Мірошниченко Микола Степанович — Вікіпедія

Мірошниченко Микола Степанович
Народився	5 березня 1944(1944-03-05) (80 років) Сновський район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР
Діяльність	доцент
Alma mater	хімічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Заклад	КНУ імені Тараса Шевченка

Микола Степанович Мірошниченко (*5 березня 1944 р.) — український учений-біофізик. Доктор біологічних наук, професор. Академік АН ВШ України з 1999 р.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у с. Кучинівка на Чернігівщині.

• У 1961 р. вступив на хімічний факультет КДУ ім. Т. Шевченка, у 1963 р. призваний до армії.
• Після демобілізації у 1966 р. повернувся до університету, який закінчив у 1969 р. за спеціалізацією «хімія природних сполук». Тоді ж вступив до аспірантури при кафедрі органічної хімії.
• З 1973 р. працює на кафедрі біофізики КДУ на посадах асистента, старшого викладача, доцента.
• У 1973 р. захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата хімічних наук.
• У 1990 р. захистив докторську дисертацію «Структурні та фізико-хімічні основи процесів скорочення-розслаблення скелетного м'яза» за спеціальністю «біофізика».
• З 1992 р. — професор кафедри біофізики,
• з 1995 р. — завідувач тієї ж кафедри.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Наукові інтереси[ред. | ред. код]

• дослідження однієї з основних ознак живого — рухливості (біофізика м'язів та молекулярна біофізика).
• Вивчення скорочення — розслаблення м'язів та модулюючої дії на ці процеси різних факторів (частота стимуляції, солі важких металів, фізіологічно активні речовини).
• Запропоновано нову концепцію механізму м'язового скорочення та концепцію регуляції скорочення — розслаблення м'язів.
• Запропоновано адекватну схему формування остова міозинового філаменту м'язів та побудована його фізична модель.
• Досліджено вплив катіонів та фізіологічно активних речовин на молекулярні процеси, пов'язані з м'язовим скороченням та його регуляцією.
• Проведені тензометричні дослідження динаміки скорочення поодиноких волокон скелетного м'яза в ізометричному та ізотонічному режимах.

Наукові праці[ред. | ред. код]

• Автор понад 200 наукових праць, зокрема співавтор першого українського підручника «Біофізика» (два видання) та навчального посібника «Біофізика. Практикум».
• Підготував 5 кандидатів та 1 доктора наук.
• Член редколегій міжнародних журналів «Biocybernetics and Biomedical Engineering», «Physics of the Alive», член вченої ради Міжнародного центру з біокібернетики (м. Варшава).
• Голова спецради із захисту докторських дисертації зі спеціальностей «біофізика, фізіологія людини і тварин, цитологія, клітинна біологія».
• Співорганізатор проведення трьох з'їздів Українського біофізичного товариства, президент Українського біофізичного товариства.

• Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня та декількома медалями.
• Лауреат Нагороди Ярослава Мудрого АН ВШ України (2006).

Джерела[ред. | ред. код]

• Академія наук вищої школи України. 1992–2010. Довідник
• Біографія // Київський національний університет. ННЦ Інститут біології
• Біографія // Академія наук вищої школи України