Науатль — Вікіпедія

Науатль, ацтекська мова
Поширена в	Мексика
Регіон	North America
Носії	бл.1,5 млн.
Писемність	латинське письмо
Класифікація	Юто-ацтекська; Ацтекська
Офіційний статус
Державна	-
Офіційна	-
Регулює	Мексиканський національний інститут аборигенних мов
Коди мови
ISO 639-2	nah
SIL	nah

Науа́тль^[1], або ацтекська мова,^[1] мексиканська мова (на́ватль; nāhuatl, МФА: [ˈnaːwatɬ]; mexìcatlàtōlli) — мова ацтеків, одна з індіанських мов, що включається до тано-ацтекської сім'ї. Е. Сепір зараховує науатль до юто-ацтекських мов. Н. А. Мак-Куаун включає науатль до коранської підгрупи. К. Л. Гейл та Ч. Ф. Вьоглін^[en] припускають належність наватля до групи таракаїта. Розповсюджена в Мексиці, в основному між містами Мехіко та Тустла-Ґутьєррес. Чисельність мовців перевищує 1,5 млн.

Характеристика[ред. | ред. код]

Виділяють три групи діалектів: науатль (йому властива заміна питомого юто-ацтекського [t] сполукою [tl] у позиції перед голосним); науаль (сполука [tl] замінена на [l]) та науат (збережено питомий [t]).

Фонологія загалом свідчить про риси тихоокеанського типу. Консонантизму властива присутність африкат, гортанна змичка, лабіалізований [k^w]. Науатль має найдовшу з усіх юто-ацтекських мов серію проривних приголосних. Вокалізм — слабкий, представлений лише чотирма фонемами: [i], [e], [a], [o].

Морфологія аглютинативна з помірно розвинутим полісинтетизмом. У відміні та словотворі широко використовуються афікси (здебільшого суфікси), редуплікація, об'єднання слів у єдиний словокомплекс (напр.: tōtol-in «курка», te-tl «камінь», tlaxcalli «яйце» > tōtol-te-tlaxcalli «яєшня»). Для висловлення просторових та часових значень широко використовуються післяйменники (постфікси).

Лексика має велику кількість запозичень з іспанської мови.

Історія[ред. | ред. код]

До іспанського панування науатль був мовою ацтекської цивілізації. Припускають, що науатлем говорили близько 6 млн людей. В епоху розквіту ацтекської імперії (XIV—XVI століття) розвивалась піктографічна писемність з елементами ієрогліфіки. По приході іспанців було створено письмо на основі латинки (XVI століття); у XVII—XVIII століттях латинізованим письмом були відтворені деякі класичні ацтекські твори історичного, філософського та релігійного характеру. Також з'являються численні нові тексти. У XX столітті науатль починають викладати в початковій школі, ним видаються підручники, хрестоматії, збірки фольклору.

У 2008 році мер Мехіко (тут розмовляють мовою науатль бл. 30 тис. осіб) Марсело Ебрард розпочав проект з відродження науатля, змусивши міських службовців вивчати цю мову. 13 жовтня 2015 року вперше була звершена католицька меса мовою науатль — у Гваделупській базиліці Мехіко^[2].

Примітки[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б Ацтекська мова // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с.
↑ МЕКСИКА: ВПЕРШЕ ЗВЕРШЕНА МЕСА МОВОЮ НАУАТЛЬ, ЯКОЮ ГОВОРИЛИ АЦТЕКИ^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Література[ред. | ред. код]

Бернардіно де Саагун, Куприенко С.А. Общая история о делах Новой Испании. Книги X-XI: Познания астеков в медицине и ботанике / Ред. и пер. С. А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 218 с. — ISBN 978-617-7085-07-1.
Анонімні автори. Кодекс Мальябекки / Ред. и пер. В.Н. Талаха, С.А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 202 с. — ISBN 978-617-7085-04-0.
Анонімний автор. Кодекс Мендоса / Ред. и пер. С. А. Куприенко, В. Н. Талах. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 308 с. — ISBN 978-617-7085-05-7.
Пресвитер Хуан; Антонио Перес; фрай Педро де лос Риос (глоссы). Мексиканская рукопись 385 «Кодекс Теллериано-Ременсис» (с дополнениями из Кодекса Риос) / Ред. и пер. С. А. Куприенко, В. Н. Талах. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 317 с. — ISBN 978-617-7085-06-4.
Талах В.Н., Куприенко С.А. Америка первоначальная. Источники по истории майя, нава (астеков) и инков / Ред. В. Н. Талах, С. А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 370 с. — ISBN 978-617-7085-00-2.

Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
Науатль мовою
Calīxatl

Це незавершена стаття про мову.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про Мексику.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[УРЕ-1] а ^б Ацтекська мова // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с.

[2] МЕКСИКА: ВПЕРШЕ ЗВЕРШЕНА МЕСА МОВОЮ НАУАТЛЬ, ЯКОЮ ГОВОРИЛИ АЦТЕКИ^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[1]

[2]