НТСА КНУ — Вікіпедія

Наукове товариство студентів та аспірантів Київського національного університету імені Тараса Шевченка
(НТСА КНУ)
	Герб НСТА КНУ Герб НСТА КНУ
	Прапор НТСА КНУ імені Тараса Шевченка Прапор НТСА КНУ імені Тараса Шевченка
Девіз	Lux et Veritas Українською - Світло та Істина
Дата заснування	1918
Голова	Вікторія Присяжна
Члени	студенти, аспіранти, молоді вчені
Положення	Київ
Адреса	Україна 01033, м. Київ, вул. Льва Толстого 14 А, кімната 5
Офіційний сайт	ntsa.univ.kiev.ua

Наукове товариство студентів та аспірантів Київського національного університету імені Тараса Шевченка (НТСА КНУ) — наукова молодіжна організація, союз Наукових товариств студентів та аспірантів факультетів та інститутів, що сприяє розвитку науки та виникненню інтересу до наукової роботи в молодіжному середовищі Київського університету. НТСА КНУ є одним з найстаріших молодіжних наукових товариств подібного типу в Україні.

Історія НТСА КНУ[ред. | ред. код]

Наукове товариство студентів та аспірантів КНУ імені Тараса Шевченка є спадкоємцем найкращих традицій Українського Наукового Студентського Товариства Університету Св. Володимира, заснованого в 1918 році, Наукового Студентського Товариства (НТС) Київського державного університету, заснованого в 1935 році, та Наукового товариства студентів та аспірантів (НТСА) Київського національного університету імені Тараса Шевченка, заснованого в 1997 році.

Українське Наукове Студентське Товариство Київського Університету Св. Володимира[ред. | ред. код]

Українське Наукове Студентське Товариство Київського Університету св. Володимира було засновано студентами та викладачами Університету в 1918 році. Це була перша в Київському університеті загальноуніверситетська молодіжна наукова організація (до неї в Університеті існували ще з кінця 30-х рр. XIX ст. різноманітні спеціалізовані (вузькопрофільні) наукові гуртки та об'єднання, але загальноуніверситетської організації не було). Метою Товариства було з'єднання українського студентства для підсилення його наукового знання у всіх галузях науки і розвитку української культури. Діяльність Товариства планувалося пов'язати з публічним читанням доповідей та рефератів, виданні журналів, праць, утворенні власної книгозбірні, організації наукових екскурсій та подорожей. Товариство складалося з дійсних та почесних членів. Дійсними членами товариства окрім студентів та викладачів Університету, могли бути слухачі та викладачі інших вищих шкіл м. Києва. Кожен дійсний член мав сплачувати членські внески в розмірі 1 крб. на семестр (той хто протягом року не вніс членського внеску автоматично вибував з лав Товариства). Почесними членами товариства ставали особи, що зробили важливий внесок в розвиток Товариства, або важливі наукові відкриття.

Товариство поділялося на секції:

історично-літературну;
природничу;
математичну;
медичну;
правову.

Ці секції мали високий ступінь автономії. Щороку, з дійсних членів товариства на кожній секції обирався керівник науковими працями та старшина секції.

Справами Товариства керували:

Рада;
Загальні збори (їм належала вища влада в організації).

Рада Товариства складалася з голови, товариша голови, писаря, скарбника, бібліотекаря, 4 радників і керівників та старшин секцій. Члени Ради, за винятком керівників та старшин секцій обиралися на загальних зборах на 1 рік. Загальні збори членів Товариства були щорічні, чергові та надзвичайні. Щорічні збори проходили у січні, на них розглядався звіт щорічної діяльності та обговорювалися питання його майбутньої діяльності. Річний звіт подавався до правління Університету Св. Володимира. На чергових зборах розв'язувалися поточні питання і читалися наукові доповіді. Надзвичайні були пов'язані з вирішенням екстраординатних справ. Загалом для скликання загальних зборів потрібно було не менше 10 заяв членів Товариства. Діяльність Ради Товариства також контролювалася спеціальною ревізійною комісією з 3 дійсних членів.

Наукове студентське товариство (НСТ) Київського державного університету[ред. | ред. код]

Наукове студентське товариство (НСТ) було відроджене студентами Університету у 1935 році (сам Університет, у статусі Київського державного університету почав працювати в 1933 році)

До складу НСТ входили численні гуртки, що працювали на факультетах. Їх кількість досягала 200 з охопленням до 50 % всіх студентів. Гуртки працювали під керівництвом співробітників Університету. Основною формою роботи гуртків було заслуховування та обговорення наукових доповідей студентів за матеріалами їх власних досліджень. Автори найкращих робіт приймалися в дійсні члени НСТ.

Дійсні члени НСТ кожного факультету складали секцію НСТ. Секції були основними підрозділами Наукового студентського товариства. Секція НСТ рекомендувала найкращих студентів до участі у щорічній університетській конференції, конкурсах та інших наукових заходах, видавала факультетську стінгазету НСТ, формувала фахові випуски «Збірників наукових праць» студентів, здійснювала іншу діяльність, спрямовану на розкриття творчого і наукового потенціалу молоді Університету.

Представники секцій складали Раду НСТ Університету та її виконавчий орган — Президію НСТ. Роботу Президії координувала Вчена рада Університету, яка призначала наукового керівника НСТ.

Основним нормативним документом НСТ був «Статут НСТ» вперше затверджений у 1935 році, змінений у 1948 та 1957 роках.

Найістотнішими заходами НСТ стали:

проведення щорічних університетських (з 1937 року) та аспірантських (з 1963 року) наукових конференцій, які з 1963 стали відкритими для участі доповідачів з колишнього СРСР;

проведення конкурсів на найкращу студентську наукову роботу та найкращий студентський науковий гурток (з 1939 року), у цих заходах брали участь до третини студентів Університету;

проведення конкурсу на найкращу стінну газету факультету (з 1957 року);
підготовка та видання «Збірників наукових праць» студентів Університету (з 1938 року опубліковано понад 22 випуски);
організація виставок наукових робіт студентів (з 1937 року);
видання «Вісників НСТ» — інформаційних часописів (публікувалися з 1959 року);
проведення аспірантських семінарів з окремих наукових проблем (з 1963 року);
організація фонду студентських наукових робіт (з 1963 року);
організація участі представників Університету у міських, республіканських та всесоюзних конкурсах студентських наукових робіт;
проведення наукового лекторію (з 1953 року);
проведення зустрічей вчених Університету зі студентами І-го курсу (з 1954 року);
проведення конференцій за підсумками літніх практик (з 1954 року);
організація студентського конструкторського бюро (з 1962 року);
координація роботи секцій та гуртків, затвердження річних планів їх діяльності;
узгодження наукової роботи студентів з деканатами та ректоратом.

Лауреати конкурсів НСТ, найкращі доповідачі на конференціях НСТ нагороджувалися преміями, безкоштовними путівками та подарунками.

Дійсні члени НСТ реєструвалися, мали членські квитки, сплачували членські внески до скарбниці НСТ. Їм надавалися спеціальні пільги, зокрема, можливість роботи у книгосховищах провідних бібліотек. Найвизначніші дійсні члени НСТ після закінчення Університету отримували спеціальний диплом НСТ, який був офіційним додатком до диплому про вищу освіту і надавав пільги при вступі до аспірантури тощо.

Делегації Університету, організовані НСТ, брали участь і регулярно перемагали та виборювали призові місця на міських, всеукраїнських та всесоюзних конкурсах. НСТ підтримувало зв'язки з науковими товариствами вищих закладів освіти всіх колишніх союзних республік.

Крім студентів в роботі НСТ брали участь аспіранти та молоді вчені Університету, а також учні старших класів шкіл Києва. НСТ Університету багаторазово нагороджувалося та відзначалося Радою Міністрів Української РСР.

Наукове товариство студентів та аспірантів (НТСА) Київського університету імені Тараса Шевченка[ред. | ред. код]

З початку 1990-х років діє оновлене Наукове товариство студентів та аспірантів (НТСА). Діяльність НТСА останніми роками зосереджується по секціях, які згідно з Положенням про НТСА, затвердженим ректором Університету 18 грудня 1997 року, отримали широку автономію у своїй діяльності.

НТСА КНУ сьогодні[ред. | ред. код]

НТСА КНУ є одним з перших наукових товариств студентів та аспірантів, заснованих в незалежній Україні.

Метою роботи НТСА КНУ є створення умов для розкриття наукового та творчого потенціалу осіб, які навчаються в Університеті, розвиток в них наукового мислення та навичок дослідницької роботи, популяризація різних галузей науки, розвиток інноваційної діяльності, організаційна допомога керівництву Університету в оптимізації наукової та навчальної роботи.

На сьогодні до складу Союзу НТСА КНУ входять НТСА наступних факультетів/інститутів:

Військового інституту;
Географічного факультету;
Геологічного факультету;
Економічного факультету;
ННЦ «Інститут біології»;
Інституту журналістики;
Інституту міжнародних відносин;
Інститут філології
Механіко-математичного факультету;
Радіофізичного факультету;
Факультету кібернетики;
Факультету психології;
Факультету соціології;
Фізичного факультету;
Історичного факультету;
Філософського факультету;
Факультету інформаційних технологій.

З метою впровадження в життя поставлених цілей ми підтримуємо традиції нашого Університету та запроваджуємо нові проекти.

Студентські наукові та навчальні семінари;
Лекції за актуальних проблем сучасної науки;
Зустрічі з відомими науковцями та громадськими діячами;
Конференції молодих вчених;
Студентські олімпіади;
Інтелектуальні ігри (такі як Студентськиї Турнір Фізиків, Брейн Ринг, Що? Де? Коли? тощо)
Круглі столи;
Екскурсії до наукових установ;
Творчі заходи направленні на культурний розвиток особистості («Грані пізнання», літературні вечори тощо);
Конкурси наукових робіт;
Культурні обміни;
Дебатні клуби;
Наукові гуртки;
тощо.

НТСА є потужним центром, в який стікається інформація про останні події в світі науки. Зокрема одним з завдань наукового товариства є швидке та належне інформування учасників товариства щодо проведення наукових конференцій, шкіл, конкурсів, стипендіальних програм, культурних обмінів, програм стажування тощо.