French
DeutschМіхай Ністор — Вікіпедія
Міхай Ністор  | |
|---|---|
| Загальна інформація | |
| Громадянство |  Румунія |
| Народився | 17 лютого 1990 (34 роки) Поду-Ілоаєй, Ясси |
| Вагова категорія | надважка |
| Стійка | шульга |
| Зріст | 183 |
| Професіональна кар'єра | |
| Перший бій | 5 грудня 2019 |
| Останній бій | 2 вересня 2023 |
| Боїв | 7 |
| Перемог | 7 |
| Перемог нокаутом | 7 |
| Поразок | 0 |
| Спортивні медалі | |||
|---|---|---|---|
| Представник Румунія | |||
| Бокс | |||
| Чемпіонат Європи | |||
| Бронза | Анкара 2011 | понад 91 кг | |
| Бронза | Самоков 2015 | понад 91 кг | |
Міхай Ністор (рум. Mihai Nistor; 5 листопада 1990, Поду-Ілоаєй, Ясси) — румунський боксер, призер чемпіонатів Європи серед аматорів.
Аматорська кар'єра[ред. | ред. код]
На чемпіонаті Європи 2011 завоював бронзову медаль.
- В 1/16 фіналу переміг Мухаммета Гюнера (Туреччина) — RSCI 1
- В 1/8 фіналу переміг Петара Белберова (Болгарія) — RSCI 2
- У чвертьфіналі переміг Ентоні Джошуа (Англія) — RSCH 3
- У півфіналі програв Роберто Каммарелле (Італія) — AB 2
На чемпіонаті світу 2011 програв у другому бою Філіпу Хрговичу (Хорватія).
На чемпіонаті Європи 2013 програв у другому бою Магомедрасулу Маджидову (Азербайджан).
На чемпіонаті світу 2013 програв у другому бою Еріку Пфайфер (Німеччина).
На чемпіонаті Європи 2015 завоював бронзову медаль.
- В 1/8 фіналу переміг Алексєя Заватіна (Молдова) — TKO 3
- У чвертьфіналі переміг Ігоря Шевадзуцького (Україна) — 3-0
- У півфіналі програв Філіпу Хрговичу (Хорватія) — 1-2
На Олімпійських іграх 2016 програв у першому бою Хуссейну Ішаїш (Йорданія) — 1-2.
На чемпіонаті Європи 2017 програв у другому бою Віктору Вихристу (Україна).
У сезоні 2012/2013 був учасником напівпрофесійної боксерської ліги WSB у складі команди «Astana Arlans» (Казахстан), з якою став переможцем. У сезоні 2013/2014 виступав у складі команди «Italia Thunder» (Італія). В наступних сезонах до 2017 року виступав у складі команди «France Fighting Roosters» (Франція).
На Європейських іграх 2019 програв у першому бою Мураду Алієву (Франція).
Професіональна кар'єра[ред. | ред. код]
З 2019 року боксує на професійному рингу, станом на лютий 2024 провів сім переможних боїв, які завершив достроково.
Посилання[ред. | ред. код]
|
