Намісництво (Росія) — Вікіпедія

Намі́сництво (рос. наместничество) — адміністративно-територіальна одиниця в Російській імперії 1776 — 1796 роках. Створені за указами імператриці Катерини II. Очолювавлися «государєвими намісниками» (рос. государев наместник) — генерал-губернаторами, що контролювали декілька намісництв одночасно. Господарськими справами намісництв займалися «правителі намістицтва» (рос. правитель наместничества). 1796 року ліквідовані імператором Павлом І, замінені на губернії.

Реформа 1775[ред. | ред. код]

В ході реформи майже вдвічі збільшено кількість губерній (з 23 за станом на 1775 до 41 у 1780 та 50 до кінця 18 ст.), ліквідовано провінції. При запровадженні нового адміністративного поділу ігнорувалися економічні зв'язки та національні особливості населення тих чи інших місцевостей Російської імперії. Основою нового поділу стала визначена кількість населення (ревізьких душ) для одиниці адміністративно-територіального поділу – 300–400 тис. для губерній та 20–30 тис. для повіту. 2–3 губернії складали намісництво на чолі з намісником, який наділявся надзвичайними повноваженнями та був підзвітний імператриці.

Адміністративно-поліцейські функції в губерніях були покладені на губернаторів, губернське правління та "приказы общественного призрения" (колегіальні органи); фінансово-господарчі – на казенну палату; судові – на палати кримінального й цивільного суду, совісний суд, а також на різні види місцевих станових (див. Стани) судів. Була створена також система прокурорського нагляду.

В Україні адміністративна реформа була проведена після ліквідації 1781 традиційного адміністративного поділу на полки. Вільні козаки були перетворені на державних селян, а представники козацької старшини злилися з російським дворянством.

Намісництва[ред. | ред. код]

За Катерини ІІ[ред. | ред. код]

	Назва	Рік
	Архангельське намісництво	1784
	Брацлавське намісництво	1793—1796
	Виборзьке намісництво	1783—1796
	Віленське намісництво	1795—1796
	Вознесенське намісництво	1795—1796
	Волинське намісництво	1795—1796
	Вологодське намісництво	1780—1796
	Володимирське намісництво	1778—1796
	Воронізьке намісництво	1779—1796
	Вятське намісництво	1780—1796
	Заславське намісництво	1793—1795
	Іркутське намісництво	1783—1796
	Кавказьке намісництво	1785—1796
	Казанське намісництво	1781—1796
	Калузьке намісництво	1776—1796
	Катеринославське намісництво	1783—1796
	Київське намісництво	1781—1796
	Коливанське намісництво	1782—1796
	Костромське намісництво	1778—1796
	Курляндське намісництво	1795—1796
	Курське намісництво	1779—1796
	Мінське намісництво	1795—1796
	Могильовське намісництво	1777—1796
	Нижньогородське намісництво	1779—1796
	Новгородське намісництво	1776—1796
	Новгород-Сіверське намісництво	1781—1796
	Олонецьке намісництво	1784—1796
	Орловське намісництво	1778—1796
	Пензенське намісництво	1780—1796
	Пермське намісництво	1781—1796
	Подільське намісництво	1795—1796
	Полоцьке намісництво	1777—1796
	Ревельське намісництво	1783—1796
	Ризьке намісництво	1783—1796
	Рязанське намісництво	1778—1796
	Саратовське намісництво	1781—1796
	Симбірське намісництво,	1780—1796
	Слонімське намісництво	1796
	Смоленське намісництво	1775—1796
	Тамбовське намісництво	1779—1796
	Тверське намісництво	1775—1796
	Тобольське намісництво	1782—1796
	Тульське намісництво	1777—1796
	Уфімське намісництво	1781—1796
	Харківське намісництво	1780—1796
	Чернігівське намісництво	1781—1796
	Ярославське намісництво	1777—1796

Інші[ред. | ред. код]

• Кавказське намісництво, 1844—1881, 1905—1917 (Тифліс)
• Намісництво Далекого Сходу, 1903-1905

Див. також[ред. | ред. код]

• Адміністративно-територіальний поділ Російської імперії

Джерела та література[ред. | ред. код]

• Путро О.І. Намісництво // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
• Институт генерал-губернаторства и наместничества в Российской Империи: в 2 т. — Санкт-Петербург: Изд-во Санкт-Петербургского университета, 2001. — Т. І.
• Тархов С. А. Изменение административно-территориального деления России за последние 300 лет // География. — № 15. — 2001.
• Атлас Российской Империи. — Москва: Типография Сытина, 1792.