Місячне сяйво (новела) — Вікіпедія

«Місячне сяйво»

Автор	Гі де Мопассан
Назва мовою оригіналу	фр. Clair de Lune
Країна	Франція
Мова	французька
Жанр	новела
Місце	Париж
Укр. видавництво	Дніпро
Видавництво	газета «Gil Blas»
Видано	19 вересня 1882
Перекладач(і)	Іван Рильський
Тип носія	на папері
Наступний твір	Державний переворот

«Мі́сячне ся́йво»^[1] (фр. Clair de Lune) — новела французького письменника Гі де Мопассана, видана в 1882 році. Сюжет твору розповідає про переосмислення фанатично налаштованим абатом свого відношення до кохання.

Історія[ред. | ред. код]

Новела «Місячне сяйво» вперше була надрукована 19 вересня 1882 року в газеті «Gil Blas» під псевдонімом Монфріньоз^[2]. Наступного 1883 року вона увійшла до складу однойменної літературної збірки. Перший український переклад новели здійснив Іван Рильський, його надрукували у восьмитомному зібранні творів Гі де Мопассана, виданому видавництвом «Дніпро»^[1].

Сюжет[ред. | ред. код]

Абат Мариньян — релігійний фанатик. Він не просто твердо вірує в Бога, а й намагається осягнути задум творця завжди і в усьому. Поки що йому це вдавалося стосовно різноманітних речей, але абат так і не зрозумів, навіщо Бог створив жінку. Церковнослужбовець інстинктивно ненавидить жінок, бо вбачає у них лише гріховну спокусу. У нього є чарівна племінниця, чию цноту дядько суворо оберігає. Та ось до нього дійшли чутки, що юнка має кавалера. Пізно ввечері Мариньян вийшов на берег річки, щоби прослідити за племінницею. Пейзаж настільки зачарував абата, що той вперше збентежився і не зміг осягнути, навіщо існує нічна краса. Та коли він побачив дівчину під руку з хлопцем, то зрозумів, що Бог створив красу ночі як обрамлення для людської любові^[3].

Джерела[ред. | ред. код]

Нормативний контроль GKG: /g/121bvzy0