Мі-30 — Вікіпедія

Мі-30
Тип вантажнопасажирський;
військово-транспортний
Головний конструктор  СРСР ОКБ Міля

Мі-30 — проєкт радянського багатоцільового конвертоплана, розроблений МВЗ імені М. Л. Міля під керуванням М. М. Тищенка у 1972 році. Всередині конструкторського бюро у даної конструкційної схеми існувала власна назва «гвинтоплан». Головною задачею було забезпечення таких параметрів швидкості і дальності польоту, котрі би перевищували аналогічні параметри вертольотів. Конвертоплан Мі-30 розглядався у якості заміни багатоцільового вертольота Мі-8 у перспективі.

Льотно-технічні характеристики[ред. | ред. код]

У якості силової установки планувалося використання двох двигунів ТВ3-117, розташованих над вантажною кабіною, котрі повинні були приводити у дію через трансмісію два несучо-тягнучі гвинта, діаметр котрих становив 11 м кожний. Розрахункова швидкість польоту повинна була становити 500 — 600 км/год, дальність польоту — 800 км, злітна маса — 10,6 тонн. Мі-30 у початковому проєкті призначався для вантажнопасажирських перевезень 19 пасажирів або 2 тонн вантажу. Надалі вантажопідйомність була збільшена до 3—5 т, а пасажиромісткість до 32 людей.[1][2]

Гвинтоплан було включено до радянської п'ятирічки 1989-1995 років. Планувалося випустити його у 1996 році, але через розвал СРСР проєкт був закритий. Безпілотна модель була продемонстрована у 2015 році, а перший політ вона здійснила у 2016 році.[3]

Воєнна модифікація[ред. | ред. код]

Військові схвалили розробку, але вимагали оснастити гвинтоплан потужнішою силовою установкою з двома двигунами Д-136. Розрахункова маса такого апарата збільшилася до 30 тонн.[2]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Вертолёт Ми-30 (рос.). Московський вертолітний завод ім. М. Л. Міля. Архів оригіналу за 17 вересня 2012. Процитовано 13 квітня 2012. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
  2. а б Вадим Михеев.  / Под ред. А. Фомина // Взлёт : национальный аэрокосмический журнал. — М. : ООО «Аэромедиа». — Вып. 2006. — № 10. — С. 18—19. — ISSN 1819-1754.
  3. Russian Helicopters launches unmanned tiltrotor concept. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 31 січня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • В. Р. Михеев. Московский вертолётный завод им. М. Л. Миля. 50 лет. — М. : Любимая книга, 1998.
  • Щербаков В. Конвертопланы страны Советов [Архівовано 9 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Братишка : Ежемесячный журнал подразделений специального назначения. — М.: ООО «Витязь-Братишка», 2012. — № 11. — С. 68-71.