Міщенко Сергій Олександрович — Вікіпедія

Сергій Міщенко
Народився 21 травня 1956(1956-05-21) (67 років)
Мізоч, Рівненська область, Українська РСР
Країна  СРСР
 Україна
Alma mater Навчально-науковий інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Партія безпартійний
Нагороди
орден «За заслуги» II ступеня орден «За заслуги» III ступеня орден Данила Галицького
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Міщенко.
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Міщенко Сергій.

Міщенко Сергій Олександрович (21 травня, 1956, Мізоч, Українська РСР, СРСР) — український бізнесмен та спортивний функціонер, колишній президент Національної федерації фехтування України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 21 травня 1956 року у Мізочі.

В 1978 році закінчив з відзнакою факультет міжнародних економічних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.[1]

У 1978—1980 роках працював перекладачем в апараті радника Посольства СРСР у Народно-Демократичній Республіці Ємен[1].

З 1980 по 1982 рік— економіст в Інституті соціально-економічних проблем закордонних країн Національної академії наук України. Після закінчення аспірантури Інституту економіки НАНУ — молодший науковий співробітник ради з вивчення продуктивних сил УРСР (1985—1986).

У 1987 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Статистика світової торгівлі сільськогосподарською і продовольчою продукцією»[2].

Протягом 1986—1990 років обіймав посади наукового, старшого наукового співробітника Центру досліджень науково-технічного потенціалу НАНУ[1].

Заступник директора (1990—1991) кооперативного підприємства «Бізнекс» — Центр аналізу ділової активності та досліджень ринку. Основний напрямок роботи підприємства— перепідготовка кадрів в галузі зовнішньоекономічної діяльності[3].

У 1991 році очолив філію СП «Ілта Трейд Файненс», пізніше реорганізовану в ТОВ «ІЛТА». Підприємство стало осередком розвитку різноманітних напрямків бізнесу групи «ІЛТА». Сьогодні ТОВ «ІЛТА» є офіційним дилером «Peugeot», «Citroën», DS та з 2023 року автомобілів марки Jeep в Україні. 24% всіх автомобілів Peugeot в Україні продано в центрах «Ілти»[4].

З 1998 року — заступник голови спостережної ради ВАТ Чернігівавтодеталь.[5]

З 2002 року — голова спостережної ради інвестиційної компанії «ІТТ Інвест». Акціонери групи у 2009 році заснували Акордбанк.[6]Міщенко є членом Спостережної Ради ПуАТ «КБ «Акордбанк».[7]

Спорт[ред. | ред. код]

Президент (1993—2012), Перший віце-президент (з 2012) Національної федерації фехтування України.[1]

Власник фехтувального клубу «БОГУН». Заступник голови організаційного комітету з підготовки та проведення в м. Києві чемпіонату Європи з фехтування 2008.[8]

Почесний член Національного олімпійського комітету України[9].

Громадська робота[ред. | ред. код]

У 2010 році заснував Всеукраїнську асоціацію автомобільних імпортерів і дилерів (ВААІД), член Ради Директорів (до 2020) Української Асоціації Лізингодавців, член Ради конкурентоспроможності України. Віцепрезидент МГО «Рівненське земляцтво»[3].

З 2023 року — заступник голови Ради роботодавців гуманітарно-педагогічного факультету Національного університету біоресурсів і природокористування України.[10]

Рекорд України[ред. | ред. код]

Сергій Міщенко був співорганізатором виставка «Легенди клинка», де були представлені 2305 фехтувальних артефактів. Експерти Національного реєстру рекордів України, порахувавши фехтувальні меморабілії (речі та автографи відомих людей), визнали її найбільшою в нашій країні[11].

Родина[ред. | ред. код]

Батько — Міщенко Олександр Йосипович (1925 р.н.) — працював директором Мізоцької школи-інтернату.[12]

Мати — Баранюк Ганна Петрівна (1927 р.н.), працювала завучем Мізоцької середньої школи.

Нагороди[ред. | ред. код]

  1. Кавалер ордену «За заслуги» III, II ступеня[13] (2004, 2012 років) — «за видатні досягнення в економічній, науковій, соціально-культурній, військовій, державній, громадській та інших сферах суспільної діяльності на благо України».
  2. Кавалер ордену Данила Галицького (2008) — «за досягнення високих спортивних результатів на Літніх Олімпійських іграх 2008».
  3. Почесний член Національного олімпійського комітету України.
  4. Герої спортивного року: Діячі спорту (2010)[14]
  5. Герої спортивного року: нагороджений «За відданість спорту» (2009)[15][16].
  6. Герої спортивного року: номінація "Найкращій спортивний організатор року" (2008). [14]
  7. Лауреат індивідуальної нагороди Асоціації спортивних журналістів України «Меценат спорту» (2017)[17].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г Український видавничий портал - who-is-who.ua. who-is-who.ua. Процитовано 8 грудня 2022.
  2. ↑ Український видавничий портал - who-is-who.ua. who-is-who.ua (англ.). Процитовано 8 грудня 2022.
  3. ↑ а б Нубіп (PDF).
  4. ↑ Про компанію | Ilta - Офіційний дилер Пежо | ilta.ua. ilta.ua. Процитовано 8 грудня 2022.
  5. ↑ Український видавничий портал - who-is-who.ua. who-is-who.ua. Процитовано 11 листопада 2023.
  6. ↑ Інвестгрупа ITT планує через півтора року відкрити в Києві перший приватний хоспіс в Україні. Інтерфакс-Україна (укр.). 28 жовтня 2011. Процитовано 11 листопада 2023.
  7. ↑ Два вихідці з банку Жеваго зайшли в правління Акордбанку - FINBALANCE. finbalance.com.ua. Процитовано 11 листопада 2023.
  8. ↑ Kitsoft. Кабінет Міністрів України - СКЛАД Організаційного комітету з підготовки та проведення в м. Києві чемпіонату Європи з фехтування 2008 року. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 12 лютого 2024.
  9. ↑ Школа фехтування в Ужгороді коштує майже 300 тис. грн. MUKACHEVO.NET (uk-UA) . Процитовано 8 грудня 2022.
  10. ↑ Рада роботодавців гуманітарно-педагогічного факультету має змістовні та новаторські плани для співпраці. nubip.edu.ua. Процитовано 11 листопада 2023.
  11. ↑ Виставку «Легенди клинка» визнали найбільшою в Україні. www.ukrinform.ua. Процитовано 7 лютого 2023.
  12. ↑ Український видавничий портал - who-is-who.ua. who-is-who.ua. Процитовано 11 листопада 2023.
  13. ↑ Про відзначення державними нагородами України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 8 грудня 2022.
  14. ↑ а б Зведений каталог бібліотек Києва.
  15. ↑ Mammedov, Dadaş. Герої спортивного року. www.wiki.uk-ua.nina.az (uk-UA) . Процитовано 20 грудня 2022.
  16. ↑ Фотоновини, фото останніх новин, купити скачати фото - Фотобанк УНІАН. photo.unian.ua (укр.). Процитовано 7 лютого 2023.
  17. ↑ [email protected] (17 лютого 2017). Рік надій і розчарувань. Асоціація спортивних журналістів України (укр.). Процитовано 20 травня 2023.

Джерела[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Міщенко_Сергій_Олександрович&oldid=42085760