюбинський з Чернігова писав Горькому: «Я вже почав працювати. Написав два оповідання та хочу впорядкувати свої капрійські враження»^[2].

Новела була вперше надрукована у «Літературно-науковому віснику» у 1913 році.

Сюжет[ред. | ред. код]

Події у новелі передаються через думки людини, яка приїхала на острів задля відпочинку.

Чоловік подумки висловлює власні враження: йому подобається рух людей на вулицях; він відмічає дзвони годинника на башті, які можуть бути поважними або скромними. Його увагу привертає гора Монте Соларо, оповита сивим туманом.

Окреме місто в його думках займає море і старий рибак Джузеппе. Джузеппе завжди співає, радіючи життю і саме це подобається оповідачеві.

Далі – зустрічі очима із вродливою незнайомкою, роман на рівні поглядів.

Та понад усіма іншими – враження від агави, квітки, яка «цвіте, щоб умерти, і умирає, щоб цвісти»^[3].

Сприйняття[ред. | ред. код]

За словами українського літературознавця Сергія Єфремова, М. Коцюбинський написав «нарешті ті твори», у т.ч. й новелу «На острові», «якими він себе вкоронував як дозрілий майстер слова»^[4].

Як наведено у журналі «Слово і Час» , «… в оповіданні «На острові»… Коцюбинський майстерно передає цілий спектр пленерних вражень героя»^[5].

У статті, опублікованій у збірнику наукових праць Харківського національного педагогічного університету  імені Г.С. Сковороди, зазначено, що «У своїй новелі «На острові» М. Коцюбинський із художньою яскравістю і психологічною точністю з текстовим і підтекстовим смисловими ритмами змальовує свідомість, її складні імпульси і функціонали, її безперервний плин»^[6].

Примітки[ред. | ред. код]

1. ↑ Читомо (17 вересня 2023). Мистецтво споглядання: чим для нас важливий Михайло Коцюбинський. chytomo.com (укр.). Процитовано 9 листопада 2023.
2. ↑ Емануела Зґамбаті. Італія Михайла Коцюбинського та Лесі Українки: два обличчя одного міфу — Журнал «Всесвіт». www.vsesvit-journal.com. Процитовано 9 листопада 2023.
3. ↑ Коцюбинський. На острові. — С. 6. УКРЛІТ.ORG. Процитовано 9 листопада 2023.
4. ↑ Михайло Коцюбинський. Критика. Творчий спадок Михайла Коцюбинського в оцінках Сергія Єфремова на сорінках часопису «Книгарь» (1917–1919 роки). md-eksperiment.org (укр.). Процитовано 9 листопада 2023.
5. ↑ Дем'яненко, Людмила. Імпресіонізм у музиці та літературі (Михайло Коцюбинський та Клод Дебюссі). Слово і час. Архів оригіналу за 12 серпня 2013. Процитовано 09.11.2023.
6. ↑ Зайцева, Олена. Новела "На острові" Михайла Коцюбинського кризь призму техніки потоку свідомості. dspace.hnpu.edu.ua. Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. Процитовано 09.112023.