Національна філармонія України — Вікіпедія

Національна філармонія України
50°27′11″ пн. ш. 30°31′41″ сх. д. / 50.45333333002777465° пн. ш. 30.52833333002777749° сх. д. / 50.45333333002777465; 30.52833333002777749Координати: 50°27′11″ пн. ш. 30°31′41″ сх. д. / 50.45333333002777465° пн. ш. 30.52833333002777749° сх. д. / 50.45333333002777465; 30.52833333002777749
Тип	філармонія концертна зала будівля споруда і пам’ятка архітектури
Статус спадщини	пам’ятка архітектури і пам'ятка архітектури національного значення України
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Київ
Архітектурний стиль	неоренесанс
Архітектор	Володимир Ніколаєв
Засновано	1882
Адреса	Володимирський узвіз
Національна філармонія України (Україна)
Національна філармонія України у Вікісховищі

Націона́льна філармо́нія Украї́ни — філармонія, що знаходиться у Києві.

Купецький клуб, палац піонерів, німецький клуб — назви будинку, в якому нині знаходиться Національна філармонія України, яка була побудована за проєктом відомого в Києві архітектора, академіка архітектури Володимира Ніколаєва. Тривала історія будівлі насичена різними подіями та пов'язана з іменами всесвітньо-відомих особистостей: Ф. Ліст, Г. Нейгауз, Р. Пфеніг, М. Лисенко, С. Рахманінов, О. Глієр, Ф. Шаляпін, Н. Рахлін та інші. Головна зала філармонії (колонна зала) понад 60 років носить ім'я видатного українського композитора, піаніста, вихователя, етнографа, фольклориста Миколи Віталійовича Лисенка. З 1996 року, після реконструкції, Колонна зала приймає своїх гостей і продовжує підтримувати славу найкращого концертного майданчика України з неперевершеною акустикою.

Дорадянський період[ред. | ред. код]

Відлік концертних сезонів Національна філармонія веде з 1863 року, коли було засновано Київське Відділення Імператорського Російського музичного товариства. В цей час музичне життя Києва бурхливо розвивається — на Київські контрактові ярмарки приїздять з концертами відомі європейські музиканти: Ференц Ліст, брати Венявські та інші. Серед організаторів були такі відомі на той час громадські діячі і музиканти як Р. Пфеніг, М. Лисенко, П. Селецький, М. Богданов.

У 1882 році Російське музичне товариство отримує новий концертний майданчик — щойно збудований за проєктом В. М. Ніколаєва Будинок купецького зібрання, відомий нині як Колонна зала імені М. В. Лисенка.

У цьому будинку відбувалися бали-маскаради, сімейні свята, благодійні лотереї, літературні й музичні вечори, а у 1890-ті роки ранки камерної музики, організовані цим товариством. Через кілька років після будівництва Купецького зібрання академік архітектури В. Ніколаєв став одним із членів Директорату Київського музичного товариства.

Яскраві сторінки у філармонічну діяльність Києва вписав Микола Віталійович Лисенко. У 1850-ті роки XIX століття він був одним із організаторів гуртка «Філармонічне товариство». Проте члени РМТ не схвалювали національної орієнтації М. Лисенка, через що він шукав підтримку в інших колах. Ним були створені такі організації, як Літературно-артистичне товариство, Філармонічне товариство «Баян», Київський Український клуб. У 1903 році у залі Купецького зібрання відбулося святкування ювілею М. Лисенка.

Філармонічна діяльність продовжувалася і в роки Громадянської та Першої світової війни. У ці роки виконувалися твори М. Мусоргського, К. Дебюссі, К. Сен-Санса, інших композиторів. У 1914 році в Києві Симфонічний оркестр Імператорського Російського Музичного Товариства під керуванням Р. Глієра виконав антракт до четвертої дії опери М. Лисенка «Тарас Бульба». За ці два десятиліття на гастролях побували С. Рахманінов, О. Скрябін, А. Нежданова, Л. Собінов, Ф. Шаляпін та інші.

6 (19), 7 (20) та 8 (21) квітня 1917 року у великій залі відбувся Всеукраїнський національний конгрес — перший вияв українського руху на теренах України, на якому, зокрема, Українська Центральна Рада з київської організації з національним нахилом перетворилася на загальноукраїнський законний орган влади.

• 
  Краєвид Царської (нині Європейської) площі до реконструкції
• 
  Краєвид Царської (нині Європейської) площі з пам'ятником Олександру ІІ
• 
  Фотокартка урочистої церемонії відкриття. На задньому плані — Купецьке зібрання
• 
  Пам'ятник Олександру II біля купецького зібрання, 1910-ті
• 
  Пам'ятник Олександру II біля купецького зібрання, 1910-ті
• 

Радянські часи[ред. | ред. код]

Купецьке зібрання проіснувало до 1919. Потім у його приміщенні розташувався Пролетарський будинок мистецтв. Пізніше — Будинок політичної освіти, потім клуб «Більшовик». А в 1930-ті роки — Палац піонерів і жовтенят.

З 1927 по 1934 роки Державна філармонія працювала у Харкові, що був у ті роки столицею УРСР. У 1934 році Державна філармонія повертається до Києва. Концерти і музично-лекторійна робота проходили в різних залах і робочих клубах. У 1937 році при Держфілармонії під керуванням Натана Григоровича Рахліна став працювати Державний симфонічний оркестр.

На початку війни у 1941 році діяльність Київської державної філармонії припинили, а безцінні архіви спалили за наказом «згори». Під час окупації Києва в будинку колишнього Купецького зібрання розташувався німецький офіцерський клуб. Цей будинок, один із небагатьох, уцілів поблизу зруйнованого Хрещатика.

За генеральним планом повоєнної відбудови Хрещатика і після ретельного обстеження будинку колишнього Купецького зібрання ця історична споруда призначалася під знесення, оскільки перебувала в аварійному стані. Але будинок не стали руйнувати. Адже кращого приміщення з чудовою акустикою для філармонії годі було й шукати у напівзруйнованому місті. Київська філармонія розпочала тут свою роботу вже у 1944 році.

У 1962 році на відзнаку 120-річчя від дня народження і 50-річчя від дня смерті М. Лисенка Колонній залі Київської Державної філармонії присвоєно його ім'я. До 100-річчя з дня побудови Купецького зібрання цьому будинку надано статус пам'ятки архітектури.

У 1980-ті роки філармонія пережила кілька аварій. Були затоплені підвали, через що загинули архіви й одна з найкращих нотних бібліотек у Києві.

• 
  Пам'ятник «Червоноармійцю — захиснику народних мас» на площі III Інтернаціоналу
• 
  Пам'ятник «Червоноармійцю — захиснику народних мас» з оформленим постаментом біля входу до Пролетарського саду
• 
  Післявоєнні роки: статуя Сталіна, встановлена біля місця пам'ятника Олександру ІІ

У Незалежній Україні[ред. | ред. код]

У 1990-х роках Колонний зал імені Миколи Лисенка закрили на реставрацію й відкрили в грудні 1996 року. В ході реконструкції на балконі встановили орган, придбали нові роялі фірми Steinway, а також ряд оркестрових музичних інструментів фірми Yamaha (останні — на грант японського уряду).

У 1996 році створено Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України.

У творчому складі філармонії нараховується 19 народних, 32 заслужених артистів, 6 заслужених діячів мистецтв, 5 заслужених працівників культури України, багато лауреатів міжнародних та національних конкурсів, 11 художніх колективів.

Національна філармонія України нарівні з активною концертною діяльністю з метою широкої пропаганди вітчизняного і закордонного мистецтва класичної спадщини, відродження української національної культури постійно проводить міжнародні конкурси та фестивалі, бере участь у загальнодержавних і міжнародних художніх проєктах, презентаціях, творчих звітах, науково-практичних конференціях, виставках, мистецько-культурних та громадських акціях за участю керівників держави й уряду.

Творчі колективи[ред. | ред. код]

• Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України
• Київський камерний оркестр

Камерні ансамблі

• Дует Германа Сафонова та Олени Строган
• Київський квартет саксофоністів
• Квартет гітаристів «Київ»
• Струнний квартет «Каприс-Класік»

Народні ансамблі

• Ансамбль «Веселі музики»
• Ансамбль «Рідні наспіви»
• Квартет баяністів імені М. І. Різоля
• Ансамбль «Дивограй»
• Квартет «Джерело»
• Тріо бандуристок «Українка»
• Ансамбль народного танцю «Терен»

Солісти[ред. | ред. код]

• Матюшенко Валентина Володимирівна (з 2004) — українська оперна співачка-сопрано, заслужена артистка України.
• Табуліна Ольга Борисівна (з 2004) — українська оперна співачка (мецо-сопрано, контральто).
• Олійник Юрій Тимофійович — заслужений артист України^[1].

• Волкова Аліна Іванівна — колишня українська оперна співачка (сопрано), народна артистка УРСР.

Галерея[ред. | ред. код]

Ювілейна монета НБУ присвячена 150-річчю Національної філармонії України

• 
  Жіноча фігура
• 
  Бюст М. В. Лисенко
• 
  Фонтан
• 
  Світильник
• 
  Чоловіча фігура

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

• Національна філармонія України // Українська музична енциклопедія. Т. 4: [Н – О] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2016. — С. 111-126.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Національна філармонія України

• Офіційний сайт

п о р Визначні місця Києва   Храми та монастирі Києво-Печерська лавра • Софійський собор • Михайлівський Золотоверхий монастир • Андріївська церква • Видубицький монастир • Кирилівська церква • Володимирський собор • Покровський Голосіївський чоловічий монастир • Церква Богородиці Пирогощої • Вознесенський Флорівський жіночий монастир • Церква Різдва Христового • Покровська церква • Церква Миколи Притиска • Покровський жіночий монастир • Введенський чоловічий монастир • Троїцький Китаївський чоловічий монастир • Миколо-Тихвінський монастир • Пантелеймонівський собор • Церква святого Миколая на Аскольдовій могилі • Церква святого Олександра • Костел святого Миколая • Синагога Бродського • Галицька синагога • Велика хоральна синагога • Кірха Святої Катерини • Караїмська кенаса • Ар-Рахма   Некрополі Діючі: Байкове кладовище • Берковецьке кладовище • Звіринецьке кладовище • Лісове кладовище • Лук'янівське військове кладовище • Лук'янівське кладовище • Пуща-Водицьке кладовище • Солом'янське кладовище Не збереглися: Щекавицьке кладовище • Аскольдова Могила • Лук'янівське єврейське кладовище Місця масових розстрілів та поховань: Бабин Яр • Биківня Меморіали: Національний музей історії України у Другій світовій війні • Національний музей «Меморіал жертв Голодомору» • Меморіал Вічної Слави • Чорнобильський меморіал • Бабин Яр (меморіал Голокосту)   Культура та розваги Оперний театр • Колонна зала імені Миколи Лисенка • Філармонія • Консерваторія • Будинок органної та камерної музики • Театр імені Івана Франка • Драматичний театр імені Лесі Українки • Молодий театр • Театр драми і комедії на лівому березі • Ляльковий театр • Оперета • Мала опера Києва • Національна бібліотека України для дітей • Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського • Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого • Національна наукова медична бібліотека України • Цирк • Кіностудія імені Олександра Довженка • Палац «Україна» • Спортивний комплекс «Олімпійський» • Стадіон «Динамо» ім. Валерія Лобановського • Палац спорту • Іподром • Велотрек • Київський університет • Києво-Могилянська академія • Київський політехнічний інститут • Конгресно-виставковий центр «Парковий» • Міжнародний виставковий центр • ТРЦ «Океан-плаза» • Центральний універмаг • ТРЦ «Гулівер»   Площі Бессарабська • Галицька • Європейська • Контрактова • Львівська • Майдан Незалежності • Поштова • Слави • Софійська • Українських Героїв • Франка • Михайлівська   Вулиці і мости Хрещатик • Бульвар Тараса Шевченка • Володимирська вулиця • Вулиця Михайла Грушевського • Вулиця Богдана Хмельницького • Вулиця Антоновича • Велика Васильківська вулиця • Прорізна вулиця • Ярославів Вал • Вулиця Олеся Гончара • Велика Житомирська вулиця • Алея Героїв Небесної Сотні • Інститутська вулиця • Банкова вулиця • Шовковична вулиця • Вулиця Шота Руставелі • Вулиця Саксаганського • Вулиця Івана Мазепи • Бульвар Лесі Українки • Вулиця Петра Сагайдачного • Андріївський узвіз • Боричів Тік • Володимирський узвіз • Набережно-Хрещатицька вулиця • Берестейський проспект • Проспект Повітряних сил України • Броварський проспект • Проспект Миколи Бажана • Міст Патона   Транспорт Аеропорт «Бориспіль» • Аеропорт «Київ» • Залізничний вокзал • Станція Дарниця • Станція Київ-Волинський • Станція Почайна • Центральний автовокзал • Автостанція «Видубичі» • Річковий вокзал • Метро • Міська електричка • Швидкісний трамвай • Трамвай • Тролейбус • Автобус • Річковий трамвай • Фунікулер • Дитяча залізниця   Фортифікації Золоті ворота • Цитадель • Київська фортеця • Лисогірський форт • Київський укріплений район   Палаци та маєтки Будинок вдови, що плаче • Будинок з котами • Будинок із химерами • Будинок митрополита • Будинок Ікскюль-Гільденбанда • Садиба Мурашка • Будинок Підгорського (Замок барона) • Будинок Сироткіна • Будинок Трубецьких • Генерал-губернаторський будинок • Дача Хрущова • Жовтневий палац • Замок Річарда • Кловський палац • Маріїнський палац • Особняк Беретті • Особняк Гальперіна • Особняк Зайцева • Особняк Ковалевського • Особняк Лібермана • Особняк Полякова • Особняк Ніколи Терещенка • Особняк Федора Терещенка • Палац «Україна» • Шоколадний будиночок • Корпус-палац санаторію «Конча-Заспа» • Будівля-палац Офісу Президента України • Будівля Національного банку України • Корпуси-палаци Національного експоцентру України   Парки та сади Парки Києва • Національний природний парк «Голосіївський» • Ботанічний сад ім. Гришка • Ботанічний сад ім. Фоміна • Ботанічний сад НУБІП • Парк Шевченка • Хрещатий парк • Маріїнський парк • Міський сад • Володимирська гірка • Аскольдова Могила • Парк «Березовий гай» • Парк Вічної Слави • Парк «Київ у мініатюрі» • Пейзажна алея • Гідропарк • Голосіївський парк • Лісопарк «Голосіївський ліс» • Парк партизанської слави • Парк «Перемога» • Парк «Пуща-Водиця» • Печерський ландшафтний парк • Пушкінський парк • Політехнічний парк • Зоопарк • Парк Національного експоцентру України • Садово-парковий комплекс «Феофанія» • Сирецький парк • Парк головної астрономічної обсерваторії НАН України • Парк клінічної лікарні «Феофанія» • Парк санаторію «Конча-Заспа» • Парк «Диск» • Парк «Кіото» • Парк лікарні відновного лікування МВСУ • Парк «Покол» • Парк «Лиса гора» • Заповідний парк «Жуків острів» • Лісопарк «Конча-Заспа» • Сквер Небесної Сотні • Сквер Василя Стуса • Сквер Героїв Маріуполя • Латвійський сквер • Литовський сквер   Музеї Києва Музей історії України (Скарбниця; Української революції 1917—1921 років) • Музей історії України у Другій світовій війні • Музей вторсировини • Міський музей «Духовні скарби України» • Народної архітектури та побуту України • Мамаєва Слобода • Радянської окупації • Київська картинна галерея • Театрального, музичного та кіно-мистецтва України (Будинок Марії Заньковецької; Квартира Віктора Косенка) • Національний Художній музей • Музей авіації • Музей історії Києва (Садиба на Кудрявці; Шолом-Алейхема; Грушевського; Української діаспори; Шістдесятництва) • Музей «Кам'яниця київського війта» • Музей однієї вулиці • Аптека-музей • Археологічний музей • Національний музей бджільництва України • Музей видатних діячів української культури (Лесі Українки; Миколи Лисенка; Михайла Старицького) • Музей води • Музей гетьманства • Музей Івана Гончара • Політехнічний музей • Військово-історичний музей • Золоті ворота • Музей іграшок • Музей історії ветеринарії • Музей історії Михайлівського Золотоверхого монастиря • Музей каналізації • Музей космонавтики • Музей-майстерня Івана Кавалерідзе • Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» • Музей історії туалету • Історико-архітектурна пам'ятка-музей Київська фортеця • Музей Київського метрополітену • Музей книги та друкарства • Музей літератури України • Архів-музей літератури та мистецтва України • Музей медицини • Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків • Мистецький арсенал • Музей науки • Педагогічний музей • Поштовий будинок • Київський літературно-меморіальний музей Максима Рильського • Меморіальний будинок-музей Григорія Світлицького • Музей спортивної слави України • Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ» • Літературно-меморіальний музей-квартира П. Г. Тичини • Природничий музей (Ботанічний; Геологічний; Зоологічний; Палеонтологічний) • Музей хліба • Музей «Чорнобиль» • Національний музей Тараса Шевченка (Будинок-музей Тараса Шевченка; Хата на Пріорці) • Українського народного декоративного мистецтва • PinchukArtCentre • Alex Art House • Пам'яті жертв голодомору • Музей історії київського транспорту • Музей циркового мистецтва • Національний музей народної архітектури та побуту України • Музей головної астрономічної обсерваторії • Музей НаУКМА • Музей залізничного транспорту • Музей історії Десятинної церкви