Нашатирний спирт — Вікіпедія

Нашати́рний спи́рт (також аміа́чна вода́) — водний розчин аміаку (гідроксиду амонію), зазвичай 10 %. Прозора рідина, ззовні схожа на воду. Застосовується в медицині.

Етимологія[ред. | ред. код]

Прикметник «нашатирний» утворено від іменника «нашатир» (інша назва аміачної солі, хлориду амонію). Це слово запозичене через російське посередництво з тюркських мов (азерб. nişadyr, тур. nişadir, тат. нышадыр), у яких є похідним від арабського «нушадір» («аміачна сіль»)^[1].

Дія та застосування[ред. | ред. код]

У медицині нашатирний спирт застосовується при запамороченнях (для збудження дихання), для стимуляції блювання, а також зовнішньо: при невралгіях, міозитах, укусах комах, для обробки рук хірурга.

За неправильного застосування може викликати опіки стравоходу та шлунку (у разі вживання нерозбавленого розчину), рефлекторну зупинку дихання (при вдиханні у високій концентрації).

Застосовують інгаляційно, місцево та внутрішньо:

інгаляційно

для збудження дихання та виведення хворого із запаморочливого стану до його носа обережно підносять невеличкий шматочок марлі чи вати змочений нашатирним спиртом (на 0,5—1 секунду);

місцево

при укусах комах — використовується у вигляді примочок (у розведеному вигляді — 1 частина спирту до 5 частин води); при невралгіях та міозитах — розтирання аміачним лініментом. У хірургічній практиці розводять у теплій кип'яченій воді та миють руки;

внутрішньо

внутрішньо (лише в розведеному вигляді) вживається для індукції (спричинення) блювання.

Фізіологічна дія нашатирного спирту при вдиханні викликана різким запахом аміаку, який подразнює специфічні рецептори слизової оболонки носа та сприяє збудження дихального та судинорухового центрів мозку, викликаючи прискорене дихання та підвищення артеріального тиску.

Хімічні властивості[ред. | ред. код]

Нашатирний спирт позначають формулою NH₃·H₂O або NH₄ОН і називають гідроксидом амонію, або аміачною водою. Він належить до слабких і нестійких основ:

${\displaystyle \mathrm {NH_{3}{\cdot }H_{2}O\leftrightarrows NH_{4}^{+}+OH^{-}} }$

${\displaystyle \mathrm {NH_{3}{\cdot }H_{2}O\longrightarrow NH_{3}\uparrow +H_{2}O} }$

Оскільки є слабкою основою, при взаємодії нейтралізує кислоти.

У літературі[ред. | ред. код]

У ретроромані «Автомобіль із Пекарської» Андрія Кокотюхи в главі «Клуб Доміно» згадується нашатир: «Десь є нашатир або нюхальна сіль, пані Ружено?…». Жінка непритомніла і герої намагалися привести її до тями.

Цікавий факт[ред. | ред. код]

Нашатирний спирт іноді плутають з нашатирем (аміачною сіллю). Так, кажуть: «понюхати нашатиру», «запах нашатиру». Справжній нашатир зовсім не має запаху^[2].

Див. також[ред. | ред. код]

• Аміак
• Гідроксид амонію
• Нюхальна сіль

Джерела[ред. | ред. код]

• http://amt.allergist.ru/ammiak_b.html Аммиак, раствор аммиака, нашатырный спирт (рос.)

Література[ред. | ред. код]

• Фармацевтична хімія : [арх. 11 березня 2021] : підручник / ред. П. О. Безуглий. — Вінниця : Нова Книга, 2008. — С. 99,106,167,227,495, ?. — 560 с. — ISBN 978-966-382-113-9.
• Фармакологія: підручник (ВНЗ І—ІІІ р. а.) / І. В. Нековаль, Т. В. Казанюк. — 7-е вид., переробл. і допов. — «Медицина», 2016 — 552 с. ISBN 978-617-505-507-6 (С.?)

Примітки[ред. | ред. код]