Міґел Торґа — Вікіпедія

Міґел Торґа
порт. Adolfo Correia da Rocha
Ім'я при народженні порт. Adolfo Correia da Rocha
Псевдо Miguel Torga
Народився 12 серпня 1907(1907-08-12)[1][2][…]
São Martinho de Antad, São Martinho de Antas e Paradela de Guiãesd, Саброза
Помер 17 січня 1995(1995-01-17)[1][2][…] (87 років)
Коїмбра, Португалія
Країна  Португалія
Діяльність поет, письменник, драматург, лікар, лікар-письменник
Alma mater Коїмбрський університет
Знання мов португальська[1][4]
Роки активності з 1928
Нагороди
IMDb ID 2489252
Сайт purl.pt/13860/1/index.html

Міґе́л То́рґа (порт. Miguel Torga, справжнє ім'я Адолфо Коррейя да Роша порт. Adolfo Correia da Rocha; *12 серпня 1907(19070812), Сан-Мартіньо ді Анта, пров. Траз-уж-Монтіш — †17 січня 1995, Коїмбра) — португальський поет, прозаїк, драматург.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у селянській родині.

Навчався у католицький семінарії. У 12-річному віці батько відправив його до Бразилії, де він працював на кавових плантаціях дядька. Той, оцінивши здібності племінника, платив за його навчання у Бразилії, а відтак у Португалії. Таким чином майбутній письменник закінчив медичний факультет Коїмбрського університету (1933).

Після навчання в університеті працював лікарем у португальській глибинці. Тоді ж розпочав активну літературну діяльність.

Нетривалий час співпрацював з літературним рухом презентистів.

У 1939 році був заарештований політичною поліцією і три місяці відбув в ув'язненні.

Починаючи від 1941 жив і творив у Коїмбрі, працюючи отоларингологом.

Творчість[ред. | ред. код]

Міґел Торґа є дуже плідним автором, який працював у різноманітних літературних жанрах[5].

Окрім поезії, до найвизначніших творів М. Торґі належать його шеститомна автобіографія «Сотворення світу» (1937—1981) й шістнадцятитомний «Щоденник» (1941—1994).

Торґа був членом літературного руху "Презенса" протягом короткого періоду, перш ніж заснувати два культурні журнали в 1930-х роках. Після публікації книги "O Quarto Dia da Criação do Mundo" був заарештований на два місяці, з грудня 1939 року по лютий 1940 року.

Його агностичні переконання відобразилися на його творчості, яка в основному стосується благородства людського стану в прекрасному, але безжальному світі, де Бог або відсутній, або є лише пасивним і мовчазним, байдужим творцем. Визнання його творчості принесло йому кілька важливих нагород, таких як Премія Монтеня в 1981 році та перша в історії Премія Камоенса в 1989 році. Він був кілька разів номінований на Нобелівську премію з літератури, з 1959 по 1994 рік, і часто вважалося, що він стане першим португаломовним письменником, який отримає її (Жозе Сарамаго зрештою стане першим португальським літературним лауреатом Нобелівської премії в 1998 році). Бразильський письменник Жорже Амаду неодноразово заявляв, що Торга заслуговує на цю честь, а номінація 1978 року мала підтримку Вісенте Алейшандре, лауреата попередніх років.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Поезія
  • Ansiedade (1928)
  • Rampa (1930)
  • O Outro Livro de Job (1936)
  • Lamentação (1943)
  • Nihil Sibi (1948)
  • Cântico do Homem (1950)
  • Alguns Poemas Ibéricos (1952)
  • Penas do Purgatório (1954)
  • Orfeu Rebelde (1958)
Проза
  • Pão Ázimo (1931)
  • Criação do Mundo. Os Dois Primeiros Dias (1937, автобіографія)
  • O Terceiro Dia da Criação do Mundo (1938)
  • O Quarto Dia da Criação do Mundo (1939)
  • O Quinto Dia da Criação do Mundo (1974)
  • O Sexto Dia da Criação do Mundo (1981)
  • Bichos (1940, оповідання)
  • Contos da Montanha (1941, оповідання)
  • O Senhor Ventura (1943, роман)
  • Novos Contos da Montanha (1944, оповідання)
  • Vindima (1945, роман)
  • Fogo Preso (1976)
Драматургія
  • Terra Firme e Mar (1941)
  • O Paraíso (1949)
  • Sinfonia (1947, драматична поема)
Дорожні нотатки
Щоденники
  • Diário (1941—1994, 16 томів)

Твори Торґи перекладені багатьма мовами світу: англійською, французькою, німецькою, іспанською, хорватською, румунською, болгарською, норвезькою, шведською, нідерландською, китайською, японською, російською тощо.

Визнання[ред. | ред. код]

Міґел Торґа — лавреат багатьох літературних нагород:

  • Міжнародна поетична премія (1977),
  • премія Монтеня (1981),
  • Премія Камоенса (1989),
  • премія Асоціації португальських письменників за внесок до літератури (1992),
  • премія португальської критики за внесок до літератури (1993).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в Encyclopædia Britannica
  3. а б в Енциклопедія Брокгауз
  4. CONOR.Sl
  5. Справки об авторах // Современная португальская новелла. М.: «Прогресс», 1977, 396 с. — С. 388 (рос.)

Джерела, посилання та література[ред. | ред. код]

  • Справки об авторах // Современная португальская новелла. М.: «Прогресс», 1977, 396 с. — С. 388—389 (рос.)
  • Біографія Міґела Торґи на www.vidaslusofonas.pt (порт.)
  • Біографія Міґела Торґи на www.jose-corti.fr (фр.)
  • Melo J. de. Miguel Torga. Lisboa: Arcádia, 1960 (порт.)
  • Magalhães Gonçalves F. de. Ser e ler Miguel Torga. Lisboa: Vega, 1986 (порт.)
  • Aranjo D. Miguel Torga: Orphée rebelle. Monaco: Rocher, 1989 (фр.)
  • Reis da Silva S. A identidade ibérica em Miguel Torga. Cascais: Principia, 2002 (порт.)
  • Vaz Ponce de Leão I. O essencial sobre Miguel Torga. [S.l]: Imprensa Nacional-Casa da Moeda, 2003 (порт.)
  • Carmo Azeredo Lopes M. do. Miguel Torga: uma poética de autenticidade. Porto: Universidade Fernando Pessoa, 2005 (порт.)